Кірасирський Його Величності лейб-гвардії полк

Лейб-гвардії Кірасирський Його Величності полк (Жовті чи Царскосільські кірасири) — полк важкої кавалерії (військова частина) Російської імператорської армії.

Лейб-гвардії Кірасирський Його Величності полк
Полковий нагрудний знак
На службі 1702 - 1918
Країна Росія
Роль Важка кавалерія
Чисельність полк
У складі 1-ша гвардійська кавалерійська дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО)
Гарнізон/Штаб Царське Село
Медіафайли на Вікісховищі
Парадна форма одягу полку, 1910 рік
Повсякденна форма одягу полку, 1910 рік

Старшинство: 21.06.1702 року, за Молодою Гвардією з 1813 року, за Старою Гвардією з 1831 року.

Полкове свято — 21 червня, у день Святого Юліана.

Дислокація: Царське Село.

Історія

В імператорській армії
  • 11 грудня 1700 — Указ про формування полку.
  • Весна 1701 — сформовано Драгунський Фузилерний князя Микити Федоровича Мещерського полк (10-ротного складу).
  • Весна 1702 — перейменовано на Драгунський князя Григорія Волконського полк.
  • 1704 — сформована 11-та гренадерська рота.
  • 10 березня 1708 — Ярославський драгунський полк.
  • 23 січня 1709 — Гренадерська рота відрахована на сформування кінногренадерського полку («від кавалерії гренадерського Андрія Кропотова полку»).
  • 10 травня 1725 — Гренадерська рота повертається в полк, замість неї вислано драгунську.
  • 16 лютого 1727 — Новгородський драгунський полк.
  • 6 листопада 1727 — Ярославський драгунський полк (комплектувався дворянами Ярославської губернії).
  • 8 лютого 1728 — переформовано у 9 драгунських і 1 гренадерську роту.
  • 29 жовтня 1731 — Гренадерську роту скасовано, на заміну сформовано драгунську, а гренадери розподілені по 10 чоловік на роту.
  • 1 листопада 1732 — 3-й кірасирський полк.
  • 21 червня 1733 — Бевернський кірасирський полк (на честь призначеного шефа Принца Антона-Ульріха Брауншвейг-Бевернського).
  • 15 червня 1738 — Брауншвейгський кірасирський полк.
  • 31 січня 1742 — Кірасирський Його Королівської Високості Герцога Гольштейн-Готторпського полк.
  • 4 грудня 1742 — Кірасирський Й. І. В. Государя Великого Князя Петра Федоровича полк.
  • 30 березня 1756 — переформовано у 5 ескадронів (по 2 роти в кожному).
  • 27 грудня 1761 — Лейб-Кірасирський Його Величності полк.
  • 4 липня 1762 — Лейб-Кірасирський Його Високості Спадкоємця Цісаревича й Великого Князя Павла Петровича полк.
  • 24 жовтня 1775 — додано шостий ескадрон розформованого Київського кірасирського полку.
  • 1787 — відраховано 150 кірасирів на формування Жандармського і Кірасирського полків Гатчинських військ.
  • 17 листопада 1796 — Лейб-Кірасирський Його Величності полк.
  • 13 червня 1806 — Один ескадрон виділено на формування Фінляндського драгунського полку.
  • 12 жовтня 1811 — виділено частину на формування Астраханського кірасирського полку.
  • 1812 — брав участь у Вітчизняній війні, у битвах під Вітебськом, Смоленськом, Вязьмою, Красним, Оршею та Борисовом. На Бородинському полі кілька разів контратакував неприятеля в районі Семенівських висот, а шеф полку полковник Будберг був поранений ядром у правую ногу.
  • 27 грудня 1812 — переформовано у 6 чинних і 1 резервний ескадрон.
  • 1813 — брав участь у закордонних походах, у битвах під Люценом, Бауценом, Кенігштейном, Кульмом, Лейпцигом, Брієнном, Арсі-сюр-Об, Фер-Шампенуаз. Завершив війну в Парижі.
  • 13 квітня 1813 — за мужність і хоробрість, проявлені у війну 1812 року, причислено до Молодої Гвардії та перейменовано на лейб-гвардії Кірасирський полк.
  • 7 грудня 1817 — уродженці західних губерній відраховані на формування лейб-гвардії Подільського кірасирського полку на правах і перевагах Старої Гвардії.
  • 21 березня 1823 — в полку встановлено руду масть коней.
  • 25 червня 1831 — після прийняття шефства імператором Миколою I полку надано права Старої Гвардії. Названо лейб-гвардії Кірасирським Його Величності полком.
  • 22 серпня 1831 — приєднано лейб-гвардії Подільський кірасирський полк (за винятком 7 офіцерів та 114 кірасирів, що поступили в лейб-гвардії Уланський Й. І. В. Великого Князя Михайла Павловича полк). Полк приведено у шестиескадронний склад.
200-річчя лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку. Прощання зі штандартом. Царське Село, 1902 рік.
  • 30 липня 1904 — до списків полку зарахований Й. І. В. Спадкоємець Цісаревич і Великий Князь Олексій Миколайович.
  • 1905 — зведений дивізіон полку брав участь у придушенні заворушень у Прибалтійському краї.
  • 1910 — сформовано дивізійну кінно-кулеметну команду.
  • 18 липня 1914 — полк виступив для приєднання до 1-ї армії.
  • 28 липня 1914 — перша бойова сутичка з німецькими військами під час розвідки силами 3-го і 4-го ескадронів (поранений унтер-офіцер Гровбля, вбитий кірасир Ударов).
  • 3 серпня — 8 вересня 1914 — брав участь у Східно-Прусській операції.
  • 30 серпня 1914 — прикриваючи відхід IV АК, гвардійська кірасирська бригада затримала наступ німецького I АК, який виходив у тил російських військ.
  • 4 березня 1917 — 1-й гвардійський кірасирський полк.
  • 8 червня 1917 — Гвардії Подільський кірасирський полк.
  • 22 липня 1917 — охороняючи залізничну станцію Київ, вступив у сутичку з українським полком Богдана Хмельницького.
  • Брав участь у придушенні бунту 2-го Українського полку імені гетьмана Полуботка, який захопив центр Києва.
  • 10 грудня 1917 — полк розпущено в селі Святошині під Києвом через небажання українізуватись.

