Костянтин-Криштоф Вишневецький
Костянтин-Христофор Вишневецький гербу Корибут (1633 — 17 серпня чи 26 серпня 1686) — князь, військовик, урядник Речі Посполитої.
Костянтин-Христофор Вишневецький | |
---|---|
![]() | |
Псевдо | Константій; Константин Христофор Вишневецький |
Народився |
1633 Збараж чи Біла Криниця |
Помер | 17.08.1686 чи 26.08.1686 |
Поховання | Латинський катедральний собор |
Підданство |
Річ Посполита ![]() |
Знання мов | польська |
Титул | князь |
Посада | Брацлавські воєводи, белзький воєвода і підляські воєводиd |
Військове звання | воєвода підляський, воєвода брацлавський, воєвода белзький |
Рід | Вишневецькі |
Батько | князь Януш Вишневецький |
Мати | Катерина Євгенія Тишкевич |
Брати, сестри | Дмитро Юрій Вишневецький |
У шлюбі з | 1) Урсула Тереза Мнішек, 2) Анна Ходоровська |
Діти | Францишка Людвіка (від 1-ї дружини), Януш Антоній, Михайло Сервацій (обидва від 2-ї дружини) |
![]() Герб | |
Біографія
Другий син великого конюшого коронного князя Януша Вишневецького і Катерини Євгенії Тишкевич, брат краківського каштеляна Дмитра Юрія Вишневецького, нероздільний товариш усіх його звитяжних трудів для Вітчизни.
Брав участь у московсько-польській війні (1660), битві з турками під Хотином (1673) та під Віднем (1683). Член Тишовецької конфедерації (1655), був маршалком сеймиків руського воєводства (1669). У 1686 році був комісаром до Журавненського трактату.
Був співвласником містечка Білий Камінь (тепер Золочівського району Львівської області). Посади: воєвода підляський (з 1673), брацлавський (з 1677), белзький (з 1678), староста осецький[1].
Був похований у латинському катедральному соборі Львова.
Сім'я
![](../I/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%94%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg.webp)
Одружений двічі: перша дружина — Урсула Тереза Мнішек (пол. Urszula Teresa Mniszech (Mniszchowna)) (†1668), донька каштеляна сондецького Францішка Бернарда Мнішека від другої дружини Барбари зі Жмиґроду Стадницької. Від цього шлюбу була одна донька — Францішка Людвіка (в деяких генеалогічних таблицях подається, що цей шлюб був безпотомний, а донька народилась у другому шлюбі); друга дружина — Анна Ходоровська (1661/1663—1711), донька литовського підкоморія Кшиштофа Ходоровського і Катерини (?Анни) Яблоновської. Від другого шлюбу мав двох синів, які були останніми з роду князів Вишневецьких (по чоловічій лінії):
- княжна Францішка Людвіка († по 1690) — в 1688 році вийшла заміж за старосту гощинського Казимира Тарла (†1690), була його другою дружиною.
- князь Януш Антоній (1678—1741)
- князь Михайло Сервацій (1680—1744)
Після смерті чоловіка княгиня Анна з Ходоровських Вишневецька вийшла вдруге заміж за маршалка надворного (пізніше великого) литовського — графа Яна Кароля Дольського, народила йому доньку та двох синів, які померли в юному віці. Була близькою знайомою гетьмана Івана Мазепи, вела з ним довготривале листування. Сприяла одруженню князя Михайла Сервація Вишневецького, що був її сином від першого шлюбу, з Катериною Дольською, донькою її другого чоловіка від першого шлюбу. Овдовівши вдруге в 1695 році княгиня Анна прожила ще 16 років, померла і похована у Львові.
Примітки
- Książęta Wiśniowieccy (01) Архівовано 28 січня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела та література
- Батюк А. Ганна Дольська в житті Івана Мазепи.
- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти . — Біла Церква, 2006.
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. — К., 2008. — 472 с.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 552—553. (пол.)
Попередник ? |
![]() |
Воєвода підляський 1673-1677 |
![]() |
Наступник ? |
Попередник Ян Потоцький |
![]() |
Воєвода брацлавський 1677-1678 |
![]() |
Наступник Марцін Замойський |
Попередник Дмитро Юрій Вишневецький |
![]() |
Воєвода белзький 1678-1686 |
![]() |
Наступник Ян Казімєж Замойський |