Митропольський Юрій Олексійович
Юрій Олексійович Митропольський | |
---|---|
| |
Народився |
21 грудня 1916 (3 січня 1917) Шишаки |
Помер |
14 червня 2008 (91 рік) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна |
Діяльність | математик |
Alma mater | механіко-математичний факультет Київського національного університету і КНУ імені Тараса Шевченка[1] |
Галузь | математика |
Заклад | НАН України, КНУ імені Тараса Шевченка і Інститут математики НАН України |
Звання | професор |
Ступінь | доктор технічних наук |
Науковий керівник | Боголюбов Микола Миколайович |
Аспіранти, докторанти | Бойчук Олександр Андрійович, Шарковський Олександр Миколайович, Філєр Залмен Юхимович, Шестопал Анатолій Федоровичd, Лопатін Олексій Костянтинович[1], Самойленко Анатолій Михайлович[1], Ликова Ольга Борисівнаd[1], Мартинюк Дмитро Іванович[1], Мосєєнков Борис Іллічd[1], Фодчук Василь Івановичd[1], Victor Grigorievich Kolomietsd[1], P. P. Vcherashnyukd[1], Vasilii Pavlovich Rubanikd[1], Кривошея Сергій Арсентійович[1], A. I. Skripnikd[1], N. V. Ivanyukd[1], Marianna Eulerd[1], Petr Mikhailovich Senikd[1], Бєлан Євген Петровичd[1], Zoya Fedorovna Sirchenkod[1], Tamara Grigorievna Strizhakd[1], Хома Григорій Петровичd[1], Швець Олександр Юрійовичd[1], Грод Іван Миколайовичd[1], Svetlana Grigorievna Senikd[1], Konstantin Vasilievich Tsydilod[1], Vasilii Georgievich Shtelikd[1], Lina Luk'yanovna Voznyukd[1], Arnold Anatolievich Berezovskyd[1], Nataliya Evgenievna Stolyarskayad[1], Rakhman Dzhuraevich Khudaiberdievd[1], Aleksandr Yakovlevich Gadionenkod[1], Nina Vladimirovna Barkovskayad[1], O. B. Bekmurzaevd[1], B. M. Bogatyrevd[1], Margarita Mikhailovna Borodinad[1], Bogdan Ivanovich Dzyurad[1], Elche Faizibaevich Faizibaevd[1], Zelman Efimovich Filerd[1], Гай Яків Гаврилович[1], Le Suan Kand[1], Victor Ivanovich Klimchukd[1], D. N. Konoplitskayad[1], E. S. Kozlovad[1], Кухта Костянтин Якович[1], Yu. G. Ostapovd[1], Larisa Mikhailovna Porkhund[1], Ivan Nikolaevich Tanichevd[1], Ткач Борис Петровичd[1], Stepan Antonovich Vasilishind[1], Aleksandr Yakovlevich Voznyukd[1], Ivan Vasilievich Brichd[1], Кудін Григорій Івановичd[1], Ikram Kurbanovd[1], Nguen Khak Land[1], Svetlana Dmitrievna Milushevad[1], Irina Ostapovna Parasyukd[1], Nikolai Romanovich Sidenkod[1], Nurmat Turgunovd[1], Sergey Yakovlevich Zubarevd[1], Stepan Stepanovich Gulkad[1], Nguen Dong An'd[1], Aleksandr Sergeevich Boguslavskiid[1], Petr Artemovich Bondarevd[1], Чернікова Ольга Сергіївнаd[1], Igor Grigorievich Dobrotvord[1], Tatiana Stepanovna Feschenkod[1], Olga Mikhailovna Gabreld[1], Teimuraz Vasilievich Melikidzed[1], Tamara Mikhailovna Netesovad[1], Farrukh Urinovich Nosirovd[1], Lyudmila Ignatievna Novakovskayad[1], Самойленко Валерій Григоровичd[1], Igor Porfirievich Smerekad[1], Victor Tikhonovich Yatsyukd[1], Іщук Валентин Васильовичd[1], Nataliya Romanovna Konovalovad[1], Sergey Ivanovich Trofimchukd[1], Громяк Мирон Івановичd[1], Роговченко Юрій Васильовичd[1], Svitlana Petrivna Rogovchenkod[1], Bogdan Nikolaevich Fil'd[1], Valerii Filippovich Zhuravlevd[1], Nikolai Pavlovich Androsenkod[1], Larisa Grigorievna Khomad[1], Aleksandr Victorovich Kolomietsd[1], Vasilii Ivanovich Kerzyukd[1], Larisa Fedorovna Shulezhkod[1] і Матвіїшин Ярослав Олексійовичd |
Членство | НАН України, Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Діти | Митропольський Олексій Юрійович |
Нагороди |
Ю́рій Олексі́йович Митропо́льський (21 грудня 1916 (3 січня 1917), Шишаки — 14 червня 2008[2],[3] Київ) — український математик і механік, академік АН СРСР (1984) і НАН України (1961), іноземний академік-кореспондент Академії наук у Болоньї (Італія, 1971), Герой України, Герой Соціалістичної Праці, Заслужений діяч науки УРСР, доктор технічних наук, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка у Львові.
Біографія
Народився 21 грудня 1916 (3 січня 1917) року у селі Шишаках (нині селище міського типу, районний центр Полтавської області). У 1938 р. вступив до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив у 1942 році Казахський університет.
