Кінкладзе Георгій Робінзонович

Георгій Робінзонович Кінкладзе[3][4] (груз. გიორგი რობინზინის ძე კინკლაძე; 6 липня 1973, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) (також відомий як Георгіу[5], Георгій, Гіо або Кінкі (англ. kinky, укр. ексцентричний)[6][7] — колишній радянський і грузинський футболіст, півзахисник низки європейських клубів та збірної Грузії.

Кінкладзе Георгій Робінзонович
Особисті дані
Народження 6 липня 1973(1973-07-06)[1][2] (48 років)
  Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Зріст 175 см
Громадянство  Грузія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1979–1989 «Динамо»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1989–1991 / «Мретебі» 80 (18)
1991–1995 «Динамо» 65 (41)
1993 →  «Саарбрюкен» 11 (0)
1994 →  «Бока Хуніорс» 3 (0)
1995–1998 «Манчестер Сіті» 106 (20)
1998–2000 «Аякс» 12 (0)
1999–2000 →  «Дербі Каунті» 6 (0)
2000–2003 «Дербі Каунті» 80 (6)
2004–2005 «Анортосіс» 22 (2)
2005–2006 «Рубін» 13 (2)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992–2005 Грузія 54 (8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Його першим професійним клубом був столичний «Мретебі». У Грузії Кінкладзе виграв три чемпіонські титули і два кубки з «Динамо» (Тбілісі), двічі його визнавали найкращим гравцем року. Він здобув міжнародну популярність після матчів за збірну Грузії проти Уельсу в 1994 і 1995 роках.

У 1995 році Кінкладзе перейшов з «Динамо» до англійської Прем'єр-ліги до «Манчестер Сіті», де завдяки своїм навичкам дриблінгу та видовищним голам став улюбленцем уболівальників, вигравши двічі приз найкращого футболіста клубу. Кінкладзе залишився з «Сіті», попри пониження у класі в 1996 році, але після повторного вильоту клубу у 1998 році приєднався до нідерландському «Аяксу». Кінкладзе не зміг прижитися в Нідерландах, де провів трохи більше року, і повернувся до Англії, де його новим клубом став «Дербі Каунті». Він провів чотири роки в «Дербі», зігравши майже 100 матчів. Залишив клуб у 2003 році. Потім кілька невдалих спроб знайти новий клуб, Кінкладзе в 2004 році приєднався до кіпрського «Анортосіса», з яким виграв чемпіонат. Георгій завершив свою кар'єру в казанському «Рубіні» у 2006 році.

У 2011—2012 працював в «Анортосісі» технічним директором.

Ранні роки

Народився 6 липня 1973 року в Тбілісі, жив у районі Дідубе зі своїм батьком, Робінзоном (інженер, родом з Гурії)[8], матір'ю Хатуною (вчителька) і старшою сестрою[9]. Батько Георгія дуже хотів, щоб його син став футболістом, для цього він змушував його ходити навколо двору на колінах, щоб зміцнити ноги. У вересні 1979 року батько привів шестирічного Георгія у футбольну школу «Юний динамівець» до тренера Автанділа Хеладзе. На першому ж занятті тренер узяв його в школу. Батько продовжував виховувати сина спортсмена і сам: тренував його гімнастиці, армреслінгу, плаванню та бігу. Також Георгій займався грузинськими танцями в національному ансамблі танцю Грузії.

Протягом декількох років Кінкладзе грав у молодіжній команді «Динамо» з Тбілісі, потім — у другому складі. Там він виступав разом з Шотою Арвеладзе, який пізніше став його партнером в основному складі «Динамо» на клубному рівні, так і в складі збірної Грузії на міжнародному рівні[10].

Клубна кар'єра

Рання кар'єра

Кінкладзе закінчив футбольну школу в 1990 році, однак, «Динамо» на нього ще не розраховувало. Завдяки допомозі друга сім'ї — Коби Жоржікашвілі — він опинився в клубі «Мретебі» (з груз.  — «дивний») у тренера Важі Чхаїдзе. У сезоні 1990 року «Мретебі» виграли 35 матчів із 38 і перейшли з Другої ліги до Першої (Кінкладзе провів 20 матчів). В сезоні 1991 року команда виграла 13 матчів із 15 і вийшла вже до найвищої ліги грузинського чемпіонату[11].

У 1992 році на його перехід в «Динамо» наполіг Реваз Дзодзуашвілі. За Кінкладзе було сплачено 1 мільйон радянських карбованців. 17 вересня 1992 року він вперше зіграв за збірну Грузії проти Азербайджану[12].

