Пробіл

Пробіл[1] — незаповнене місце між словами, рядками і т. ін. у друкованому тексті. У комп'ютерній термінології пропуск — незаповнене нічим місце між буквами або буквами та іншими знаками. Деякі вважають, що термін пробіл, будучи калькою рос. пробел, в українській мові небажаний до вжитку[2].

 

Пунктуація

апостроф(' , ’)
дужки ([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩)
двокрапка(:)
кома(,)
тире (‒, –, —, ―)
три крапки (…, …)
знак оклику(!)
крапка(.)
дефіс(-, ‐)
знак питання(?)
лапки (‘ ’, « », « », « »)
крапка з комою(;)
Скісна риска(/)
Розділювачі
пробіл ( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣)
інтерпункт(·)
Основні друкарські знаки
амперсанд(&)
равлик(@)
зірочка(*)
обернена скісна риска(\)
маркер списку(•)
циркумфлекс(^)
макрон(¯)
хрестик (†, ‡)
символ градуса(°)
перевернутий знак оклику(¡)
перевернутий знак питання(¿)
октоторп(#)
символ номера (№)
порядковий індикатор (º, ª)
відсоток (%)
проміле (‰)
базисний пункт (‱)
символ абзацу()
штрих(′, ″, ‴)
символ параграфа(§)
тильда(~)
підкреслення(_)
вертикальна риска(|, ¦)
Інтелектуальна власність
знак охорони авторського права(©)
символ правової охорони товарного знаку(®)
символ знаку обслуговування(℠)
знак охорони суміжних прав
для фонограми		(℗)
символ товарного знаку(™)
Символи валют
символ валюти (¤)
символи валют
₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛

У типографії «вставити пропуск» означає «вставити клинець між двома словами». При натисканні на клинець, він розширювався і затискав набране слово, фіксуючи його. Регулюючи глибину натискання на машині, можна регулювати і ширину між словами[3], т. зв. «рівень білого (незаповненого паперу) у тексті», що називається вирівнюванням (слів у рядку).

У комп'ютерному кодуванні символів існує звичайний пропуск загального призначення (символ Unicode U+0020), його ширина залежить від шрифту. Окрім цього існують пропуски з визначеною шириною. Таблицю з різними символами пропусків можна переглянути в англійській статті про пропуск.

Нерозривний пропуск — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відбивається всередині рядка як звичайний пропуск, але не дозволяє програмам верстки і друку розірвати в цьому місці рядок. Використовується для автоматизації верстки, правила якої наказують уникати розриву рядків у відомих випадках.

Спеціальний клиноподібний набірний елемент у типографському наборі, що слугує для утворення пропусків (а також абзаців, розрядки), називають шпацією[4]. У набірних автоматах (напр. Linotype[5]) шпаціями вирівнюють слова в рядку («регулюють рівень білого в тексті»).[6]

Правила встановлення пропусків

Згідно з правилами українського правопису[джерело?], пропуск ставлять:

  1. Між словами;
  2. Перед і після тире;
  3. Між групами в три цифри в багатозначних числах;
  4. Між цифрами для позначення суми і знаком валюти (наприклад, 500 $);
  5. Між символом № і цифрами.

Пропуск не ставлять:

  1. Перед крапкою, комою, знаком оклику й знаком питання;
  2. Перед дефісом і після нього;
  3. Між дужками і текстом чи цифрами в них;
  4. У складених номерах між цифровим і літерним позначенням (наприклад, 16а).

Див. також

Примітки
  1. Пробіл // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Городенська, Катерина Григорівна. Робити Пропуск, а не ставити Пробіл.
  3. Darkskynet (14 вересня 2011). How mechanical typesetting works (Intertype, Linotype, Hot Metal). Процитовано 16 жовтня 2017.
  4. Шпація // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. NationalPrintMuseum (15 квітня 2013). Linotype. Процитовано 16 жовтня 2017.
  6. ДСТУ 3018–95 Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. — Київ: Держстандарт України, 1995. — С. 5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.