У Білому русі
Митрофан Греков. «Атака лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку у 1813 році», 1911
  • 30 грудня 1918 — кірасири зведені у 3-й ескадрон зведеного полку Кірасирської дивізії (лейб-ескадрон лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку) в Кримсько-Азовській армії під командуванням штабс-ротмістра фон Віка.
  • 19 січня 1919 — перша бойова задача відновленого ескадрону.
  • 7 березня 1919 — командування ескадроном приймає штабс-ротмістр князь Черкасський.
  • 25 березня — 9 квітня 1919 — веде ар'єргардні бої, прикриваючи частини, що відходять від Сиваша.
  • 14 квітня 1919 — брав участь у кінній атаці поблизу станції Владиславівка.
  • 12 травня 1919 — 3-й ескадрон зведеного полку Гвардійської Кірасирської дивізії.
  • 5-17 червня 1919 — брав участь у звільненні Криму.
  • 4 липня 1919 — до полку приєднується 2-й ескадрон лейб-кірасир Його Величності під командуванням штабс-ротмістра Сафонова.
  • 25 липня 1919 — зведений полк Гвардійської кірасирської дивізії перейменовано на 1-й Гвардійський зведений Кірасирський, напівескадрони кірасирів Його Величності виділені в дивізіон на чолі з полковником Петровським.
  • 24 вересня 1919 — у дивізіон включено 3-й добровольчий ескадрон на чолі зі штабс-ротмістром Доленга-Ковалевським. Лейб-ескадрон відведено в тил на відпочинок.
  • 10 лютого 1920 — розформовано 3-й ескадрон.
  • 17 лютого 1920 — зведений ескадрон дивізіону зазнав великих втрат в бою з кіннотою Будьонного поблизу станції Єгорликська.
  • 14 березня 1920 — у складі дивізії Барбовича евакуйований з Новоросійська на транспорті «Аю-Даг».
  • Квітень 1920 — ескадрони полку увійшли до складу Гвардійського кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії Збройних Сил Півдня Росії (3-й Кірасирський Його Величності ескадрон).
  • Травень 1920 — охоронна служба на Сиваші.
  • Середина червня 1920 — охорона річки Дніпро в районі Каховки.
  • 29 жовтня 1920 — останній ар'єргардний бій в районі хутора Уржин. Відірвавшись від противника, полк уходить на Сімферополь, Алушту і Ялту.
  • 2 листопада 1920 — у складі полку евакуйований з Ялти на транспорті «Крим».

