Мойсеїв Закон

Мойсеїв Закон, Закон Мойсея (івр. תֹּורַת מֹשֶׁה‎ — Торат Моше) — релігійний (церемоніальний), моральний (етичний), цивільний насамперед відноситься до перших п'яти книг єврейської Біблії — П'ятикнижжя Мойсея, або єврейської Тори. Традиційно вважається, що його написав Мойсей, більшість науковців вважають, що у П'ятикнижжя було багато авторів.[1]

Вид Ель Греко на гору Синай (1570—1572), Історичний музей Криту

Термінологія

Мойсеїв Закон або Тора Мойсея (іврит: תֹּורַת מֹשֶׁה‬ Торат Моше, Септуагинт дав.-гр. νόμος Μωυσῆ, nómos Mōusē, або в деяких англомовних перекладах «Вчення Мойсея») — це біблійний термін, вперше зустрічається в Книзі Ісуса Навина 8:31-32, де Ісус Навин пише єврейські слова «Торат Моше תֹּורַת מֹשֶׁה‬» на вівтар з каменів на горі Гевал. Текст продовжується:

«Відтак прочитав Ісус усі слова Закону, благословення і прокляття, як написано в книзі Закону. (оригінальне слово -Тора)» (Ісус Навин 8:34).[2]

Цей термін зустрічається в єврейській Біблії 15 разів, ще 7 разів у Новому Завіті, і неодноразово в добу Другого Храму, міжзавітній, рабинській та патристичній літературі.

Єврейське слово для перших п'яти книг єврейської Біблії, Тора (що означає «закон» і було перекладено грецькою як «nomos» або «Закон») стосується тих самих п'яти книг, які української мовою називаються «П'ятикнижжя» (маючи на увазі п'ять книг Мойсея). На думку деяких вчених, використання назви «Тора» для позначення «П'яти книг Мойсея» єврейської Біблії чітко задокументовано лише з II сторіччя до Р. Х..[3]

У сучасному вжитку Тора може посилатися на перші п'ять книг Танаху, як зазвичай називають Старий Завіт, на інструкції та заповіді (міцва), що містяться в 2–5-х книгах Єврейської Біблії, а також на весь Танах і навіть на весь Усний закон. Серед християн термін «Закон» може позначати все П'ятикнижжя, включаючи Буття, але це, як правило, стосується Нового Завіту, де номос «Закон» іноді відноситься до всіх п'яти книг, включаючи Буття. На думку сучасного канадського богослова Джона Ван Сетерса використання єврейського терміна «Тора» (Закон) для перших п'яти книг є оманливим, оскільки П'ятикнижжя «складається приблизно з однієї половини закону, а іншої половини розповіді».[4]

Закон на Стародавньому Близькому Сході

«Мойсеїв Закон» в Стародавньому Ізраїлі відрізнявся від інших правових кодексів на Стародавньому Близькому Сході, оскільки злочини розглядалися як злочини проти Бога, а не лише як злочини проти суспільства (цивільне право).[5] Це контрастує зі шумерським кодексом Ур-Намму (близько 2100—2050 роки до Р. Х.) та вавилонським кодексом Хаммурапі (близько 1760 року до Р. Х., майже половина якого стосується договірного права). Проте вплив давньої близькосхідної правової традиції на право Стародавнього Ізраїлю визнано і добре задокументовано.[6] Наприклад, ізраїльтянський суботній рік має попередні віддалені аналоги в акадських указів мешарум, щодо надання періодичної допомоги бідному.[7] Інша важлива відмінність полягає в тому, що в давніх близькосхідних правових кодексах, як і в недавно розкопаних угаритських текстах, князеві відводилася важлива і остаточна роль в юридичному процесі. Стародавній Ізраїль, домонархічної доби, що починається з Давида, був теократією, а не монархією, та Бог найчастіше зображувався як цар.[8]

Єврейська Біблія

Мойсей та авторство Закону

Згідно з єврейською Біблією, Мойсей був провідником раннього Ізраїлю з Єгипту; і традиційно перші п'ять книг Старого Завіту приписуються йому, хоча більшість сучасних вчених вважає, що авторів було декілька. Закон, приписуваний Мойсею, зокрема закони, викладені в книгах Левит і Повторення Закону, як наслідок стали вважатися вищими над усіма іншими джерелами влади (будь-яким царем та/або його чиновниками), а левити були опікунами і тлумачами Закону.[9]

У Книзі Повторення Закону (31:26) записано, як Мойсей сказав: «Візьміть оцю книжку закону, і покладіть її праворуч Ковчега Заповіту Господа, Бога вашого, і вона там буде свідченням супроти тебе.». Подібні уривки, що посилаються на Закон, включають, наприклад, Вихід 17:14, «І сказав Господь Мойсеєві: Напиши це для пам'яті в книжку і навій Ісусові, що Я назовсім зітру пам'ять амаликитян із піднебесної.» Вихід 24:4, «І написав Мойсей усі слова Господні, і, підвівшися вдосвіта, спорудив під горою жертовника і дванадцять каменів, за числом дванадцяти колін Ізраїля.» Вихід 34:27 «І сказав Господь Мойсеєві: Напиши собі слова оці, бо в цих словах Я складу заповіта з тобою і з Ізраїлем.» і Левит 26:46 «Ось настанови і ухвали, і закони, котрі поставив Господь між Собою і поміж синами Ізраїля на горі Сінай, через Мойсея.».

