Куртяк Євген Григорович

Євген Куртяк
Ім'я при народженні Євген-Роман Григорович Куртяк
Народився 11 лютого 1936(1936-02-11)
Великосілки
Помер 17 вересня 1996(1996-09-17) (60 років)
Львів
Поховання
Личаківський цвинтар[1] : 
Громадянство УРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність письменник
журналіст
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська

Євге́н-Рома́н Григо́рович Куртя́к (нар. 11 лютого 1936, с. Великосілки, нині Кам'янка-Бузького району Львівської області — пом. 17 вересня 1996, Львів) — український письменник, журналіст. Член Спілки журналістів України (1958). Член Спілки письменників України (1962).

Життєпис

Навчався на факультеті журналістики Львівського університету, Вищих літературних курсах у Москві. Працював у районній пресі у Львівській області та в селі міського типу Заложці (нині Залізці) Зборівського району Тернопільської області, у редакції журналу «Жовтень» (нині «Дзвін», Львів); у 1964—1971 роках — у Житомирі, потім — редактор видавництва «Каменяр» (Львів).

Приїжджав на Тернопільщину збирати матеріал для роману «Губернаторські вали» (1981), один із головних героїв якого — громадсько-політичний діяч, уродженець села Чернихівці на Збаражчині Мирослав Січинський. У романі також йдеться про події в містечку (нині селище міського типу) Коропець Монастириського району, зокрема, вбивство Марка Каганця. Багато уваги Євген Куртяк приділив уродженцю села Варваринці на Теребовлянщині скульпторові Михайлу Паращуку.

Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 11, поряд могила Григорія (Грицька) Чубая.[2]

Творчість

У центрі творчості — історична доля і сьогодення Галичини. Автор:

  • повістей «Світла доля твоя» (1961), «Буг іскрить хвилями» (1964), «Двоє в дорозі» (1975) (присвячено соціальним, морально-етичним проблемам молоді)
  • 15-ти романів: «Долина печалі» (1971), «Губернаторські вали» (1981), «Спадок віків» (1989), «Спалені обози» (1990), дилогії «Бескиди» (1983; складається з романів «Присяга на Бескиді» (1979) і «Зелемінь» (1979), тетралогії про події в Західній Україні напередодні, під час Другої світової війни і в перші повоєнні роки: романи «Віхола» (1963), «Високий Замок» (1964), «Хрест і калина» (1966), «Кров на стежках» (1968).

Примітки
  1. Личаківський некрополь — С. 189.
  2. Відомі поховання Архівовано 14 вересня 2014 у Wayback Machine. / Личаківський некрополь.

Джерела
  • Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К.: Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 242.
  • Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 145—146.
  • Баб'як П. Г., Дзьобан О. О. Куртяк Євген-Роман Григорович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
  • Бандура Г. О. Куртяк Євген Григорович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 3. — К., 1995. — С. 113.
  • Мельничук Б., Уніят В. Куртяк Євген-Роман Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 294. — ISBN 966-528-199-2.
  • Мельничук Ю. Чорна віхола // Куртяк Є. Віхола. — К., 1963.
  • Панасюк К. Нелегкий шлях до вересня // Прапор. — 1980. — № 3.
  • Ящук П. Вчитися письменницької майстерності // Жовтень. — 1962 — № 1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.