Класичний лібералізм
Класичний лібералізм — політична ідеологія, що зародилась в XIX столітті у Великій Британії, Західній Європі та США, і проголошує ідеалами обмежену державу та особисту свободу, включаючи свободу віросповідання, слова, преси, зібрань та вільний ринок.[1] Істотний вплив на розвиток класичного лібералізму справили, зокрема: Жан-Баптист Сей, Томас Мальтус та Давид Рікардо. Інтерес до класичного лібералізму в XX столітті відродили Людвіг фон Мізес та Фрідріх фон Гаєк, та інші економісти.[2][3][4]
Форми державної влади й політичні системи |
---|
Політичні режими |
|
|
Форми правління |
Соціально-економічні ідеології |
|
Ідеології громадських свобод |
Гео-культурні ідеології |
Структура влади |
|
|
Портал • Категорія |
Інколи класичним лібералізмом називають всі види лібералізму, які існували до XX століття. Починаючи з 1970-х, цей термін використовують лібертаріанці для позначення віри в економічну свободу та мінімальну державу. Тому інколи буває важко точно з'ясувати значення терміну в літературі.
Література
- А А. Субботін. Лібералізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- М. Попович. Лібералізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.402 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання
- Modern political philosophy (1999), Richard Hudelson, p, 37
- David Conway. Classical Liberalism: The Unvanquished Ideal. Palgrave Macmillan. 1998. ISBN 978-0-312-21932-1 p. 8
- «Термін класичний лібералізм був застосований ретроспективно, аби відрізняти ранній лібералізм 19-го століття від сучасного, який тут має назву соціальний лібералізм» ст. 52, James L. Richardson, Contending Liberalisms in World Politics: Ideology and Power, Lynne Rienner Publishers, 2001.
- http://books.google.com/books?id=rM0ZuxmxDGoC&pg=PT290&dq=%22classical+liberal%22+Montesquieu&lr=&cd=1#v=onepage&q=%22classical%20liberal%22%20Montesquieu&f=false