Колесніков Борис Вікторович

Народився 25 жовтня 1962 у Жданові Донецької області. Закінчив Донецьку державну академію управління (1997) за спеціальністю «Економіст-менеджер».

Кар'єра:

• З 1980 — на різних посадах в торгових підприємствах Донецька.
• З 1991 — директор торговельної фірми «Юг»; голова ради директорів, голова правління ЗАТ «Виробниче об'єднання „Київ-Конті“» (пізніше — «Конті»).
• З 1998 року віце-президент ФК «Шахтар» (Донецьк). З 2002 року президент Федерації футболу Донецької області.
• 2001—2006 — голова Донецької обласної ради.
• Від 2001 року, прес-секретар Бориса Колеснікова — Бондаренко Олена Анатоліївна, що згодом стала політиком.
• З кінця 2003 року — голова Донецького обласного відділення Партії регіонів.
• Відомий як один із організаторів з'їзду депутатів усіх рівнів у Сєверодонецьку 28 листопада 2004 року.
• Під час Виборів Президента України, 28 листопада 2004 року, брав участь у «Всеукраїнському з'їзді народних депутатів і депутатів місцевих рад» у Сєверодонецьку на Луганщині, де зібрались прибічники кандидата Віктора Януковича.
• Генпрокуратура відкрила карну справу по факту замаху на територіальну цілісність та недоторканність України. По цій справі серед інших підозрюваних фігурував також і Б. Колесніков.[7] Проте офіційного звинувачення на його адресу не було.
• На Парламентських виборах в Україні (2006) і Парламентських виборах в Україні (2007) обирався до Верховної Ради України за списком Партії регіонів (обидва рази йшов десятим номером у списку).
• У 2010 році призначений Віце-прем'єр-міністром з питань Євро-2012.
• 9 грудня 2010 року Указом Президента України призначений на посаду Віце-прем'єр-міністра України — Міністра інфраструктури України.[8].
• У січні 2011 переніс інфаркт[9].
• З 2012—2014 роках — народний депутат України від Партії регіонів. Голова комітету ВР з питань транспорту та зв'язку.

Володіє англійською мовою.

Колесніков, 2011 рік

Політичну діяльність Колесніков розпочав у 1998, коли був обраний депутатом Донецької обласної ради. Тоді ж він очолив постійну комісію з питань соціально-економічного розвитку, зовнішньоекономічної та інвестиційної політики, розвитку малого та середнього бізнесу.[10] З травня 1999 був обраний заступником голови Донецької обласної ради, а через рік став її головою.

У березні 2002 відбулося повторне обрання Колеснікова депутатом Донецької обласної ради від Костянтинівського району Донецької області.

У листопаді 2004 в розпал «президентських перегонів» голова Донецької обласної ради Борис Колесніков — один із організаторів і активний учасник Всеукраїнського з'їзду народних депутатів усіх рівнів у Сєверодонецьку. На з'їзді він закликав присутніх «вирішити питання про створення Південно-Східної держави в формі федеративної республіки», за що, в подальшому, «потрапив під приціл політичних опонентів, які прийшли до влади»[11] і став «першим в'язнем помаранчевої революції».[12]

За офіційною версією, яка була озвучена в пресі, Борис Колесніков був арештований за звинуваченням у вимаганні акцій донецького торговельного центру «Білий лебідь», однак за декілька місяців політика було звільнено, а «справу Колеснікова», що була відкрита за заявою Бориса Пенчука, було закрито в зв'язку з відсутністю складу злочину. Сам Колесніков прокоментував ситуацію так: «..У Пенчуків на рахунках знайшли півмільйона доларів через півтора місяця після того, як я про це повідомив прокуратуру. Так добре, що вони, „розумні“ хлопці, поклали гроші до того ж банку, в якому й отримували, інакше нам було б набагато складніше».[10]

У 2006 обрано народним депутатом Верховної Ради України за списком Партії регіонів (№ 10).

Мовне питання

Колесніков, грудень 2009

Виступає за підтримку російської мови в Україні, в інтерв'ю журналу «Власть» (2010) зазначив: «Зрозумійте, ми не ставимо під сумнів, що державною мовою є українська. І в школі вона обов'язкова — це не підлягає обговоренню. Однак якщо місцеві ради за настановами громадян вирішать, що навчання у школах має бути російською, — будь ласка. Відповідно, й університети необхідно передати обласним радам. Це і є перший крок до незалежності вишів, про яку багато говориться, проте нічого не робиться».

