Крементар Олексій Володимирович
Олексі́й Володи́мирович Кремента́р (26 листопада 1983, м. Сімферополь, Кримська область, Українська РСР — 19 червня 2014, смт Ямпіль, Лиманський район, Донецька область, Україна) — український військовик, десантник, розвідник, миротворець, капітан Збройних сил України, помічник начальника розвідки розвідувального відділу штабу 95-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ України. Загинув в ході російсько-української війни.
Крементар Олексій Володимирович | |
---|---|
Капітан | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
26 листопада 1983 Сімферополь, Кримська область |
Смерть |
19 червня 2014 (30 років) Ямпіль, Донецька область (загиблий у бою) |
Поховання | Військове кладовище № 2 |
Alma Mater | ОІСВ (2005) |
Військова служба | |
Роки служби | 2005—2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Десантні війська |
Формування |
95 ОАеМБр |
Війни / битви | |
Командування | |
Помічник начальника розвідки штабу | |
Нагороди та відзнаки | |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Обличчя героя: Наталія Крементар, вдова загиблого бійця на YouTube // Телеканал СК1, 21 жовтня 2016 |
Життєпис
Народився 1983 року в місті Сімферополь Кримської області УРСР (у наш час — Автономна Республіка Крим, з 2014 — окупована російськими військами). Через деякий час родина переїхала до міста Цюрупинськ (з 2016 року — Олешки) Херсонської області. У жовтні 1992 року разом з мамою повернувся на Кримський півострів, до міста Севастополь, де у 2001 закінчив загальноосвітню школу.
З липня 2001 по жовтень 2005 проходив навчання в Одеському інституті Сухопутних військ на Аеромобільному факультеті, який закінчив з відзнакою. З листопада 2005 служив у складі 95-ї окремої аеромобільної бригади в Житомирі.
2009—2010 у складі українського контингенту брав участь в миротворчій місії ООН в Косові.
Командував розвідротою бригади, був відмінником бойової підготовки. 2011 року у змаганнях на кращу розвідгрупу 8-го армійського корпусу розвідувальна група під командуванням старшого лейтенанта Крементаря зайняла 2-ге місце серед 12 команд розвідників, за індивідуальними показниками визнаний кращим командиром розвідгрупи[1]. Займався спортом, скелелазною підготовкою.
Російсько-українська війна
В часі війни — капітан, помічник начальника розвідки розвідувального відділу штабу 95-ї окремої аеромобільної бригади.
З березня 2014 року ніс службу у Херсонській області на адміністративному кордоні з окупованим Кримом, з квітня брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Обставини загибелі
19 червня о 4:00 почалась військова операція, метою якої було висування в глибину території, знищення укріплень бойовиків в районі смт Ямпіль та звільнення населених пунктів. З Лиману вирушили десантники 25-ї повітрянодесантної бригади і розвідники 95-ї аеромобільної бригади, яким було поставлене завдання взяти штурмом укріплений блокпост «Марс» угруповань проросійських бойовиків, провести «зачистку» в передмісті Ямполя, захопити та утримувати ключові точки, зокрема міст через Сіверський Донець. На світанку сили зведеного штурмового загону десантників вийшли виконувати завдання за підтримки артилерії. Перший штурм був невдалим, — десантники потрапили у засідку. Загинув начштабу дивізіону 25-ї бригади Андрій Клочко і ще п'ятеро десантників з 25-ї. БТР капітана Крементаря підбито з гранатомету, офіцер дістав осколкові поранення, що несумісні з життям. Загинув іще один десантник 95-ї бригади — старший солдат Олексій Шевченко[2]. Після півторагодинного бою довелось відступити. На допомогу вилетіла пара Су-25. Перегрупувавшись, поповнивши боєкомплект, десантники знову пішли на штурм. Спільними зусиллями, блокпост був взятий[3][4].
Звільнення населених пунктів Лиманського району (на той час — Краснолиманський район) і взяття під контроль мосту дозволило перекрити останній шлях постачання зброї та боєприпасів до угруповання російського польового командира Гіркіна («Стрєлка») у Слов'янськ[5].
23 червня в Житомирі з офіцером прощались у військовій частині на Корбутівці. Похований на Смолянському військовому кладовищі Житомира[6][7].
Залишились дружина Наталія Олександрівна, донька, та двоє синів від першого шлюбу.
Нагороди
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня (15.07.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[8].
- Медаль «15 років Збройним Силам України»
- Медаль «За сумлінну службу» III ст.
- Пам'ятний нагрудний знак «Воїн-миротворець»
Вшанування пам'яті
19 червня 2016 на перехресті доріг смт Ямпіль — с. Озерне (колишня Іллічівка) — с. Закітне відкрито пам'ятний знак загиблим українським воїнам — визволителям населених пунктів Лиманщини від російсько-терористичних збройних формувань. Серед них імена двох полеглих десантників 95-ї бригади[9][10].
26 листопада 2016 в Каланчацькому районі Херсонської області біля траси Е97 (Каланчак — Армянськ) — з'їзд до села Ставки, у 6 км від адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, відбулося урочисте відкриття пам'ятника «Кримчанам, загиблим у боях за єдність України», де викарбувано 21 ім'я уродженців Криму, які у 2014—2016 роках загинули, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України. Меморіал встановлено на місці, де в березні 2014 року постав перший блокпост, на якому несли службу військовослужбовці-десантники. На одній з плит викарбуване ім'я Олексія Крементаря[11][12].
Примітки
- Робота для справжніх чоловіків — у 8-му армійському корпусі почались змагання на кращу розвідгрупу (рос.). Форум сайту «Десантура.ru». Процитовано 27 липня 2014.
- У бою під Слов'янськом загинули ще два десантника з житомирської бригади. «Житомир.info». Процитовано 27 липня 2014.
- «Коли штурмували „опорник“ бойовиків, усі офіцери були попереду» Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Народна Армія, 17 березня 2016
- Злочин і кара. Ямпільський казус // feldherrnhalle на livejournal, 1 січня 2017
- Слідами Стрєлкова: місця боїв під Краматорськом досі нагадують про 200 знищених бойовиків // «ДеПо. Донбас», 24 лютого 2016
- Житомирщина попрощалася з двома воїнами-десантниками, які віддали своє життя за Україну. Міноборони України. 23 червня 2014.
- На Житомирщині поховали двох десантників, які загинули на Донеччині (рос.). «ТСН». Процитовано 27 липня 2014.
- Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- На Лиманщині вшанували пам'ять загиблих захисників України Архівовано 6 жовтня 2017 у Wayback Machine. // Донецька ОДА, 19 червня 2016
- Під Ямполем відкрили пам'ятник героям та освистали мера (фото, відео) // Сайт ГО «Бахмут Український», 19 червня 2016
- Загиблих кримчан згадають поіменно Архівовано 2017-10-13 у Wayback Machine. // «Новий день», 9 листопада 2016
- «Кримчанам, загиблим за єдність України» // Газета «День», 30 листопада 2016
Посилання
- Крементар Олексій Володимирович. Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Крементар Олексій Володимирович. Український меморіал.
- День пам'яті Олексія Крементаря. «Ніколи не боявся та не ховався»... «Ветерани.UA». 19 червня 2016.
- У Житомирі поховали 30-річного командира розвідроти аеромобільної бригади. «Житомир.info». Процитовано 27 липня 2014.
- У Житомирі встановили пам’ятник загиблому командиру розвідроти 95-ї бригади. «Житомир.info». 18 червня 2015.