Крапка з комою

Кра́пка з ко́мою, або сере́дник[1] (;), — розділовий знак, проміжний між комою та крапкою.

;

Пунктуація

апостроф(' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка(:)
кома(,)
тире (‒, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику(!)
крапка(.)
дефіс(-, ‐)
знак питання(?)
лапки (‘ ’, « », « », « »)
крапка з комою(;)
Скісна риска(/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд(&)
равлик(@)
зірочка(*)
обернена скісна риска(\)
маркер списку(•)
циркумфлекс(^)
макрон(¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса(°)
перевернутий знак оклику(¡)
перевернутий знак питання(¿)
октоторп(#)
символ номера (№)
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле (‰)
базисний пункт (‱)
символ абзацу()
штрих(′, ″, ‴)
символ параграфа(§)
тильда(~)
підкреслення(_)
вертикальна риска(|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права(©)
символ правової охорони товарного знаку(®)
символ знаку обслуговування(℠)
знак охорони суміжних прав
для фонограми		(℗)
символ товарного знаку(™)
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛

Історія

Вперше введена італійським друкарем Альдом Мануцієм (Aldo Pio Manuzio)[2], що використав її для розподілу протилежних слів і незалежних частин складносурядних речень. Сам знак було запозичене з нот Григоріанських співів[3]. Шекспір вже використав крапку з комою у своїх сонетах.

Назва знаку «середник» з'явилася у «Руській граматиці» 1893 року Степана Смаль-Стоцького та Теодором Ґартнером[4][5], згодом набуло поширення запозичене з російської «крапка з комою» (рос. точка с запятой)[6].

В українській мові

В українській мові ставиться між частинами складносурядного речення, якщо вони дуже поширені або далекі за змістом.

Інше використання

У мовах програмування середник розділяє оператори програми.

Середник також використовують як частину смайла, що означає підморгування «(-_-;)» чи суму «(;_;)».

Джерела

Примітки
  1. Середник. Офіційний сайт Української мови
  2. Truss, Lynn (2004). Eats, Shoots & Leaves: The Zero Tolerance Approach to Punctuation. New York: Gotham Books. с. 111. ISBN 1-59240-087-6.
  3. Карати не можна милувати: історія походження розділових знаків «BBC»
  4. Наталія Андрощук. Формування пунктуаційної системи сучасної української мови та її відображення в правописних джерелах. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. — Луцьк: Вежа, 1996. № 22(271)
  5. Юрій Шевельов. «Внесок Галичини у формування української літературної мови»
  6. С. В. Шевчук. Українська мова за професійним спрямуванням: підручник / С. В. Шевчук, І. В. Клименко. — 2-ге вид., випр. і допов. — Київ: Алерта, 2011. — 694 c.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.