Окрім того, перед своїм призначенням на посаду члена уряду Миколи Азарова Колесніков розповідав про існування відповідного законопроекту який надає обласним радам право дозволити навчати дітей усіх предметів російською мовою в будь-якій загальноосвітній школі при обов'язковому вивченні державної мови.[14][15]

Необхідність підтримки російської мови Колесніков пояснював (2010) даними соціологічного дослідження: «Цього потребує український народ. Ми замовляли американцям дослідження. 54 % людей готові голосувати на референдумі за дві мови».[16]

Щодо вживання української мови Борис Колесніков зазначив, що володіє нею, однак зізнався, що вже давно (з 1979 року) не говорив нею.[17]

21 жовтня 2010 року Колесніком (на той момент віце-прем'єр-міністр і міністр інфраструктури України) був одним з тих, хто підписав з директором Виконавчої ради Euronews Майклом Пітерсом Меморандум про створення і поширення Euronews українською мовою.[18]

У підприємницькій діяльності на території України підприємство Колеснікова ЗАТ «Конті».

11 березня 2010 призначений Віце-прем'єр-міністром з питань Євро-2012. А в грудні — він обійняв посаду Віце-прем'єр-міністра України — Міністра інфраструктури України.

Євро — 2012

Колесніков — куратор Євро-2012

Амбіційний і масштабний проект Євро-2012 отримав у досить плачевному стані.[19]

За оцінками УЄФА в грудні 2008 інфраструктура України залишалася такою ж, як і на момент проголошення країни господарем Євро-2012. Керівництво УЄФА, очолюване президентом Мішелем Платіні, попередило Україну про можливе проведення турніру в іншій країні, якщо протягом 2008 темпи підготовки до Євро не зростуть.

Завдання номер один для Колеснікова — як куратора із підготовки до Євро-2012 — став захист прав України на проведення чемпіонату Європи з футболу.

У червні 2010 Наглядова рада УЄФА прийняла рішення затвердити право на проведення чемпіонату Європи із футболу 2012 в усіх чотирьох українських містах — Києві, Донецьку, Львові і Харкові.[20]

За даними, озвученими Колесніковим, загальна сума витрат на підготовку до чемпіонату Європи з футболу склала близько 5 млрд доларів[21]. Він заявив про побудову 4 аеропортів, однієї злітно-посадкової і термінал у Києві в інтерв'ю італійському виданню Ilsole24ore.[22]

Підготовка до Євро-2012

2012 року деякі проросійські ЗМІ (зокрема, Інтерфакс в Україні) поширювали інформацію про те, що начебто Мішель Платіні подякував Колеснікову за бездоганну організацію Євро-2012 в Україні.[23][24] І дійсно, у вересні 2011 року Платіні заявляв про загальну позитивну оцінку підготовку.[25] Хоча згодом він неодноразово говорив про знайдені прогалини і проблеми в підготовці чемпіонату. Зокрема, неадекватність цін на житло.[26][27][28]

Відповідно до даних французького видання Lecercle.lesechos, під час турніру Україну відвідала велика кількість туристів. Чемпіонат привернув увагу до України.[21]

На звітній конференції МІУ

Очоливши Міністерство інфраструктури України в 2010, окреслив основні пріоритети діяльності та розвитку інфраструктури за наступними напрямками.

Авіація

За офіційними даними прес-служби у 2011 році підписано контракт з лізинговою компанією ЗАТ «Іллюшин Фінанс» на поставку перших літаків Ан-158.

Відкриття злітно-посадкової смуги в Донецьку

49-й авіакосмічний салон у Парижі, 2011

19 травня 2011 Віце-прем'єр-міністр України — Міністр інфраструктури України Борис Колесніков вручив ДП «Антонов» сертифікат на комплексний пілотажний тренажер найвищого рівня «Д». Таким чином, за заявою прес-служби Міністерства, на ДП «Антонов» уже вирішено питання про підготовку льотно-технічного персоналу, оскільки за його допомогою буде здійснюватися якісна підготовка пілотів, які експлуатують Ан-148-100. Тренажер такого типу вперше створено на пострадянському просторі.

26 червня 2011 року відкрито нову сучасну злітно-посадкову смугу КП «Міжнародний аеропорт „Донецьк“» (довжина 4 км, ширина — 75 м, товщина — 1 м).

У Сімферополі запрацювала нова аеродромно-диспетчерська вишка — перша вишка, яку побудовано за часів незалежності України.

За офіційними даними, активи Бориса Колеснікова — АПК-ІНВЕСТ і ЗАТ «Конті».[34]

У 2006 році в «Топ-100» найвпливовіших людей України журналу «Кореспондент» Колесніков посів № 24, 2007 року — № 20.[35]

За версією журналу «Фокус», у 2006 році Колесніков посів № 10 в рейтингу впливовості поміж представників донецького регіону.[36] 2010 року — у рейтингу «200 найвпливовіших українців» посів 10-е місце.[37]

У квітні 2011 року журнал «Форбс» оцінив статки Колеснікова у $230 млн, що викликало його обурення. За остаточною версією, висвітленою в газеті «Коментарі»[34] сумарний оборот «Конті» і АПК-ІНВЕСТ 2010 року перевищив 4 млрд грн. А статки самого Колеснікова оцінено в $810 млн.

