Збаржівка

Село Збаржівка розташоване у лісостеповій зоні північної області Придніпровської височини у північно-східній частині Вінницької області. Більша частина села лежить на правому березі річки Рось. Селом на сході, у центрі й на заході, протікають три різних за розмірами річки, що є притоками річки Рось — Супрунка й дві безіменні. Річечка, що протікає в середині села утворюється злиттям двох невеличких струмків. На річці Супрунці неподалік від місця впадіння у Рось утворено ставок, що називається Панським ставком.

На схід від села розташований Чорний ліч.

У 19 столітті село відносилося до Таращанського повіту Київської губернії.[2]

За радянщини село Збаржівка до 1960-х років входило до складу Плисківського району, потім перейшло до Погребищенського району, де воно — центр сільської Ради, якій були підпорядковані населені пункти Обозівка і Травневе.[1]

Відомо, що вже у 1742 році в селі була церква,[3] хоча за версією «Історії міст і сіл Української РСР» село засновано пізніше — в 19 столітті.[1]

У книзі «Сказання про населені місцевості Київської губернії» (1864) Л. Похілевича, де село згадано як Збаражевка, подаються такі відомості про село:[3]

Збаражевка, село у північно-західному кутку, на кордоні повітів Бердичівського і Сквирського; від містечок – Борщагівки у 3-х, а від Джунькова у 4-х верствах. Лежить на правому боці Росі, а землі, яких налічується до 2177 десятин, дещо піщані. Нещодавно Маврикієм Туркулом Збаражовка продана Владиславу Олександровичу Діателовичу. Жителів обох статей 1032, у тому числі яких 94 римських католиків і 21 єврей. Церква Свято-Покровська, 6-го класу; землі має 39 десятин; збудована 1742 року священиком Іоаном Похилевичем.

Збаржівка на карті Київської губернії.

1868 року мешканці Збаржівки та Княжної (нині Травневе) виступили проти місцевих поміщиків. Над селянами вчинили жорстоку розправу.[1]

Під час Другої світової війни Збаржівку було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 1 січня 1944 року.[4]

На початку 1970-х років в селі містилася центральна садиба колгоспу ім. Жданова. За колгоспом було закріплено 3196 га землі, у тому числі 2367 га орної. Господарство мало млин та олійню. Виробничий напрям колгоспу був рільничо-тваринницький. Видавалася колгоспна багатотиражна газета «Шлях до комунізму». Були восьмирічна школа, клуб, бібліотека; пологовий будинок та медичний пункт.[1]

За переписом 2001 року в селі Збаржівка проживало 452 жителя, з яких 99,34 % визнали рідною мовою українську, 0,66 % — російську.[5]

Пам'ятник односельчанам, загиблим під час Другої світової війни.

В центрі села, біля сільського клубу, у 1966 році встановлено пам'ятник односельчанам, які загинули від рук фашистських загарбників у роки Другої світової війни. На гранітних плитах пам'ятника викарбувані 186 прізвищ тих, хто не повернувся з поля битви.[8] Тут згадані імена мешканців села Збаржівки та сусідніх сіл Травневого й Обозівки, що входять до складу Збаржівської сільської ради.

На місці масових поховань мешканців села, що загинули під час штучного Голодомору, вчиненого радянською владою, на кладовищі встановлено пам'ятний знак.

• Назарчук Арнольд Григорович — голова Київської міськради депутатів трудящих (1990), інженер, організатор виробництва в галузі приладобудування.

Через село проходить маршрутний автобус з Погребищ до сіл Борщагівка й Довгалівка. Крім того, у селі зупиняється автобус, що проходить маршрутом Київ — Тетіїв.

Аварія у селі Збаржівка 9 червня 2019 року

9 червня 2019 року близько 9 години на в'їзді в село біля Панського ставка з'їхав з проїзної частини та перекинувся в водойму автомобіль «Мерседес Спринтер», що перевозив хімікати для обробки сільськогосподарських рослин. Сталося загорання автомобіля, яке було в подальшому локалізоване. Через розгерметизацію частини ємностей з хімікатами частина їх потрапила у річку Супрунку і далі у Рось. Було встановлено, що гербіциди були викрадені з фермерських господарств Козятинського та Липовецького районів. Через цю аварію у Білій Церкві Київської області 9 червня 2019 року з 23 години тимчасово відключали водопостачання.[9]

• Зба́ржівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.529

• Матійко О. Нехай будуть і такі списки: [Включ. лист Є. М. Ковальчук із спогадами про голод в с. Збаржівка] // Сіл. вісті. — 1988. — 13 листоп.
• Лексика традиційного будівництва Поділля у світлі народних вірувань (на говірковому матеріалі села Збаржівка Погребищенського району Вінницької області) / А. В. Костюк // Філологічні студії. — Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2007. — Вип. 5. — С. 53-54.

• Свідчення жителів села Збаржівка щодо голодомору 1932 - 1933 років у селі Збаржівка. https://pogrda.gov.ua. Погребищенська районна державна адміністрація. Процитовано 10 вересня 2020.
• Погода в селі Збаржівка