Шефи полку
Микола II у формі лейб-гвардії Кірасирського Його Величності полку

Другі шефи
  • 17.11.1796—01.12.1797 — генерал від кавалерії (з 15.12.1796 генерал-фельдмаршал) граф Салтиков Іван Петрович
  • 01.12.1797—11.03.1800 — генерал-майор герцог де Ришельє
  • 11.03.1800—14.03.1800 — генерал-майор граф фон дер Пален Павло Петрович
  • 14.03.1800—21.08.1800 — генерал-лейтенант герцог де Ришельє
  • 21.08.1800—23.11.1800 — генерал-майор (з 27.10.1800 генерал-лейтенант) Міллер Петро Борисович
  • 23.11.1800—06.12.1800 — генерал от кавалерії граф Зубов Валеріан Олександрович
  • 06.12.1800—08.12.1800 — генерал-лейтенант Тормасов Олександр Петрович
  • 08.12.1800—29.05.1807 — генерал-майор Кожин Сергій Олексійович
  • 27.06.1807—12.10.1811 — генерал-майор Кноррінг Отто Федорович
  • 03.11.1811—12.12.1816 — полковник (з 30.08.1813 генерал-майор) барон Будберг Карл Васильович

Командири полку
  • 30.12.1796—21.10.1797 — полковник князь Мещерський Прокофій Васильович
  • 17.09.1797—01.12.1797 — генерал-майор герцог де Ришельє
  • 23.11.1800—06.12.1800 — підполковник Сухарніков Михайло Іванович
  • 13.12.1800—24.12.1802 — підполковник Рожнов Іларіон Маркович
  • 23.02.1803—07.02.1806 — полковник Чіріков Іван Єгорович
  • 28.11.1807—31.01.1811 — майор (з 12.12.1807 підполковник) Слепченков Петро Іванович
  • 31.01.1811—03.11.1811 — полковник барон Будберг Карл Васильович
  • 10.01.1812—15.03.1813 — підполковник Слепченков Петро Іванович
  • 01.09.1814—17.07.1821(?) — генерал-майор барон Будберг Карл Васильович
  • 15.11.1819—22.08.1831 — полковник (з 06.01.1826 флігель-ад'ютант, з 21.05.1826 генерал-майор) Кошкуль Петро Іванович
  • 12.02.1834—11.04.1843 — генерал-майор Клюпфель Владислав Філіпович
  • 11.04.1843—03.04.1849 — генерал-майор Арапов Олександр Миколайович
  • 20.01.1850—28.10.1856 — свити Його Величності генерал-майор фон Герздорф Арист Федорович
  • 28.10.1856—02.04.1861 — свити Його Величності генерал-майор граф Нірод Олександр Євстафійович
  • 02.04.1861—01.01.1864 — генерал-майор фон Вендріх Георгій Августинович
  • 03.01.1864—12.12.1868 — свити Його Величності генерал-майор Швебс Костянтин Олександрович
  • 12.12.1868—27.07.1875 — свити Його Величності генерал-майор Дрізен Олександр Федорович
  • 27.07.1875—14.07.1883 — свити Його Величності генерал-майор граф Нірод Микола Євстафійович
  • 14.07.1883—23.11.1887 — генерал-майор Ребіндер Олександр Васильович
  • 09.12.1887—21.05.1892 — генерал-майор Таль Олександр Якович
  • 21.05.1892—07.02.1898 — генерал-майор Шміт Євген Оттович
  • 07.02.1898—25.05.1903 — свити Його Величності генерал-майор Преженцов Яків Богданович
  • 25.05.1903—26.10.1905 — Генерального Штабу полковник (з 17.04.1905 свити Його Величності генерал-майор) Раух Георгій Оттонович
  • 26.10.1905—29.03.1908 — свити Його Величності генерал-майор Комстадіус Микола Миколайович
  • 29.03.1908—08.06.1912 — генерал-майор (з 1911 свити Його Величності) фон Вольф Костянтин Маврикійович
  • 08.06.1912—25.03.1914 — свити Його Величності генерал-майор фон Гілленшмідт Яків Федорович
  • 25.03.1914—29.07.1915 — свити Його Величності генерал-майор Верман Федір Федорович
  • 29.07.1915—14.05.1917 — свити Його Величності генерал-майор (з 11.1915 генерал-лейтенант) князь Кантакузін — граф Сперанський, Михайло Михайлович
  • 14.05.1917—21.10.1917 — полковник князь Бекович-Черкасський Федір Миколайович
  • 21.10.1917—10.12.1917 — полковник Сахновський Леонід Миколайович