У 2007 в «Рейтинг найбагатших людей Центральної і Східної Європи», складений журналістами польського тижневика «Wprost» Борис Колесников зайняв 90-е місце, $ 0,65 млрд.

2012 — журнал «Фокус» розмістив бізнесмена у списку 20 найуспішніших аграріїв України, де він посів дев'ятнадцяте місце (агрокомпанія АПК-Інвест — земельний банк — 23 000 га)[38].

В серпні 2013 року ЗМІ оголосили, що Колесніков продає свою компанію «Конті», котра має понад 14 % ринку кондитерських виробів в Україні, та хотів отримати за неї $1 млрд.[39][40][41][42]

У 2015 році впливове видання Forbes назвало топ-10 платників податків України, серед яких на другому місці опинився Борис Колесніков, який сплатив 164, 081 млн гривень ПДФО.[43]

2008 року Колесніков заснував іменний благодійний фонд.[44] З 2004 року за його ініціативою премійовано найкращих учнів поїздками до паризького «Діснейленду», організовано зарубіжні поїздки ветеранів, здійснено реконструкцію РСК «Олімпійський» у Донецьку.

Діяльність організації направлена на розвиток освіти, підтримку обдарованої молоді, здорового способу життя, спорту, збереження культурно-історичної спадщини країни і створення нових історичних, культурних, наукових цінностей.

2010 року фондом Колеснікова заявлено про витрати на благодійність 8 млн грн.,[45] 2011 — 11 млн грн, 2012 — 18 млн.[46]. Зокрема, кошти було спрямовано на покупку музичних інструментів для Львівського Академічного театру опери та балету ім. Крушельницької,[47] найкращих спортсменів України,[48] охорони здоров'я.[49] 2013 року фонд Колеснікова було визнано лідером Національного рейтингу благодійників у номінації «Підтримка спорту та фізкультури».[50]

У 2014 році діяльність Фонду була сфокусована на реалізації благодійних проектів та конкурсів для студентів. Головна мета цих проектів — підтримати талановиту, активну молодь, розвивати інтелектуальний потенціал суспільства за допомогою реалізації освітніх програм, відродити в українському суспільстві інтерес до інженерних спеціальностей.[51]

Так, всеукраїнські благодійні конкурси проводяться для майбутніх авіаторів, студентів архітектурно-будівельних вузів, а також майбутніх фахівців залізничної галузі[52][53][54].

Переможці щорічно відправляються за кордон на найкращі галузеві виставки, де знайомляться з передовими технологіями і новинками галузі, зустрічаються з фахівцями, спілкуються зі студентами з інших країн світу, відвідують майстер-класи та ін.[55][56][57]

За словами організаторів, подібні конкурси стимулюють студентів до отримання нових знань та кар'єрного росту. Колесніков певний, що в Україні достатньо юристів, економістів і політологів, але не вистачає технарів, тому хоче допомогти студентам технічних спеціальностей стати професіоналами.[58]

2014 року пріоритетною для фонду стала програма з відновлення Донбасу. Зокрема, підтримка учнів в школах Донецької області; відновлення роботи льодової арени та організація секцій хокею та фігурного катання для дітей 5-12 років (спільно з ХК Донбас); надання матеріальної допомоги жителям, постраждалим під час АТО.[59][60][61]

2010 — став власником хокейного клубу «Донбас», що дозволило донецькому регіону стати справжньою хокейною столицею України. У першому ж сезоні після покупки клуб вперше завоював золоті медалі чемпіонату, видавши рекордну для країни серію з 27 матчів поспіль в регулярному етапі, а потім у фіналі обіграв столичний «Сокіл» (1: 0 і 3 : 2).

Згодом клуб ще двічі поспіль підтверджував свій титул чемпіона країни, отримавши кубок ФХУ в сезонах 2011/12 і 2012/13 років.