У перший же рік виступів за «Динамо» Кінкладзе виграв чемпіонат і кубок Грузії, отримавши також приз найкращого гравця Грузії. Однак, через триваючу громадянську війну в Грузії у 1993 році керівництво «Динамо» вирішило дати можливість своїм футболістам грати у більш стабільній обстановці, тому відправило їх в оренду в різні іноземні клуби[13].

На початку 1994 року Кінкладзе був відданий в оренду до клубу Другої Бундесліги ― «Саарбрюкен»[14]. Перший матч у Німеччині він провів 4 березня проти «Теніс-Боруссії». Однак, повні матчі він грав рідко, а в одній з зустрічей (з «Гертою») був видалений.

У середині того ж року повернувся до «Динамо». Через деякий час президент клубу Мераб Жорданія домовився про оренду Кінкладзе іспанським «Атлетіко» за £ 200 тис. На перегляді в мадридському клубі його помітили скаути «Бока Хуніорс» і запропонували виступати в Аргентині. Протягом місяця він грав за «Боку», але контракт гравця так і не був викуплений. Єдиним приємним враженням від Аргентини, за словами Кінкладзе, стала зустріч з кумиром дитинства — Дієго Марадоною[15]. Однак, саме Марадона і був конкурентом Кінкладзе за місце в основному складі.

Незабаром Кінкладзе повернувся до Іспанії, де його запросили на перегляд до мадридського «Реалу». Головний тренер іспанців Хорхе Вальдано за підсумками двотижневих тренувань запропонував йому пограти у другій команді. Але незабаром на футболіста вийшов Мераб Жорданія і попросив його повернутися в Грузію, щоб підсилити «Динамо». У свою чергу, за підсумками сезону він обіцяв допомогти з працевлаштуванням у Європі.

«Манчестер Сіті»

У сезоні 1994/1995 років завдяки іграм за збірну Грузії Кінкладзе здобув популярність, проте, конкретні дії зробив тільки президент «Манчестер Сіті» Френсіс Лі. Він і домовився з Мерабом Жорданією про перехід гравця в Англію в сезоні 1995/96[16]. 15 липня 1995 року контракт був підписаний (ціна контракту — £ 2 млн)[17].

Перший матч за клуб Кінкладзе зіграв 19 серпня 1995 року проти «Тоттенхем Готспур»[18]. У сезоні 1995/96 команду Алана Болла спочатку переслідували невдачі — перші три місяці вона не могла здобути перемогу в жодному матчі. Незважаючи на це, Кінкладзе швидко став ключовим гравцем команди. Першу перемогу в іграх того сезону у матчі проти «Астон Вілли» приніс команді саме Кінкладзе, зігравши в «стінку» з Ніеллом Куїнном[19].

Безпосередньо після переходу в «Манчестер Сіті» Георгій перебував в дещо незручному становищі: йому доводилося жити в готелі, а англійською він тоді володів не дуже добре. Щоб підтримати Кінкладзе, до Манчестера переїхала його мати[20]. У той час команда якраз готувалася до матчу проти «Мідлсбро» (грудень 1995), для Кінкладзе гра була своєрідною дуеллю з Жуніньйо Паулістою. Кінкладзе забив перший гол, але в кінцевому підсумку матч закінчився з рахунком 4:1 на користь «Мідлсбро»[21]. При цьому, фанати суперника називали Георгія «найкращим гравцем супротивників в сезоні»[22]. Кінкладзе сприймався багатьма як лідер своєї команди:

На тлі Реслера, що не адаптувався, Кінкладзе, швидко став улюбленцем уболівальників, який для них був необхідний[23].

У березні 1996 року Кінкладзе забив видовищний гол у ворота «Саутгемптона» — обвів п'ять гравців і відправив м'яч у сітку повз голкіпера Дейва Бісанта[17][24]. До кінця сезону партнером Кінкладзе став ще один екс-«динамівець» з Грузії — Михаїл Кавелашвілі.

Доля “містян” у Прем'єр-лізі вирішувалася в останньому матчі проти «Ліверпуля». Кінкладзе і партнери розраховували, що «Ліверпуль» побереже себе для майбутнього фіналу Кубка Англії проти «МЮ». Надії гравців «Манчестер Сіті» підкріплювалися і тим фактом, що «Ліверпуль» до останнього туру гарантував собі третє місце чемпіонату. Проте вже до 10-ї хвилині першого тайму «Сіті» програвав з рахунком 0:2. Лише після виходу на поле на 70-й хвилині Кавелашвілі “синім” вдалося відіграти розрив[25], але жодна з команд не змогла забити вирішальний м'яч. У підсумку клуб вилетів у Перший дивізіон, як оцінював сам Кінкладзе, здебільшого через недоукомплектованість. У Першому дивізіоні Кінкладзе не мав наміру грати, проте залишився у команді на сезон 1996/97 років.