Бойові відзнаки
  1. Георгіївський штандарт з написами: «За відзнаку під час ураження й вигнання неприятеля з меж Росії 1812 року» й дати: «1702—1902», з Андріївською ювілейною стрічкою. Подаровано 13 квітня 1813 року; Вища грамота 7 грудня 1867 року; Вищий наказ 21 червня 1902 року.
  2. 22 Георгіївські труби, з написом: «Лейб-Гвардії Кірасирському полку за відмінні подвиги, здійснені в достопам'ятну кампанію, благополучно завершену 1814 року». Подаровані 30 серпня 1814 року.
  3. 22 срібні сигнальні труби, з написом: «Л.-Гв. Подільському Кірасирському полку». Подаровані лейб-гвардії Подільському кірасирському полку 24 липня 1830 року; передані при об'єднанні з лейб-гвардії Кірасирським Його Величності полком 22 серпня 1831 року.
  4. Срібні литаври з вензелями польського короля Станіслава Серпня та зображенням державного герба. Литаври ці відбиті у поляків 1784 року, були видані лейб-гвардії Подільському кірасирському полку 1829 року з Санкт-Петербурзького Арсеналу. 1833 року здані в арсенал Санкт-Петербурзької фортеці, а 27 червня 1860 року видані лейб-гвардії Кірасирському Його Величності полку, замість литавр, що належали лейб-гвардії Кірасирському полку й були здані на зберігання у Санкт-Петербурзький окружний артилерійський склад.

Відомі люди, які служили в полку
  • Александров Павло Костянтинович — генерал-ад'ютант, син великого князя Костянтина Павловича
  • Баторський Михайло Олександрович — радянський військовий діяч, комкор.
  • Волинський Микола Павлович — позашлюбний син великого князя Миколи Костянтиновича
  • Гечевич Лев Вікентійович — генерал-лейтенант, учасник Кримської війни, теоретик військово-кавалерійської справи.
  • Готце Іоганн Фрідріх фон — австрійський воєначальник, учасник Наполеонівських війн
  • Глуховський Олександр Іванович — генерал-лейтенант, член Військово-облікового комітету Головного штабу
  • Мюнхгаузен Ієронім Карл Фрідріх фон
  • Сухомлинов Володимир Олександрович — генерал від кавалерії, військовий міністр

Полковий храм

Юліанівська церква у Царському Селі.

Джерела

Посилання

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.