Людвіг фон Мізес

Людвіг фон Мізес (нім. Ludwig Heinrich Edler von Mises; 29 вересня 1881, Львів, Австро-Угорщина — 10 жовтня 1973, Нью-Йорк, США) — австрійський економіст, основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки. Послідовний критик економічної бази соціалізму, глибокий аналіз культури ринкових відносин якого став основою класичної ліберальної перспективи політичної економії та правової держави. Брат математика і механіка Ріхарда фон Мізеса.

Людвіг-Гайнріх-Едлер фон Мізес
Ludwig Heinrich Edler von Mises
Народився 29 вересня 1881(1881-09-29)
Львів, Австро-Угорщина
Помер 10 жовтня 1973(1973-10-10) (92 роки)
Нью-Йорк, США
Поховання Фернкліффd
Країна  Австрія→
 США
Національність український єврей
Діяльність економіст, філософ, викладач університету, письменник
Alma mater Віденський університет
Галузь економіка, політична економія, філософія історії, епістемологія, раціоналізм, класичний лібералізм, лібертаріанство
Заклад Віденський університет, Нью-Йоркський університет і Женевський університет
Ступінь доктор філософії
Вчителі Ейген фон Бем-Баверк
Відомі учні Фрідріх фон Гаєк, Ґоттфрід Габерлер, Фріц Махлуп, Маррей Ротбард та ін.
Членство Товариство "Мон Пелерін"
Відомий завдяки: праксеологія, економічні обчислення, методологічний дуалізм
Батько Arthur Edler von Misesd
Брати, сестри Річард фон Мізас
У шлюбі з Margit von Misesd
Родичі Alfred Landaud
Нагороди

заслужений член Американської економічної асоціаціїd

Висловлювання у Вікіцитатах
 Людвіг фон Мізес у Вікісховищі

Біографія
Герб Маєра Рахмієля Мізеса — прадіда Людвіга фон Мізеса отриманий від Франца-Йосифа I

Народився 29 вересня 1881 р. в заможній єврейській родині в будинку № 13 по вулиці Гнатюка (на той час пол. ul. Jagiellonska) у Львові[1]. Батько — Артур фон Мізес, мати Адель Мізес (в дівочості Ландау).

Навчався у Віденському університеті, де (у 27 років) здобув докторський науковий ступінь.

Л. фон Мізес — учень австрійського економіста О. Бем-Баверка. Його перша наукова праця «Теорія грошей та кредиту» (1912) принесла автору європейську популярність. У 1909—1934 Людвіг фон Мізес — економічний радник, пізніше головний економічний радник Австрійської торговельної палати. Вчений — один з тих, хто врятував Австрію від гіперінфляції на початку 20-х років XX століття, створив Інститут досліджень економічних циклів, директором якого призначив Фрідріха фон Гаєка — свого колишнього учня, майбутнього лауреата Нобелівської премії (відзначена праця присвячена теорії комерційного циклу Мізеса). У ці ж роки організував відомі приватні економічні семінари, в роботі яких брали участь найкращі молоді європейські економісти і з якого вийшла ціла плеяда майбутніх видатних знавців економіки. 1922 — опублікував свою наступну важливу працю «Соціалізм: економічний і соціологічний аналіз», в якій аргументовано довів, що соціалізм і промислова економіка — не сумісні. Застосування соціалістичних принципів в економіці неминуче призводить до хаосу й стагнації. Наступні праці Л. фон Мізеса «Епістемологічні (гносеологічні) проблеми економіки» та «Елементарні основи економічної науки».

З приходом до влади в Німеччині націонал-соціалістів Людвіг фон Мізес емігрує до Женеви, де пише «Національну економіку» — спочатку проігноровану європейською аудиторією, а пізніше віднайдену, перекладену на англійську мову й видану кілька разів, як і підсумкова праця вченого «Діяльність людини» (900 сторінок).

З 1940 — Людвіг фон Мізес у США. У новій праці «Бюрократія» (1944), написаній за океаном, він дав глибокий аналіз ситуацій, коли держава втручається в господарську діяльність суспільства й довів, що це протиприродно.

У США Людвіг фон Мізес не досяг тої популярності й розуміння, які мав у Європі, викладаючи у Відні та Женеві. Його ідеї не завжди підтримувалися. Проте вчений і в Америці займався викладацькою діяльністю і був одним з найстаріших професорів США.

Науковий доробок

Головним принципом і висхідним пунктом формування економічної стратегії держави вважав індивіда з його потребами і засобами їх задоволення.

Він розробив теорію циклів підприємницької діяльності (бізнес-циклів) і концепцію неможливості раціонального ведення господарства і здійснення економічного розрахунку в умовах планово-централізованої економіки. За умов такої моделі господарювання, на думку Л. фон Мізеса, неможливий економічний розрахунок, оскільки ціни не віддзеркалюють попиту й пропозиції і перестають служити вказівником того, в якому напрямі необхідно розвиватися виробництву, щоб забезпечити належну економічну рівновагу. Тому держава в даному разі не володіє інституційними можливостями для регулювання економічними процесами, і «регульована економіка соціалізму» насправді перетворюється на царство свавілля творців плану. Тобто вона стає запланованим хаосом. Якщо не існує вільного ринку — не існує й механізму цін, а отже — не має й методологічних основ для здійснення економічного розрахунку.

Л. фон Мізес піддав гострій критиці політику державного інтервенціонізму як державного втручання в господарське життя. В наукових працях «Лібералізм», «Критика інтервенціонізму» він розвиває тези про те, що найбільш раціональною і зваженою державною політикою може бути лише лібералізм, надання цілковитої свободи суб'єктам ринкових відносин, оскільки абсолютними основами цивілізації є розподіл праці, приватна власність і вільний обмін ресурсами.

