Михайло Михайлович Вишневецький

Михайло Вишневе́цький (бл. 1575 — початок 1616[1]) — руський князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої. Син Михайла Вишневецького, батько Яреми Михайла Вишневецького. Член Львівського братства. Йому як покровителю православ'я присвятив свій «Тренос» Мелетій Смотрицький.[2]

Михайло Вишневецький
Народився 16 століття
Помер бл. 1575
Молдавія
·отруєння
Поховання Збаразький район
Громадянство Річ Посполита
Національність українець
Місце проживання Україна
Титул князь
Посада овруцький старостаd і кам'янський старостаd
Конфесія православний
Рід Вишневецькі
Батько Михайло Вишневецький
Мати Гальшка Зеновичівна
Брати, сестри Вишневецький Олександр Михайлович і Вишневецький Юрій
У шлюбі з Раїна Могилянка
Діти Ярема Михайло, Олександр Роман, Юрій Христофор, Анна
Герб

Життєпис

Михайло Вишневецький брав участь у придушенні повстання Наливайка: разом з Єжи (Юрієм) Струсем, Кириком Ружинським командував загоном, який Станіслав Жолкевський відправив до Горошина.[3]

Мав посаду старости овруцького. Посідав також староство у Кам'янці-Струмиловій (запис 1608 року).[4] Брав участь у Молдавських магнатських війнах та польсько-московських війнах Смутних часів. Був власником Рохманова, Ромен (відібране поляками, син Ярема відбив у магната Адама Казановського), розбудував місто Лубни, заснував Густинський і Ладанський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву Лжедмитрія І.

Князь Юрій Іванович Чорторийський продав йому Вишнівець після розлучення з дружиною Анною Заславською.[5] Розширив свої задніпровські володіння коштом повернутих від Московського царства володінь, відбивши у нього Путивль, Прилуки, Сенчу, Ромни, Лохвицю.

25 травня 1603 р. в Сучаві уклав шлюб з Раїною Могилянкою — донькою господаря Молдавії Єремії Могили.[6]

Разом з Стефаном Потоцьким, князем Самійлом Корецьким здійснив походи до Молдавії заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини Константином (1607 р.), Олександром Могилами (1615 р.).

1614 року не без впливу дружини записався до Львівського братства.[7]

На час останнього походу був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у Вишнівціцеркві перед замком).

Нащадки

  Князь Михайло Вишневецький
каштелян Брацлавський, каштелян Київський, староста Черкаський, Канівський, Любецький та Лоївський
народ. 1529
† 1584
Гальшка Зеновичівна
† бл. 1594
     
   


Раїна Могилянка

нар. 1588
† після 18 січня 1619
OO   перед 1606
Князь Михайло Вишневецький
Староста Овруцький
нар. ?
† перед 1616
                   
               
Князь Ярема Михаїл
Вишневецький

воєвода руський, староста Перемишльський, Новотарський, Гадяцький та Канівський
 нар. 1612
 † 22 серпня 1651
 
Олександр Роман Вишневецький
 † 1629
 
Юрій Христофор (Єжи Кшиштоф) Вишневецький
 † 1629
 
Анна Вишневецька 

Примітки

  1. Owrucz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 776. (пол.).— S. 776. (пол.)
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 593.
  3. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків — К. : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — С. 118. — ISBN 5-12-002051-8 (Т. 2).
  4. Kamionka Strumiłowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 784. (пол.) — S. 784. (пол.)
  5. Latacz E. Czartoryski Jerzy (ur. оk. 1560 †1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — S. 277. (пол.)
  6. Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568
  7. Шиян Л. Захисниця віри // «Вільне життя плюс». — Тернопіль, 2015. — № 30 (15662) (17 квіт.). — С. 5.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.