У «Манчестері» Кінкладзе двічі завойовував титул «Гравець року» протягом двох сезонів поспіль[26]. У Першій англійській лізі його партнерами по клубу деякий час були Муртаз Шелія і Кахабер Цхададзе.

Останній сезон у складі «Сіті» для Кінкладзе був затьмарений травмою гомілкостопу, отриманої під час гри за збірну Грузії, внаслідок якої Георгій був змушений довго лікуватися. За підсумками сезону 1997/98 клуб вилетів у Другу лігу і керівництво вирішило продати дорогого гравця[27].

«Аякс»

У 1998 році Кінкладзе опинився у амстердамському «Аяксі» за 5 млн фунтів. Його запросив головний тренер клубу ― Мортен Ольсен. Він бачив Кінкладзе на місці Ярі Літманена, який у міжсезоння повинен був перейти до «Барселони». Кінкладзе дав згоду на перехід, але після його прибуття в Амстердам вийшло так, що перехід Літманен не відбувся. У підсумку, Ольсен почав пробувати випускати Кінкладзе на лівий фланг півзахисту. Однак, футболіст не зумів прилаштуватися до гри на нерідній для нього позиції і незабаром вибув з основи[28]. За нідерландський клуб він провів 12 ігор, після чого повернувся в Англію на правах оренди[29][30].

«Дербі Каунті»

З листопада 1999 року Кінкладзе почав виступи за «Дербі Каунті», куди був відданий «Аяксом» в оренду[31]. У квітні 2000 року він був остаточно проданий в «Дербі» за $4,5 млн[32][33]

Наприкінці липня 2000 року він переніс операцію з видалення грижі. Через це Кінкладзе змушений був пропустити майже місяць передсезонної підготовки. Тим не менш, він успішно розпочав сезон 2000/01 — в 7-му турі завдяки грузинському легіонеру «Дербі», що грав у меншості, зумів вирвати у «Лідса» нічию[34]. Надалі багато в чому через травми Кінкладзе не вдалося утримати цей рівень. У підсумку «The Guardian» назвала футболіста головним розчаруванням сезону в складі «Дербі»[35].

У клубі він провів чотири роки (майже 100 ігор). Із гравців з пострадянського простору партнером Кінкладзе по команді був естонський воротар Март Поом. Після закінчення сезону 2002/03 року керівництво запропонувало гравцю змінити умови контракту, зокрема, скоротити зарплату втричі, пояснюючи це тим, що клуб мав багато боргів. У підсумку Кінкладзе прийняв рішення залишити «Дербі»[36].

Сезон 2003/04 років він провів у пошуках клубу, але у підсумку залишився вільним агентом[37][38][39].

«Анортосіс»

У сезоні 2004/05 Кінкладзе грав у кіпрському «Анортосісі», де головним тренером був його екс-партнер по «Динамо» і збірній Грузії Темурі Кецбая[40]. За підсумками сезону він виграв золоті медалі чемпіонату.

З «Анортосісом» він почав новий сезон 2005/06 років, брав участь у матчах попереднього раунду Ліги чемпіонів, де кіпріоти пройшли мінське «Динамо» та «Трабзонспор», поступившись у третьому раунді шотландському «Рейнджерсу», і відіграв матч за Суперкубок Кіпру проти «Омонії»[41]. Однак, безпосередньо перед стартом чемпіонату Кіпру покинув клуб.

«Рубін»

Наприкінці серпня 2005 року Кінкладзе опинився в російському клубі «Рубін»[42], з яким уклав контракт до кінця сезону. У новому клубі він успішно провів другу половину року[43] і став одним з найкращих асистентів другого кола чемпіонату Росії 2005 року[44], завдяки чому контракт був продовжений ще на рік. Проте, у новому сезоні він майже не грав, більшість часу заліковуючи травму пахових кілець. По закінченні сезону 2006 року закінчився контракт з командою, який керівництво відмовилося продовжувати[45]. Кінкладзе намагався перейти назад до «Анортосісу», але спроба виявилася безуспішною. Незабаром він завершив кар'єру гравця.

