Каннський кінофестиваль 1970
23-й Каннський міжнародний кінофестиваль відбувся з 29 квітня по 14 травня у Каннах, Франція. У конкурсі було представлено 25 повнометражних фільмів та 12 короткометражок. Фестиваль відкрито показом стрічки Життєві дрібниці режисера Клода Соте. Фільмом закриття фестивалю було обрано Бал графа д'Оржель режисера Марка Аллегре[1][2].
Каннський кінофестиваль 1970 | |||
---|---|---|---|
Офіційний постер 23-го Каннського кінофестивалю | |||
Місце проведення | Канни, Франція | ||
Нагорода | Золота пальмова гілка | ||
Заснування | 1946 року | ||
Голова журі | Мігель Анхель Астуріас | ||
Дата проведення | 29 квітня-14 травня 1970 | ||
Офіційний сайт | |||
|
Цього року Робер Фавр ЛеБре, засновник фестивалю, вирішив не включати фільми зняті в Японії і СРСР (прапори цих країн, були прибрані з Набережної Круазет). Через те, що він втомився від «Слов'янських видовищ і японських кіно-самураїв»[3][4]. Останні, не брали участі в журі в особі Сергія Образцова (глава Московського театру ляльок), який вийшов з його складу, залишивши їх у кількості 8 членів.
Журі
- Голова журі: Мігель Анхель Астуріас (Посол Гватемали у Франції, Нобелівський лауреат з літератури 1967 року), Гватемала
- Гульєльмо Біраджі, критик, Італія
- Кірк Дуглас, актор, США
- Фелісьян Марсо, драматург, Франція
- Карел Рейш, кінорежисер, Велика Британія
- Крістін Реналь, продюсерка, Франція
- Фолькер Шльондорф, кінорежисер, ФРН
- Войтех Ясни, кінорежисер, Чехословаччина
Фільми-учасники конкурсної програми
Переможців виділено окремим кольором. |
- Повнометражні фільми
Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Висока школа | Magasiskola | Іштван Гааль | Угорщина |
Військово-польовий госпіталь | MASH | Роберт Альтман | США |
Гаррі Мюнтер | Harry Munter | Челль Греде | Швеція |
Дон Сегундо Сомбра | Don Segundo Sombra | Мануель Антін | Аргентина |
Драма ревнощів: Усі деталі в хроніці | Dramma della gelosia — tutti i particolari in cronaca | Етторе Скола | Італія Іспанія |
Еліза, або справжнє життя | Élise ou la vraie vie | Мішель Драш | Франція Алжир |
Життєві дрібниці | Les Choses de la vie | Клод Соте | Франція |
Земля наших батьків | الأرض | Юсеф Шахін | Єгипет |
Куштуємо плоди райських кущ | Ovoce stromu rajských jíme | Віра Хітілова | Чехословаччина Бельгія |
Ланцюг жовтця | The Buttercup Chain] | Роберт Елліс Міллер | Велика Британія |
Лео останній | Leo the Last | Джон Бурмен | Велика Британія |
Малатеста | Malatesta | Петер Лілієнталь | Німеччина |
Метелло | Metello | Мауро Болоньїні | Італія |
Мрійник | Ha-Timhoni | Ден Волмен | Ізраїль |
Останній стрибок | Le dernier saut | Едуар Ланц | Італія Франція |
Палац Ангелів | O Palácio dos Anjos | Волтер Уго Коурі | Бразилія |
Пейзаж після битви | Krajobraz po bitwie | Анджей Вайда | Польща |
Притулок для божевільних | Azyllo Muito Louco | Нелсон Перейра душ Сантуш | Бразилія |
Проста історія | Une si simple histoire | Абделлатіф Бен Аммар | Туніс |
Скажи, що ти любиш мене, Джуні Мун | Tell Me That You Love Me, Junie Moon | Отто Премінґер | США |
Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами | Indagine su un cittadino al di sopra di ogni sospetto | Еліо Петрі | Італія |
Сунична заява | The Strawberry Statement | Стюарт Гегманн | США |
Тюльпани Гарлема | I tulipani di Haarlem | Франко Брузаті | Італія Франція |
Хао Бінь | Hoa-Binh | Рауль Кутар | Франція |
Хай живуть наречений і наречена! | ¡Vivan los novios! | Луїс Гарсія Берланга | Іспанія |
Фільми позаконкурсною програмою
Фільм | Назва мовою оригіналу | Режисер | Країна |
---|---|---|---|
Бал графа д'Оржель | Le bal du comte d'Orgel | Марк Аллегре | Франція |
Вудсток | Майкл Ведлі | США | |
Діва і циган | The Virgin and the Gypsy | Крістофер Майлз | Велика Британія |
Загнаних коней пристрілюють, чи не так? | They Shoot Horses, Don't They? | Сідні Поллак | США |
Територія інших | Le territoire des autres | Франсуа Бел, Жаклін Лекомпт, Мішель Фано, Жерар В'єнн | Франція |
Трістана | Tristana | Луїс Бунюель | Мексика Франція Італія |
Mictlan o la casa de los que ya no son | Рауль Камффер | Мексика | |
Voyage Chez Les Vivants | Генрі Брандт | ||
Нагороди
- Золота пальмова гілка: Військово-польовий госпіталь, режисер Роберт Альтман
- Гран-прі: Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами, режисер Еліо Петрі
- Приз журі (Думка журі із цього приводу розійшлася):
- Висока школа
- Сунична заява
- Приз за найкращу чоловічу роль: Марчелло Мастроянні — Драма ревнощів: Усі деталі в хроніці
- Приз за найкращу жіночу роль: Оттавія Пікколо — Метелло
- Приз за найкращу режисуру: Джон Бурмен — Лео останній
- Найкращий дебют: Хао Бінь, режисер Рауль Кутар
- Золота пальмова гілка за короткометражний фільм: Чарівні машини, режисер Боб Кертіс
- Особлива згадка — короткометражний фільм: І Саламбо?
- Технічний гран-прі: Територія інших, режисери Франсуа Бел, Жаклін Лекомпт, Мішель Фано, Жерар В'єнн
- Приз міжнародної федерації кінокритиків (ФІПРЕССІ): Слідство у справі громадянина поза всякими підозрами
Примітки
- Opening of the 1970 Cannes Festival. Процитовано 11 серпня 2016.
- What is Cannes for you?. Процитовано 11 серпня 2016.
- REX REED (1970, June 21). HOW I WENT TO THE CANNES FILM FESTIVAL AND HATED EVERY MINUTE OF IT. Los Angeles Times, p. o32. Retrieved June 24, 2008
- Todd McCarthy (2013, May 18).Cannes: Todd McCarthy Recalls Altman and Blind Date With Margot Kidder.http://www.hollywoodreporter.com/news/cannes-film-festival-todd-mccarthy-501553. The Hollywood Reporter. Retrieved July 31, 2013
Посилання
- 23-й Каннський кінофестиваль
- 23-й Каннський кінофестиваль на Internet Movie Database
- 23-й Каннський кінофестиваль на AlloCiné
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.