Точність наукових передбачень Л. фон Мізеса забезпечили його ідеям непроминальну цінність. Критика антикапіталістичної ментальності, всіх форм шовінізму та фашизму в їхніх зв'язках з економікою тоталітарних держав, запропонована Л. фон Мізесом та його учнем Ф. Гаєком — лауреатом Нобелівської премії, актуальна й сьогодні. Австрійський вчений зробив фундаментальний внесок у галузі світової соціально-політичної науки та епістемології (гносеології).

Пропаганда ідей Л. фон Мізеса триває й сьогодні. Італійські вчені Д. Антісері та Л. Інфантіно видали антологію найвідоміших праць Л. Фон Мізеса «Індивід, ринок і правова держава», яка відкриває широким колам читачів зміст ліберальних традицій двох останніх століть.

Семінари Людвіга фон Мізеса

Працюючи керівником фінансового управління і генеральним секретарем Віденської торгової палати, Л. фон Мізес у 1920-1934 рр. щоп'ятниці вів економічний семінар (Privatseminar), який відвідували не тільки його учні, але й, за особистим запрошенням ведучого, відомі економісти з усього світу Фрідріх Хаєк, Фріц Махлуп, Готтфрід фон Хаберлер, Оскар Моргенштерн, Пауль Розенштейн-Родан, Фелікс Кауфман, Альфред Шюц, Ріхард фон Штрігль, Карл Менгер (математик, син Карла Менгера, засновника Австрійської школи), Еріх Фогелін. Крім німецькомовних учасників, семінар відвідували науковці з Великої Британії та США. Ведення семінару дозволяло Л. фон Мізесу чинити вагомий вплив на економічну політику своєї країни.

В еміграції у США, працюючи у Ньо-Йоркському університеті, Людвіг фон МІзес відновив ведення семінару з осени 1948 р. по весну 1969 р. Серед множини учасників другого семінару виділяються Мюррей Ротбард та Ізраель Кірцнер.[2]

Звання та нагороди

Основні твори

Теорія грошей та кредиту, 1912

Нім. "Theorie des Geldes und der Umlaufsmittel", рос. переклад "Теория денег и кредита".

Перша праця Людвіга фон Мізеса стала класичним трактатом з грошової теорії майже у всіх країнах континентальної Європи. У ній він застосував суб'єктивізм й динамічну австрійську концепцію до теорії грошей й зв'язав цінність грошей з теорією граничної корисності.

Соціалізм: економічний та соціологічний аналіз, 1922

Нім. Die Gemeinwirtschaft: Untersuchungen über den Sozialismus.

У цьому творі Людвіг фон Мізес довів неможливість економічного розрахунку при соціалізмі (проблема економічного розрахунку; калькуляційний аргумент), спираючись на індивідулістичний підхід при формуванні ринкової інформації.

Людська діяльність: трактат з економічній теорії, 1949

Основною працею, або magnum opus Л. фон Мізеса вважається «Human Action: A Treatise of Economics» («Людська діяльність: трактат з економічній теорії»).

  • Перше видання було надруковане в 1949 році видавництвом Єльського університету.
  • Виправлене та розширене друге видання побачило світ в 1963. Це видання, надруковане в тому ж видавництві, було повне помилок і необхідно було видати оновлену версію зроблену іншим редактором.[3].
  • Виправлене третє видання побачило світ у 1966 році у видавництві Henry Regney.
  • Четверте видання було надруковане в 1966 році під редакцією Bettina B. Greaves. Було надруковане як з твердою обкладинкою в одному томі (Liberty Fund, ISBN 0-86597-630-9) та у чотирьох томах з паперовою обкладинкою (Liberty Fund, ISBN 0-86597-631-7), так і в одному томі з паперовою обкладинкою (Fox & Wilkes, ISBN 0-930073-18-5).
  • В 1998 Інститут імені Людвіга фон Мізеса випустив перше видання для дослідників ISBN 0-945466-24-2.

Інші праці

Каталог праць Мізеса

Людвіг фон МІзес опублікував 22 книги і сотні статей і монографій з економічних питань, які Беттіна Бієн Грівз та Роберт Макгі каталогізували і анотували у двох томах: (BIen Greaves B., McGee R. W. (1993) Mises: An annotated bibliography. New York: Foundation for Economic Education (ISBN 0-910614-79-2).

Переклади українською
  • Економічна криза та її причини (англ. The Causes of the Economic Crisis початкова назва англ. On the Manipulation of Money and Credit, 1978) (завантажити, переклад Василь Буколик)
  • Економічні обчислення в соціалістичному господарстві (англ. Economic Calculation in the Socialist Commonwealth, 1920) (завантажити, переклад «Австрійська економічна школа українською»)

Пам'ять

4 жовтня 2011 року було у Львові на будинку № 13 на вул. В. Гнатюка було відкрито меморіальну дошку[4].

Меморіальна дошка Людвігу фон Мізесу. Львів, вул. В.Гнатюка 13

Примітки
  1. Mісце народження Людвіга фон Мізеса — Австрійська економічна школа українською, 30 лип. 2011
  2. де Сото, Х. Уэрта. Австрийская экономическая школа: рынок и предпринимательское творчество. - Челябинск: Социум, 2020, 210 с.
  3. Margit von Mises, My life with Ludwig von Mises
  4. У Львові встановили меморіальну дошку Людвігу фон Мізесу. На пожертви добровольців — Тексти, 04/10/2011]

Див. також

Джерела

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.