Від 1943 року і до Перемоги воював на фронті; був командиром загону артилерійської розвідки, ад'ютантом командира 137-ї армійської гарматної артилерійської бригади.
Після демобілізації він працює науковим співробітником Інституту будівельної механіки АН УРСР (тепер Інститут механіки імені С. П. Тимошенка НАН України) під керівництвом академіка Миколи Миколайовича Боголюбова. Від 1950 — в Інституті математики АН УРСР: завідувач відділу (від 1953), директор (1958—1988), почесний директор (від 1988). Понад 30 років Ю. О. Митропольський був академіком-секретарем Відділення математики НАН України.
Помер у Києві 14 червня 2008 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Наукова і педагогічна діяльність
За 60-річну наукову діяльність Юрій Олексійович отримав фундаментальні результати в галузі асимптотичних методів нелінійної механіки, якісних методів теорії диференціальних рівнянь, у дослідженні динаміки коливних процесів у нелінійних системах. Він створив алгоритм побудови асимптотичного розкладання нелінійних диференціальних рівнянь, що описують нестаціонарні коливальні процеси, розробив метод вивчення одночастотних процесів у коливальних системах з багатьма степенями свободи. Учений досліджував системи нелінійних диференціальних рівнянь, що описують коливальні процеси у гіроскопічних та сильно нелінійних системах, розвинув теорію інтегральних многовидів і метод усереднення. Ю. О. Митропольський створив науковий колектив, який примножує традиції школи нелінійної механіки академіків М. М. Крилова та М. М. Боголюбова.
Наукову роботу вчений успішно поєднував з педагогічною. Майже 40 років Юрій Олексійович читав лекції на механіко-математичному факультеті рідного університету. Він є автором понад 750 наукових праць. Серед його учнів — 25 докторів і 100 кандидатів фізико-математичних наук.
Нагороди
- Звання Герой України з врученням ордена Держави (18 січня 2007) — за винятковий особистий внесок у зміцнення наукового потенціалу України, визначні здобутки в розвитку та організації фундаментальних досліджень в галузі математики, багаторічну плідну наукову діяльність[4]
- Герой Соціалістичної Праці (1986)
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (2 січня 2002) — за визначні особисті заслуги в розвитку вітчизняної науки, створення національних наукових шкіл, зміцнення науково-технічного потенціалу України[5]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (22 серпня 1996) — за видатні заслуги перед Українською державою у розвитку математичної науки, багаторічну плідну наукову діяльність[6]
- Орден Жовтневої Революції, орден Трудового Червоного Прапора
- За бойові заслуги Юрія Олексійовича нагороджено двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, численними медалями.
- Заслужений діяч науки УРСР (1967)
- Державна премія України в галузі науки й техніки 1996 року — за цикл праць «Нові математичні методи в нелінійному аналізі» (разом із Анатолієм Самойленком, Юрієм Теплінським та іншими)[7].
- Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України за 2006 рік.
- «Почесний Соросівський професор» (1995).
- Почесний доктор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
- Премія НАН України імені М. М. Крилова (1969).
- Премія НАН України імені М. М. Боголюбова (1993).
- Премія НАН України імені М. О. Лаврентьєва (1999).
- Золота медаль імені А. М. Ляпунова (1986).
- Срібна медаль «За заслуги перед наукою і людством» Академії наук ЧССР (1977).
- Ворошиловський стрілець 2-го ступеню
За співробітництво з КБ «Південне» Федерація космонавтики СРСР у 1981 р. нагородила Ю. О. Митропольського медаллю ім. академіка М.Янгеля.
3 січня 2017 року на державному рівні в Україні відзначався ювілей — 100 років з дня народження Юрія Митропольського (1917—2008), математика.[8]
Примітки
- Математична генеалогія — 1997.
- Академік НАН України Митропольський Юрій Олексійович (довідка). Архів оригіналу за 30 травня 2008. Процитовано 27 червня 2008.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 27 листопада 2010. Процитовано 31 серпня 2010.
- Указ Президента України № 30/2007 від 18 січня 2007 року «Про присвоєння Ю. Митропольському звання Герой України»
- Указ Президента України № 3/2002 від 2 січня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України наукових працівників»
- Указ Президента України № 737/96 від 22 серпня 1996 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Орден князя Ярослава Мудрого“»
- Указ Президента України № 1190/96 від 11 грудня 1996 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1996 року»
- Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»
Джерела та література
- Г. С. Брега, Г. П. Герасимова. Митропольський Юрій Олексійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 684. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 515.
- Бобров В., Гижко І. Зустріч з відомими вченими: Дні науки на Кам'янеччині // Прапор Жовтня. — 1970. — 24 листопада. — С. 1.
- Урода Борис. Розповідають учені: Дні науки на Кам'янеччині // Прапор Жовтня. — 1970. — 25 листопада. — С. 1.
Вебресурси
- Біографія в журналі країна знань
- Сторінка на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Київ
- Біографія на сайті Київського математичного товариства
- Публікації у базі даних Math-Net.Ru
- Наукове дерево Ю. М. Митропольського
- Привітання з 90-річчям на сайті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»
- Ю. М. Митропольський на сайті Герої України
- Ярослав ШЛАПАК. «Теоретик нелінійних коливань»: 100 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА Ю. МИТРОПОЛЬСЬКОГО //«Демократична Україна», грудень 2016, № 52 (24151)