Пізніші посилання на Закон в єврейській Біблії

За правління побожного царя Йосії (641—609 роки до Р. Х.) у Соломонову Храмі було знайдено «Закон Мойсея»: «І сказав Хілкійя, першосвященик до писаря Шафана: Книгу Закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хілкійя книгу Шафанові, і він читав її.» (4 Царів 22:8)

Ще одна згадка про «Книгу Закону Мойсея» міститься в Ісуса Навина 8:30-31.

Зміст

Зміст Закону розповсюджується серед книг Вихід, Левит і Числа, а потім повторюється і додається у Повторенні Закону. Закон містить у собі:

Рабинське тлумачення

Зміст інструкцій та їх тлумачень — «Усна Тора» — передавався усно, витягувався та кодифікувався в рабинському юдаїзмі, та в Талмуді були перераховані як 613 заповідей. Закон даний Мойсею на горі Синай (Hebrew Галаха ле-Моше мі-Sinai הלכה למשה מסיני) є галахічною відмінністю.

Рабинський юдаїзм[10] стверджує, що Мойсей подавав закони єврейському народові, і що закони не поширюються на язичників (включаючи християн), за винятком Семи законів Ноя, які (за юдаїстичним вченням) застосовуються до всіх людей.

Християнська інтерпретація

Більшість християн вважають, що досі застосовуються лише ті частини, що стосуються морального закону (на відміну від церемоніального закону); інші вважають, що жоден не застосовується, богослови подвійного завіту вважають, що Старий Завіт залишається чинним лише для євреїв, а меншість вважає, що всі частини досі стосуються віруючих в Ісуса та в Новий Завіт.

Дивитися також

Примітки
  1. Marc Z. Brettler. «Introduction to the Pentateuch.» The New Oxford Annotated Bible, 4th ed., pp. 5-6: «Additionally, most scholars no longer see each source [of the Torah] as the work of a single author writing at one particular time but recognize that each is the product of a single group or ‘school’ over a long time…. Most scholars posit an editor or series of editors or redactors, conventionally called R, who combined the various sources, perhaps in several stages, over a long time.»
  2. Крістін Де Тройє, Армін Ланг Читання сьогодення в Кумранській бібліотеці 2005 р., cтр. 158: «І на початку, і в кінці історії гаваонітів тепер є посилання на закон Мойсея і на те, що … Спорудження вівтаря відбувається на горі Гевал, а не в Гілгалі — Ісус Навин добирається до Гlілгалу лише у 9: 6».
  3. Frank Crüsemann, Allan W. Mahnke The Torah: theology and social history of Old Testament law p331 1996 « there is only clear evidence for the use of the term Torah to describe the Pentateuch as a …»
  4. John Van Seters The Pentateuch: a social-science commentary 2004 p16 «Furthermore, the Hebrew term Torah, 'Law', is a little misleading as a description of the content of the Pentateuch, since it consists of about one half law and the other half narrative.»
  5. John H. Walton Ancient Israelite Literature in Its Cultural Context 1994 p233 «The ancient Near Eastern collections do not include cultic law; rather, their focus is on civil law. As a generalization, in the ancient Near East violation of law is an offense against society. In Israel a violation of law is an …»
  6. A survey of the Old Testament p52 Andrew E. Hill, John H. Walton — 2000 "The influence of the ancient Near Eastern legal tradition on the form and function of Hebrew law is undeniable and widely documented.2 Along with this contemporary cultural influence, the Old Testament affirms the divine origin of "
  7. The Bible and the ancient Near East: collected essays Jimmy Jack McBee Roberts 2002 p46 «The Israelite Sabbatical Year, which seems to have the same purpose and recurs at about the same interval, appears to be an Israelite adaptation of this mesharum-edict tradition.»
  8. Adrian Curtis in Law and religion: essays on the place of the law in Israel ed. Barnabas Lindars — 1988 p3 Chapter 1 GOD AS 'JUDGE' IN UGARITIC AND HEBREW THOUGHT "The many legal texts discovered at Ugarit make it clear that the king played an important legal role; although legal transactions could be carried out before witnesses, "
  9. McKenzie, Steven L.; Graham, Matt Patrick (January 1998). The Hebrew Bible Today: An Introduction to Critical Issues. с. 19ff. ISBN 9780664256524.
  10. Jewish Encyclopedia: Gentiles: Gentiles May Not Be Taught the Torah

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.