Країни, де Колесніков під санкціями

Колесніков був організатором сепаратистів у Сєвєродонецьку 2004 року, коли утворювали так званий «ПіСУАР» і закликав до створення нового державного утворення на східних теренах України:

«Мы до последнего момента надеялись на спокойное разрешение конфликта. Сейчас понятно, что это стало невозможным принципиально. Мы обязаны защищать интересы своих избирателей. И если нам не дадут защитить свой выбор, мы готовы идти на крайние меры. В этом случае мы предлагаем: выразить недоверие всем высшим органам государственной власти, которые нарушили закон. Создать новое юго-восточное украинское государство в форме федеративной республики. Столицей нового государства станет Харьков… Экономическое процветание и стабильность новому государству обеспечит его высокий промышленный потенциал и членство в ЕЭП. Мы также заверяем мировое сообщество в том, что новое государственное образование будет иметь самую демократическую Конституцию в мире»[62]

Колесніков визнав, що на організацію «Євро-2012» в Україні було витрачено близько 5 млрд $, а повернулося в казну близько 1 млрд $.[63]

Колеснікова неодноразово звинувачували в розкраданні коштів під час підготовки до чемпіонату Європи з футболу. Зокрема донецька компанія «Альтком», яку пов'язують з Колесніковим, отримала надзвичайно великі державні замовлення при підготовці до Євро-2012. Справжні власники компанії приховані за офшорною фірмою в Белізі.[64][65]

Журналісти інтернет-видання «Наші гроші», що займається громадським моніторингом бюджету України, показали як посада Колеснікова дивним чином корелювала з доходами фірми Альтком, сліди справжніх бенефіціарів якої ховаються у Віргінських офшорах.[66] Згідно витягу зі звіту Рахункової палати про стан державних закупівель, Нацагентство з питань Євро-2012 (котре входило в сферу управління віце-прем'єра Колеснікова) в 2011—2012 роках погодило 304 закупівель, проведених за неконкурентною процедурою «одного учасника», на загальну суму 18,8 млрд грн. При цьому державні кошти здебільшого використовувались безконтрольно.[67]

Хоча Колесніков неодноразово вибачався за нові поїзди, що постійно ламаються[68][69], після провальної інвестиції в поїзди фірми Хюндай, жодного чиновника, причетного до їх закупівлі, не притягли до відповідальності за мільярдні витрати бюджету. Ці витрати вже давно мали б стати предметом розгляду парламенту, а також ретельної перевірки з боку правоохоронних органів та контрольно-ревізійного управління і відповідати за те, як були витрачені бюджетні кошти, за неякісні й небезпечні перевезення, має керівництво міністерства інфраструктури, яке очолював Колесніков.[70]

Колесніков впродовж останніх років залишається одним з найбагатших депутатів Верховної Ради: за 2011 рік задекларував 166 млн грн, зокрема 152 млн грн так званої «авторської винагороди»[71][72][73] а за 2012 рік — 278 млн доходу[74].

Громадський рух «Чесно» зафіксував Колеснікова серед депутатів, які порушили вимоги Конституції України (ст. 84) та Регламенту Верховної Ради України щодо особистого голосування.[75]

Колесніков персонально виганяв з балкону для преси помічників народних депутатів, які здійснювали контроль за дотриманням особистого голосування[76] і пояснював свої дії тим, що «… Вони нас знімали, ми їх. Вони кривлялися і показували некультурні жести».[77] Депутат Андрій Мохник повідомив, що Колесніков помітив фіксування кнопкодавства з балкона Верховної Ради і почав погрожувати помічникам опозиційних депутатів із сесійної зали. Згодом Колесніков піднявся на третій поверх у ложу помічників депутатів і намагався «розібратися» із тими, хто фіксував порушення персонального голосування.[78]

Фонд соцстрахування в 2012 році після неконкурентної процедури закупівлі в одного учасника прийняв пропозицію ПрАТ "ВО «Конті», що належить Колеснікову[79], на поставку у період з 3 по 17 грудня до регіональних відділень фонду 4,32 млн дитячих новорічних подарункових наборів на суму 98,33 млн гривень.[80][81]

28 жовтня 2010 року відбулася передача першої партії із 56 автобусів вироблених Львівським автобусним заводом (ЛАЗ) для міст-господарів «Євро-2012». Колесніков взявся сам керувати новим автобусом, однак не впорався з керуванням і врізався в машину ДАІ[82][83]. Після інциденту він звинувачував міліцію, що вони порушили ПДД і здійснювали заборонений обгін справа. Однак свідки запевняють, що авто ДАІ взагалі не рухалось, а в салоні нікого не було[84][85]. Пізніше Колесніков придбав нове авто для ДАІ Львова.[86]

• Заслужений економіст України (з липня 2002 року).
• Почесна грамота ВР України.
• Державний службовець 1-го рангу (з червня 2001 року).
• Указом Президента України Віктора Ющенка «Про відзначення державними нагородами України» N 1162/2007 від 28 листопада 2007 року був нагороджений орденом «За заслуги» II ступеня.[90]

• Донецький клан

• Урядовий портал України
• Партія Регіонів
• Міністерства інфраструктури України
• Сайт ЄВРО-2012