Дужки
Дужки́ (давня назва кля́мри) — парні розділові знаки, які використовуються в різних областях.
Різновиди
Розрізняють:
- круглі () дужки;
- квадратні [ ] дужки;
- фігурні { } дужки;
- кутові дужки (або <> у ASCII-текстах).
Круглі дужки
()
Мовлення
- Частіше за все використовуються в письмовому мовленні як пунктуаційний знак для пояснень та уточнень: найвищою точкою України є гора Говерла (2061 м). Також вживається для вказання автора, року абощо: «Життя — се мій скарб…» (І. Франко). В драматичних творах зазвичай позначає ремарки серед прямої мови героїв[1].
- Так позначаються бібліографічні цитати в деяких стилях: наприклад, (Schmidt & Oh, 2016) в стилі APA.
Наука
- В математиці такі дужки часто називаються операторними, бо використовуються для вказання пріоритету дій: наприклад, (2 + 3) · 4 означає, що спочатку виконується додавання, а потім вже множення (тобто, оператор додавання є більш пріоритетним). В достатньо великих формулах часто для цього використовують також квадратні та фігурні дужки.
- Позначення векторів: ; та матриць: .
- Біноміальні коефіцієнти: .
- В дужках зазвичай записують аргументи функцій, наприклад:
- Скалярний добуток:
- Періодичні дроби, для позначення повторюваних цифр:
- Числові проміжки: . Тут кругла дужка позначає, що межа проміжку не належить до нього. Тобто, для другого випадку:
- У фізиці має місце запис абсолютної похибки вимірювання вигляду 6,67408(31)·10−11 Н·м2·кг−2, ця формула еквівалентна запису 6,67408·10−11 Н·м2·кг−2 ± 0,00031·10−11 Н·м2·кг−2.
- В хімії використовують круглі дужки для виділення повторюваних функціональних груп: (C2H5)2O та для позначення ступеня окислення елемента: хлорид заліза(ІІІ) тощо.
Програмування
- В багатьох мовах програмування використовуються такі дужки для задання аргументів функцій та як операторні дужки.
- В мові Python круглі дужки позначають кортежі.
Квадратні дужки
[ ]
Мовлення
- Квадратні дужки (клямри) використовують, коли потрібне уточнення в цитатах: Їх [заручників] було близько 100 осіб. Зокрема, таким чином можна позначити і деякі пропущені частини цитати, за допомогою трикрапки в квадратних дужках.
- Часто так позначаються бібліографічні цитати: наприклад, [77, с. 20-21] значить, що інформація в реченні/абзаці взята з 77-го за номером джерела зі сторінок 20-21. Також у надстроковому вигляді пишуться зноски (наприклад, така є в кінці цього речення)[2].
- Номери рівнянь, рисунків, таблиць абощо зазвичай позначають в круглих дужках близько правого поля.
Наука
- Як було зазначено вище, у великих формулах квадратні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають більш високий рівень підпорядкування, як тут: — так краще видно, які дії застосовуються.
- Ціла частина від числа: , . Для цього також використовують спеціальні дужки та .
- Векторний добуток: .
- Числові проміжки: . Тут квадратна дужка позначає, що межа проміжку належить до нього.
- Комутатор і антикомутатор але для останнього иноді використовують фігурні дужки без нижнього індекса.
- Сукупність рівнянь або нерівностей. Тобто, це позначає, що має виконуватись хоча б одне із тверджень. Наприклад, рівносильне твердженню «x менший за -2, або х більший за 2».
- Так можуть позначатись: символ Кронекера, характеристична функція, функція Гевісайда, Signum-функція, інколи матриці та вектори тощо.
- В хімії так позначають комплексні аніони та катіони: наприклад, K3[Fe(CN)6]. Крім того, згідно номенклатури IUPAC, в квадратні дужки записується кількість атомів в містках між двома атомами в назвах органічних поліциклічних сполук: трицикло[3.3.1.13,7]декан.
- У фонетиці квадратні дужки позначають транскрипцію: слово обличчя транскрибується як [ɔˈblɪt͡ʃʲːɑ] або [обли́ч’:а].
Програмування
- В вікірозмітці використовуються подвійні дужки для внутрішніх посилань, перенаправлень, категорій та інтервікі, а одинарні — для зовнішніх посилань. Посилання за допомогою квадратних дужок також реалізовані в Markdown.
- В мовах програмування часто так відбувається індексація масивів, списків абощо: наприклад
list[0]
у Python поверне перший елемент списку. - В мові Python квадратні дужки позначають списки.
- Можуть позначати необов'язковість (див. Нотація Бекуса — Наура). Зокрема, в мові розмітки LaTeX необов'язкові аргументи функцій передаються саме так.
Фігурні дужки
{ }
Наука
- Як було зазначено вище, у великих формулах фігурні дужки можуть вживатись як операторні, зазвичай, вони задають найвищий рівень підпорядкування (тобто, квадратні та круглі дужки мають знаходитись всередині фігурних.
- Дуже часто одинарною дужкою позначають деяку сукупність понять, наприклад, доданки у довгій сумі та подібних записах: .
- Дробова частина від числа: .
- Позначення множин: .
- Система рівнянь або нерівностей. Більш загально це значить, що мають виконуватись всі твердження, об'єднані такою дужкою. Наприклад, рівносильне твердженню «x менший за 5, та х більший за 2». Аналогічним чином працює задання кусково-заданих функцій.
- Так можуть позначатись: характеристична функція, антикомутатор тощо.
Програмування
- В вікірозмітці використовуються подвійні і потрійні фігурні дужки для шаблонів, змінних, функцій абощо. Подібні явища також є в Django, Jinja та інших.
- В мовах програмування (зокрема С-похідних) фігурні дужки задають інтендацію. Подібне застосування вони мають і в LaTeX.
- В мові Python фігурні дужки позначають словники та множини.
- Широко використовуються у веб-шаблонізаторі Jinja для шаблонів, функцій, змінних абощо.
Кутові дужки
Кутові дужки мають дві основні форми: та . Перші зазвичай використовуються в мовах програмування та розмітки, а другі в точних науках.
Мовлення
- В японській, корейській та китайській мовах використовуються символи (т.з. шеврони), схожі на кутові дужки:〈…〉або《…》. Проте, в японській мові часто використовуються і европейські круглі дужки.
Наука
- Можуть позначати середнє значення: наприклад, середнє значення функції за часом може бути записане як .
- Можуть позначати скалярний добуток в передгільбертовому просторі:
- Використовуються у нотації бра-кет для позначення квантових станів.
Джерела
Посилання
- Александрова Н. В. История математических терминов, понятий, обозначений: Словарь-справочник, изд. 3-е. — СПб : ЛКИ, 2008. — 248 с. — ISBN 978-5-382-00839-4. (рос.)
- Кэджори Ф. История элементарной математики. — Одеса : Mathesis.(рос.)
- Український правопис 2015. litopys.org.ua. Процитовано 30 січня 2021.
- NaUKMA Library (19 грудня 2016). Складання бібліографічних списків до наукових робіт. Процитовано 30 січня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.