Костел Непорочного зачаття Діви Марії (Златопіль)

Костел Непорочного зачаття Діви Марії
	Літографія костелу 1868 року
	48.811502° пн. ш. 31.649384° сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Російська імперія,; Київська губернія,; Чигиринський повіт, м. Златопіль
Засновник	Францішек Залеський
Початок будівництва	1807
Кінець будівництва	1817
Зруйновано	невідомо
Належність	Златопільська католицька парафія Звенигородського деканату Київського архідеканату; римо-католицької церкви
Адреса	колишня Велика вулиця
	Костел Непорочного зачаття Діви Марії (Златопіль) (Україна)
	Костел Непорочного зачаття Діви Марії у Вікісховищі

Косте́л Непоро́чного зача́ття Ді́ви Марі́ї (пол. Kościół Niepokalanego Poczęcia Maryi Panny) — колишній мурований католицький костел у Златополі, на території сучасного міста Новомиргород Кіровоградської області. Втрачена пам'ятка архітектури XIX століття.

Історія

Костел та Велика вулиця у Златополі

У 1791 році на місці майбутнього костелу коштом смілянської скарбниці було збудовано каплицю для потреб урядовців та польських військових.[1]

1807 року черкаський маршалок Францішек Залеський отримав від генерал-майора Висоцького у 1807 році дозвіл на будівництво златопільського парафіяльного костелу на ще раніше отриманій ділянці з будинком, де ним було поставлено огорожу і відведено територію під будівництво культової споруди. Того ж 1807 року було закладено наріжний камінь костелу.

В 1817 році за участі князя Мауриція Дзеконського відбулось освячення костелу на честь Непорочного зачаття Діви Марії.

Станом на 1819 рік[2], колатором златопільського костелу був Францішек Залеський, а парохом — князь Лукаш Ільницький. Костел перебував у підпорядкуванні Звенигородського деканату.

У 1861 році мурований костел був ґрунтовно перебудований за рахунок пожертвувань парафіян та сприяння місцевого мецената ксьондза Яворівського. Купол костелу спирався на вісім колон. Всередині було розміщено три вівтаря: Непорочного зачаття Діви Марії, Ченстоховської ікони Божої Матері та Святого Франциска Ксав'єра.

В 1895 році при златопільському парафіяльному костьолі налічувалось 1081 парафіян.

У листопаді 2015 року один зі златопільських провулків, розташованих неподалік місця, де раніше стояв костел, було перейменовано на Костьольний.

Інші факти

Під час єврейських погромів у роки Громадянської війни, поряд з костелом було розгромлено та спалено дерев'яну китайську крамницю у вигляді пагоди, побудовану без жодного цвяха.
Біля костелу до 1970-х років існував католицький цвинтар, який було зруйновано задля будівництва на цьому місці гаражів. Сам костел розташовувався на місці транспортної контори та сучасної СТО, поряд з тубдиспансером.

Примітки

Витяг з книги златопільського парафіяльного костелу: Тадеуш Падаліца. Златопіль // «Ілюстрований тижневик», № 132 від 04.05.1862. — С. 140. (пол.)
Протокол чинності київського архідияконату від 1819 року.

Посилання

Стаття Złotopol у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XIV (Worowo — Żyżyn) з 1895 року (пол.)
Україномовний переклад статті Złotopol на сайті «Рід Чорноіван»
Złotopol (Stannica Hulajposka). Rysował z natury Przyszychowski. Uwagi // Antykwariat Poliart. Ikonografia (пол.)
Матеріали польської Вікіпедії (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Витяг з книги златопільського парафіяльного костелу: Тадеуш Падаліца. Златопіль // «Ілюстрований тижневик», № 132 від 04.05.1862. — С. 140. (пол.)

[2] Протокол чинності київського архідияконату від 1819 року.