Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова

Сергі́й Па́влович Корольо́в (родове прізвище Королів[3]; 30 грудня 1906 (12 січня 1907)(19070112), Житомир, Волинська губернія, колишня Російська імперія — 14 січня 1966, Москва, Російська РФСР) — радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор. Вважається основоположником практичної космонавтики.

Арештантські фото Корольова, зроблені після арешту 1938 року

27 червня 1938 року Корольова було заарештовано. 27 вересня — закрите судове засідання. І вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п'ять років та конфіскацією майна. Місце покарання — Колима.

За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики Гризодубова, Громов, авіаконструктор Туполєв. Останній перебував за тюремними ґратами у стінах ЦКБ-29, створеного Народним комісаріатом внутрішніх справ. Разом із Туполєвим у Москві на вулиці Радіо, в переобладнаному під в'язницю будинку ЦАГІ, працювали конструктори та інженери Петляков, М'ясищев, Бартіні.

27 липня 1944 року Президія Верховної Ради СРСР ухвалює рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. 15 серпня він одержує паспорт. Але Друга світова війна триває, і вчорашнім «зекам» не можна просто роз'їхатись додому. Сергій Павлович продовжує працювати в КБ, одночасно атакуючи Наркомат авіаційної промисловості листами про необхідність розроблення й будівництва твердопаливних балістичних і крилатих ракет далекого радіусу дії.

У вересні 1945-го Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. Комісія встановлює, що ракетні полігони розбомблено, всю документацію (десятки вагонів), обладнання, конструкторів та інженерів на чолі з Вернером фон Брауном вивезено до США. Це дало серйозний поштовх для розвитку американської ракетної техніки. Саме під керівництвом В. фон Брауна у Сполучених Штатах було створено ракети «Редстоун», «Юпітер», ракети-носії типу «Сатурн» та ін.

1946 Корольова призначають головним конструктором балістичних ракет і начальником відділу НДІ-88. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети: Р-1 — копія німецької А-4/Фау-2, створена на її основі значно вдосконалена Р-2, оперативно-тактична Р-11 та її перша в СРСР модифікація для підводних човнів Р-11ФМ, ракета середньої дальності Р-5, модифікація якої Р-5М стала першою в світі ракетою-носієм ядерного боєзаряду. Майже усі перелічені ракети мали також свої геофізичні модифікації і активно використовувались для наукових досліджень верхніх шарів атмосфери.

Від серпня 1956 року — керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру — ОКБ-1, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ.

Луна-1 (Є-1 № 4) — перший апарат, що пройшов повз Місяць на відстані 6000 км

«Луна-1» запущено на траєкторію зближення з Місяцем 2 січня 1959 ракетою-носієм «Луна» з космодрому Байконур.

3 січня 1959 за 113 тисяч кілометрів від Землі «Луна-1» випустила хмару з 1 кг натрію і перетворилась у штучну комету — це дозволило спостерігати за її польотом з Землі в оптичні телескопи.

При подачі з Землі команди на вмикання двигуна третього ступеня не було враховано час проходження радіосигналу до апарата. 4 січня 1959 року в 02:59 UTC «Луна-1» пройшла повз Місяць за 5 900 кілометрів від поверхні і вийшла на геліоцентричну орбіту, ставши першою штучною планетою.

5 січня 1959 року за 600 тисяч кілометрів від Землі розрядились батареї «Луни-1» і припинились передачі радіосигналів.

• 
  Копія вимпелу, що доставив апарат Луна-2 (Є-1 № 6) на Місяць
• 
  Макет "Луна-3" (Є-2А № 1) — перший апарат, що сфотографував зворотний бік Місяця
• 
  Макет Луна-9 (Є-6 № 13) — перший апарат, що здійснив м'яку посадку на Місяць
• 
  зразки ґрунту Місяця

• 
  Малонаправлена дециметрова антена Лунохода-2
• 
  рефлектор Лунохода-2
• 
  Шестерня Місяцехода

• 
  Спускний модуль Блок-Е, що розроблявся у Дніпрі в КБ Південне.
• 
  Макети ракет Н-1 і Сатурн V

Дротовий магнітофон Малиш-Б (головний конструктор Бабіч А.І) з автоматичним запуском та можливістю блокування управління. Розроблявся для місячної програми — скафандру Кречет-94.

Магнітофон і його модифікації Малиш-БМ використовувалися згодом у польоті космонавта Берегового.

• 
  Магнітофон і його модифікації Малиш-БМ
• 
  касета до магнітофона
• 
  Схема польоту Кондратюка

• 
  Венера-7, перший дієвий космічний апарат, що сів на іншу планету 15.12.1970.
• 
  Спускний апарат програми Вега (ВЕнера та Галлея), який 1985 здійснив м'яку посадку на Венеру і передавав сигнал 56 хв. Також досліджували комету Галлея, на швидкості зближення 70 км за секунду.

• 
  Траєкторія польоту до Фобосу 1988 року. Програма Фобос
• 
  Траєкторія польоту на Марс

• 
  Макет спускного апарата Восток-1
• 
  Вид на ілюмінатор з рівнем горизонталі

• 
  Двигун першого ступеня РД-214 (ракета Р12 та ракета Космос)
• 
  Двигун другого ступеня РД-119 (Космос-2) Макет 1:10

• 
  Спускний апарат Союз-27 (справжній)
• 
  Крісло зі спускного апарата Союз-27
• 
  Макет корабля Союз-27
• 
  Ключ на старт спускного апарата Союз-27
• 
  Диктофон індивідуальний космонавта Джанібекова

• 
  Одна з модифікацій радіотелефонного зв'язку Заря.
• 
  Перший пристрій космічного запису, який міг заглушувати шуми космічного апарата - Магнітофон Звезда-64
• 
  Магнітофон Пігмей (Програма Союз-Аполон)
• 
  Магнітофон Планер-68 для роботи на ШСЗ «Стріла-1м». Запис 12 телеграфних повідомлень (тривалістю 10,5-12,5 с). Конструктор Дунаєв
• 
  Магнітофон Тюльпан-М
• 
  Диктофон індивідуальний Союз-7

• 
  Борщ
• 
  Хліб бородінський
• 
  Свинина з лечо
• 
  Аварійний запас космонавта

Одна з наймасовіших ракет на території Радянського Союзу, поява саме цих ракет на Кубі викликала Карибську кризу. Перша ракета розроблена в Дніпрі.

Перша ракета з автоматичним керуванням.

• 
  Макет апарату Інтеркосмос-1 з програми Інтеркосмос
• 
  Спектрограф для фотографування Сонця
• 
  апарат Ореол-3, 1981 (призначений для вивчення природи полярних сяйв) Oreol 3 (Aureole 3, AUOS-Z-M-A-IK, ARCAD 3)[4]

Ореол-3 — це системи з потужними сигналами, що відрізняються на 10-12 порядків. Була вирішена складна задача по ізоляції перешкод. Було проведено 12 експериментів (4 з Радянського союзу, 7 з Франції, 1 спільний).

• 
  Морський старт, макет ракет Зенит-2 та Зеніт-3SL. Масштаб 1:100
• 
  Особисті речі українського космонавта Леонід Каденюк з місії NASA STS-87

23 вересня 2020 року Національний музей космонавтики ім. С. П. Корольова отримав вимірювальний ламповий підсилювач від військових Національного центру управління та випробувань космічних засобів. [[5]]