Виступи за збірну Грузії

Кінкладзе дебютував за збірну 17 вересня 1992 року в матчі проти Азербайджану. У вересні 1994 року Кінкладзе був викликаний до складу збірної на гру проти Молдови в Тбілісі. Гра Кінкладзе привернула увагу італійських клубів, де преса дала йому прізвисько «Чорноморська річка», але у нього не було ніяких конкретних пропозицій від клубів. Так було до тих пір, поки директор «Манчестер Сіті» Френсіс не побачив запис його гри. Він почав переговори про трансфер, зв'язавшись з Мерабом Жорданією і запропонувавши трансфер Кінкладзе в «Сіті»[46].

Рівно через два місяці Кінкладзе провів проти збірної Уельсу дві гарні гри. Саме у ворота Уельсу Кінкладзе забив свій перший гол у збірній, а Грузія перемогла з рахунком 5:0 у домашньому матчі[47]. У матчі-відповіді на «Кардіфф Арм Парк» скаути кількох клубів побачили гол Кінкладзе з 18 метрів.

У відбірковому турнірі чемпіонату Європи 1996 року Кінкладзе забив з пенальті у ворота болгарської збірної, завдяки чому його команда виграла з рахунком 2:1[48].

У відбірковому турнірі чемпіонату світу 1998 року Кінкладзе забив другий гол у ворота збірної Молдови і приніс перемогу з рахунком 2:0[49].

Кінкладзе забив третій гол у ворота збірної Литви у відбірковому матчі чемпіонату світу 2002 року, де його команда здобула перемогу з рахунком 4:0 в гостях[50].

Останню гру за збірну він провів 9 лютого 2005 року, вперше вивівши на поле команду у якості капітана у товариському матчі проти збірної Литви.

Стиль гри

Кінкладзе грав на позиції розігруючого півзахисника (англ. playmaker). Як правило, він грав попереду інших півзахисників. Його основна роль полягала у створенні гольових моментів, він був креативним гравцем. Навички дриблінгу розглядалися як одна з найсильніших характеристик Кінкладзе[51][52].

Слабка ланка у грі Кінкладзе був захист. Він не хотів мінятися, чим викликав розчарування тренерів. Через небажання виправляти недоліки тренер «Манчестер Сіті» Джо Ройл став рідше випускати його на поле[53].

В окремих випадках Кінкладзе грав на позиції другого нападника з меншим позиційним навантаженням. В такому амплуа Кінкладзе грав у «Манчестер Сіті» під керівництвом Френка Кларка[54], і в «Дербі Каунті» під керівництвом Фабріціо Раванеллі[55]. Хоча він лівша, він погано грав на лівому фланзі, і публічно висловлювався, що не любить грати на цій позиції.

Статистика

Кар'єра в клубах
Клуб Сезон Змагання Ігор Голів
Мретеби Тбілісі 1990 Друга ліга Грузії 34 8
1991 Перша ліга Грузії 16 1
Динамо Тбілісі 1992/93 Чемпіонат Грузії 30 14
1993/94 Чемпіонат Грузії 14 13
Саарбрюкен 1993/94 Друга Бундесліга 11 0
Бока Хуніорс 1994 Чемпіонат Аргентини 3 0
Динамо Тбілісі 1994/95 Чемпіонат Грузії 21 14
Манчестер Сіті 1995/96 Англійська Прем'єр-ліга 37 4
1996/97 Перший дивізіон 39 12
1997/98 Перший дивізіон 30 4
Аякс 1998/99 Чемпіонат Нідерландів 12 0
Дербі Каунті 1999/2000 Англійська Прем'єр-ліга 18 1 2 0
Анортосіс 2004/05 Чемпіонат Кіпру 22 2
Рубін 2005 Чемпіонат Росії 9 2 1 0
2005/06 Кубок Росії 1 0 0 0
2006 Чемпіонат Росії 4 0 0 0
2006/07 Кубок УЄФА, кваліфікація 1 0 0 0
Всього 15 3 1 0

У збірній Грузії

Примітка: Число після косої риски є загальною кількістю матчів грузинської національної збірної, зіграних у відповідному році

Збірна Рік Матчі Голи
Грузія 1992 1/3 0 0 0
1993 0/1 0 0 0
1994 10/11 1 1 0
1995 5/6 2 0 0
1996 6/8 1 0 0
1997 6/7 2 1 1
1998 8/11 1 0 0
1999 1/8 0 0 0
2000 5/10 2 0 0
2001 6/10 0 0 0
2002 3/4 0 0 0
2003 2/8 0 0 0
2004 3/9 0 0 0
2005 1/11 0 0 0
Всього 57 9 2 1

