Клочко Андрій Вікторович

Андрі́й Ві́кторович Клочко́ (нар. 21 червня 1982(19820621), с. Руська Лозова, Дергачівський район, Харківська область, Українська РСР — 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, миротворець, капітан Збройних сил України. Загинув під час російсько-української війни.

Клочко Андрій Вікторович
 Капітан
Загальна інформація
Народження 21 червня 1982(1982-06-21)
Руська Лозова, Харківська область
Смерть 19 червня 2014(2014-06-19) (31 рік)
Ямпіль, Донецька область
(загиблий у бою)
Alma Mater Харківський військовий університет
Військова служба
Роки служби 2004—2014
Приналежність  Україна
Вид ЗС  ДШВ України
Рід військ  Десантні війська
Формування
 25 ОПДБр
Війни / битви

Міжнародні сили з підтримки миру в Косові
Війна на сході України

Командування
Начштабу дивізіону — перший заступник командира ЗРАДн
Нагороди та відзнаки
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» III ст. (Міністерство оборони України)

Життєпис

Народився 1982 року в селі Руська Лозова на Харківщині, у родині лікарів. 1999 закінчив сільську школу. У 4-річному віці втратив батька, а у 20 років — матір, тож всього у своєму житті добивався сам. 2004 успішно закінчив Харківський військовий університет за спеціальністю «зенітні ракетно-артилерійські та зенітні артилерійські системи і комплекси ближньої дії».

Військова служба

За розподілом розпочав військову службу в 17-й окремій гвардійській танковій бригаді м. Кривий Ріг. Але молодий офіцер мріяв стати десантником, і вже за два місяці перевівся до 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади ВДВ, військова частина А1126, смт Гвардійське.

За час служби отримав кілька грамот та медалей. У 2008 брав участь в миротворчій операції у Косово. З 2011 військова кар'єра молодого офіцера стрімко йшла вгору. У 29 років вже був капітаном, командиром 1-ї батареї зенітно-ракетного дивізіону.

Російсько-українська війна

На початок російської збройної агресії проти України служив на посаді начальника штабу — першого заступника командира зенітного ракетно-артилерійського дивізіону (ЗРАДн). З весни 2014 виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Сході України.

Обставини загибелі

4 червня 2014 року від сепаратистських збройних формувань було визволено місто Лиман (на той час — Красний Лиман), яке стало плацдармом для очищення від терористів всього району.

19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Красного Лиману вирушили підрозділи десантників, яким було поставлене завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» російсько-терористичних угруповань, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. Зі сторони Торського у бік Ямполя двома бронегрупами виїхали бійці 24-ї механізованої бригади, які зайшли в тил бойовикам на блокпосту «Марс» і провели розвідку боєм у напрямку села Закітне. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Було підірвано на керованому фугасі машину управління «Реостат», командир батареї дістав поранення, двоє бійців загинули. У підбитому з гранатомету КамАЗі зенітників загинув начштабу дивізіону Андрій Клочко і ще один десантник. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Всі офіцери йшли попереду як приклад для підлеглих. Спільними зусиллями, блокпост був взятий[1][2][3][4]. У бою загинули шість бійців 25-ї бригади: капітан Андрій Клочко, старший прапорщик Юрій Голополосов, прапорщик Микола Люшенко, старший сержант Максим Коваль, молодший сержант Віталій Мосьпан і солдат медроти Андрій Литвиненко, а також двоє десантників 95-ї бригади капітан Олексій Крементар і старший солдат Олексій Шевченко. Біля Закотного 24-та мехбригада втратила загиблими шістьох бійців розвідроти і командира 1-го батальйону підполковника Ігора Ляшенка.

Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського терориста Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[5].

Офіцера поховали на кладовищі рідного села Руська Лозова. Залишилась дружина.

Нагороди

Вшанування пам'яті

21 жовтня 2014 року в селі Руська Лозова відкрито меморіальну дошку на честь капітана Андрія Клочка[7].

Рішенням Русько-Лозівської сільради від 22.12.2015 р. вул. Петровського перейменовано на вулицю Андрія Клочка[8].

В місті Дергачі на горі «Січ» встановлено пам'ятний знак «Герої не вмирають» з іменами жителів Дергачівського району, які загинули під час війни на сході України, серед них й Андрій Клочко[9].

19 червня 2016 року на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена шістьох полеглих десантників 25-ї бригади[10][11].

Примітки
  1. Зенітник з 25-ки Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Народна Армія, 23 березня 2015
  2. «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Народна Армія, 17 березня 2016
  3. 25-а Окрема повітряно-десантна бригада. Перші бої в АТО // Тиждень, 28 квітня 2016
  4. Злочин і кара. Ямпільський казус // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
  5. Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
  6. Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  7. Відкриття меморіальної дошки у пам'ять про Клочка Андрія Вікторовича Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.(рос.) // Офіційний сайт Русько-Лозівської сільської ради, 21 жовтня 2014
  8. Протокол та рішення ІІІ сесії. «Про перейменування вулиць, провулків в населених пунктах Русько-Лозівської сільської ради: с. Руська Лозова, селище Берізка, селище Нове» Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Сайт Русько-Лозівської сільської ради
  9. Пам'ятний знак «Герої не вмирають», м. Дергачі (гора «Січ»)
  10. На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Донецька ОДА, 19 червня 2016
  11. Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.