Голи за збірну

(спочатку вказані голи Грузії)

№ Дата Місце проведення Суперник Рахунок Турнір Прим.
1 16 листопада 1994 Тбілісі, Грузія Збірна команда Уельсу 5:0 Відбірковий турнір ЧЄ 1996
2 7 червня 1995 Кардіфф, Уельс 1:0
3 11 жовтня 1995 Тбілісі, Грузія Збірна команда Болгарії 2:1 Пенальті
4 29 березня 1997 Тбілісі, Грузія Збірна команда Вірменії 7:0 Товариський матч
5 7 червня 1997 Батумі, Грузія Збірна команда Молдови 2:0 Відбірковий турнір ЧС 1998
6 2 травня 1998 Сус, Туніс Збірна команда Тунісу 1:1 Товариський матч
7 29 березня 2000 Ашкелон, Ізраїль Збірна команда Ізраїлю 1:1
8 7 жовтня 2000 Каунас, Литва Збірна команда Литви 4:0 Відбірковий турнір ЧС 2002

Досягнення

Командні

Мретебі (Тбілісі)

  • Другий дивізіон Грузії: 1991

Динамо (Тбілісі)

Анортосіс

Особисті
  • Футболіст року в Грузії: 1993, 1996

Особисте життя й роки після завершення кар'єри

Завершивши виступи у великому футболі, Кінкладзе переїхав до Тбілісі, де провів 2 роки поза футболом. Потім переїхав до Москви, купив собі заміський будинок. У вересні 2009 року склав іспити у Федерації футболу Грузії і офіційно став футбольним агентом[56].

До червня 2012 року 9 місяців працював технічним директором у кіпрському «Анортосісі», але відносини з керівництвом там не склалися[57].

У 2012 році працював агентом у тандемі з Георгієм Гахокідзе. Кінкладзе був у теплих стосунках з англійкою Луїзою з Манчестера. Вона народила йому сина Сабу, який живе в Англії з матір'ю і також займається футболом. У 2012 році одружився з Маріанною з Росії, з якою у 2005 році познайомився в одному з петербурзьких ресторанів після перемоги над «Зенітом»[58].

Примітки
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Kinkladze £5m Ajax move. BBC News (British Broadcasting Corporation). 15 травня 1998. Процитовано 4 серпня 2008.
  4. 'Gio is the best of the lot' – says Lee. Lancashire Evening Telegraph. 1 березня 1996. Процитовано 4 січня 2011.
  5. Kinkladze £5m Ajax move. BBC Sport. 1998-05-15. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2008.(англ.)
  6. 'Gio is the best of the lot' - says Lee. Lancashire Evening Telegraph. 3 січня 1996. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2008.
  7. Kinky in Holland. BBC Sport. 4 січня 1998. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 4 серпня 2008.
  8. Georgi Kinkladze's father robbed (рос.). Sport Express. Процитовано 26 лютого 2008.
  9. Clayton, David. Kinkladze: The Perfect 10. — Manchester : Parrs Wood, 2005. p. 26.
  10. Kinkladze: The Perfect 10. — p. 30.
  11. Georgia 1991. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 2 липня 2011.
  12. Georgia – International Results. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 8 квітня 2008.
  13. Georgia 1992/1993. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 2 липня 2011.
  14. Kinkladze: The Perfect 10., p. 32.
  15. Kinkladze: The Perfect 10. — p. 32-33.
  16. Kinkladze: The Perfect 10. — p. 35-36.
  17. Clayton, David. Everything under the blue moon: the complete book of Manchester City FC - and more!. — Edinburgh : Mainstream publishing, 2002. p.122
  18. James, Gary. Manchester City - The Complete Record. — Derby : Breedon, 2006. p. 224-5
  19. Culley, Jon (26 листопада 1995). City on higher ground. The Independent on Sunday. Процитовано 4 січня 2011.
  20. Collins, Roy (4 грудня 1999). Kinkladze back to his old tricks. The Guardian. Процитовано 5 серпня 2008.
  21. Fox, Norman (10 грудня 1995). Juninho up and running. The Independent on Sunday. Процитовано 4 січня 2011.
  22. Kinkladze: The Perfect 10., pp. 59-60.
  23. Blue Moon Rising, p. 101.
  24. Hadfield, Dave (17 березня 1996). Kinkladze lifts City clear. The Independent on Sunday. Процитовано 4 січня 2011.
  25. Hodgson, Guy (27 квітня 1998). Lap of dishonour as City farce plays on. The Independent. Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 5 серпня 2008.
  26. Baskcomb (ed.), Julian. Manchester City F.C. Official Handbook 1997–98. — Leicester : Polar Print Group, 1997. — С. 87.
  27. Георгий Кинкладзе: На 95 процентов я уже игрок «Аякса». sport-express. 3 листопада 1998. Процитовано 19 грудня 2013.
  28. Smith, Dave (5 грудня 1999). Kinky: Jim saved me from Ajax agony. The Sunday Mirror.
  29. Hunter, Graham (14 січня 1999). Kinkladze on his way in Ajax clearout. Daily Mail. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 29 червня 2011.
  30. Derby pray for second coming of Kinkladze. The Independent. 28 грудня 1999. Процитовано 5 серпня 2008.
  31. Staniforth, Tommy (2 листопада 1999). Football: Kinkladze returns to Premiership in Derby loan deal. The Independent. Процитовано 5 січня 2011.
  32. Derby aim for survival. BBC Sport. 13 серпня 2000. Процитовано 5 серпня 2008.
  33. Derby snap up £3.5m Earnshaw. The Guardian. 29 червня 2007. Процитовано 5 серпня 2008.
  34. Taylor, Daniel (25 вересня 2000). Kinky silences mob. The Guardian. Процитовано 5 січня 2011.
  35. Главная интрига умерла в декабре. sport-express. 26 червня 2001. Процитовано 19 грудня 2013.
  36. Kinkladze departs Derby. BBC Sport. 20 червня 2003. Процитовано 5 січня 2011.
  37. Dundee end Kinkladze bid. BBC Sport. 23 вересня 2003. Процитовано 5 серпня 2008.
  38. Lomax, Andrew (24 червня 2003). Kinkladze keen on Celtic move. The Daily Telegraph. Процитовано 21 жовтня 2007.
  39. Kinkladze on show for Leeds. BBC. 15 січня 2004. Процитовано 5 серпня 2008.
  40. Brennan, Dan (6 січня 2006). Kinkladze reborn at Rubin. Union of European Football Associations. Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 5 січня 2011.
  41. Суперкубок. Кипр. Анортосис — Омония — 2:2, пен. 4:5. sport-express. 20 жовтня 2004. Процитовано 5 січня 2011.
  42. Kinkladze is leaving Rubin. Sport Express. Архів оригіналу за 27 січня 2007. Процитовано 20 березня 2008.
  43. Чемпионат России. Премьер-лига. Итоги сезона. Sport Express. 23 грудня 2005. Процитовано 19 грудня 2013.
  44. Лучший ассистент. Sport Express. 24 грудня 2005. Процитовано 19 грудня 2013.
  45. Кинкладзе покидает «Рубин». Sport Express. 12 травня 2006. Процитовано 19 грудня 2013.
  46. Kinkladze: The Perfect 10., p. 35-36.
  47. Kinkladze: The Perfect 10?, p. 35-36.
  48. European Championship 1996 – Qualifiers – Georgia v Bulgaria. Scoreshelf. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2010.
  49. World Cup 1998 – Qualifiers – Georgia v Moldova. Scoreshelf. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 20 вересня 2010.
  50. World Cup 2002 – Qualifiers – Georgia v Lithuania. Scoreshelf. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 20 вересня 2010.
  51. Bailey, Chris (31 грудня 2002). The modern great – Georgi Kinkladze. Manchester Evening News. Процитовано 5 січня 2011.
  52. Georgi Kinkladze. Sports Illustrated. CNN. 1 листопада 2001. Процитовано 26 січня 2008.
  53. Blue Moon Rising, p. 158.
  54. Blue Moon Rising, p. 145.
  55. Ashdown, John (14 квітня 2003). Burley makes revival points. The Guardian. Архів оригіналу за 12 травня 2008. Процитовано 26 січня 2008.
  56. Пас из-за границы. Грузия. Sport Express. 28 жовтня 2009. Процитовано 19 грудня 2013.
  57. Τεχνικός Διευθυντής ο Γκεόργκι Κινκλάντζε. anorthosis.com. 20 серпня 2011. Архів оригіналу за 16 грудня 2013.
  58. Георгий Кинкладзе: «Тебе сломать нос или ногу?» — спросил Винни Джонс. Sport Express. 7 грудня 2012. Процитовано 19 грудня 2013.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.