Мустелові

Види, що об'єднуються в родину куницевих, вельми сильно розрізняються будовою тіла, способом життя і адаптивним пристосуванням до місця існування. До родини входять дрібні (найменші в ряді) або середні хижаки. Довжина тіла від 11 (мала ласка) до 150 см (калан), маса від 25 грамів (ласиця мала) до ≈ 40 кг (калан). Самці в середньому на 25% більші за самиць. Тіло зазвичай сильно витягнуте, гнучке, рідше відносно коротке, часто масивне (борсук, росомаха). Кінцівки короткі, пальці стопоходячі, п'ятипалі. Кігті не втяжні; у деяких видів між пальцями є шкірні складки (перетинки). Підошви кінцівок покриті волоссям, мають голі подушки, або цілком голі. У калана кінцівки сильно змінені: задні перетворилися на ласти, а на передніх пальці укорочені і сполучені між собою.

Голова зазвичай невелика, на короткій, але дуже рухомій шиї. Очі середніх розмірів, або великі. Вуха маленькі, рідше великі, з округлими вершинами. У представників, що пристосовані до життя у воді (видра, калан), вушні раковини сильно зредуковані. Хутро, як правило, густе, пухнасте, з м'яким підшерстям. Забарвлення хутра різноманітне: однотонне, двобарвне, смугасте, плямисте. Пишнота і густина шерсті сильно змінюються по сезонах; у горностая забарвлення взимку стає білосніжним. Особливі анальні залози виділяють секрет з різким запахом, подібний до секрету скунсів.

Череп невеликий, з укороченим лицевим відділом і роздутою мозковою частиною. У великих форм сильно розвинені гребені на черепі. Очні ямки зазвичай великі. Число зубів значно змінюється у різних родів, головним чином, за рахунок передкутніх і кутніх зубів. Тільки у калана зменшення зубів до 32 відбулося за рахунок редукції пари нижніх різців. Ікла і хижі зуби сильно розвинені. Жувальна поверхня корінних зубів може мати гострі або притуплені вершини. Загальне число зубів 28–38, найчастіше зубна формула така: I 3/3, C 1/1, P 3/3, M 1/2 = 34.

Майже всі куницеві мають промислове значення, даючи цінне хутро (особливо куниці, видри, соболь, калан тощо). Служать об'єктами полювання. Найвідомішими є давні промисли на куну (літописну «білу»), а особливо на її тайгову форму з найбільш м'яким хутром — соболя.

Промисловці полюють на кун (у тому числі й соболів) з нарізною зброєю, з псами, які допомагають вишукувати куниць на деревах. На наземних і біляводних горностаєвих полюють переважно капканами з привадою (м'ясо, риба). На видр у давнину полювали взимку біля ополонок, вибираючи для полювання місячні ночі (Тепер полювання у сутінках і темряві заборонене у зв'язку з вимогами техніки безпеки на полюванні).

Деякі види розводять в спеціальних господарствах або акліматизують в природі. Відомі ферми з розведення соболя (вид роду куна, Martes zibellina). Зокрема, в Україні у II пол. XX ст. існувала велика кількість звіроферм, на яких розводили «американську норку» — вид роду Візон (Neovison vison) у зв'язку з величезним попитом на хутро для коштовних «норкових» шуб. За рахунок втеч зі звіроферм у багатьох країнах сформувалися здичавілі популяції цього виду, який помітно потіснив місцеві види дрібних хижих.

Лісовий тхір (Mustela putorius) був одомашнений. Багато видів корисні як винищувачі шкідливих гризунів і комах; окремі м'ясоїдні види можуть завдавати збитку птахівництву, рибництву (видра), мисливському господарству.

Деякі види можуть переносити інфекційні хвороби. Так, борсук є одним з переносників бичачого туберкульозу, який передається великій рогатій худобі через його екскременти. Місцями ним заражено до 20% популяції борсуків. Куницеві також переносять сказ .

Борсук японський (Meles anakuma)

• група борсуковидих родів (Melinae s. str.)
  • рід Теледу — Arctonyx (collaris)
  • рід Борсук — Meles* (anakuma, leucurus, meles*)

• група медоїдових (Mellivorinae)
  • рід Медоїд — Mellivora (capensis)

• група таксідеєвих (Taxideinae)
  • рід Таксідея — Taxidea (taxus)

• група харсунових (Helictidinae, можливо, в групі Lutrinae-Mustelinae-Martinae)
  • рід Харсун — Melogale (everetti, moschata, orientalis, personata) («тхореві борсуки»)

Ласиця (Mustela nivalis)

• група куновидих родів
  • рід Тайра — Eira (barbara)
  • рід Росомаха — Gulo (gulo)
  • рід Куна — Martes* (americana, flavigula, foina*, gwatkinsii, martes*, melampus, pennanti, zibellina)

• група зориловидих родів (інколи як підродина Galictinae)
  • рід Зорила — Ictonyx (libyca, striatus)
  • рід «Афроласка» — Poecilogale (albinucha) («смугасті ласки»)
  • рід Перегузня — Vormela* (peregusna*)
  • рід Гризон — Galictis (cuja, vittata)

• група горностаєвидих родів
  • рід «Рисезуб» — Lyncodon (patagonicus)
  • рід Мустела — Mustela* (africana, altaica, erminea*, eversmanii*, felipei, frenata, itatsi, kathiah, lutreola*, lutreolina, nigripes, nivalis*, nudipes, putorius*, sibirica, strigidorsa, subpalmata)
  • рід Візон — Neovison* (macrodon, vison*)

Aonyx cinerea

• • рід Аонікс — Aonyx (capensis, cinerea)
  • рід Калан — Enhydra (lutris)
  • рід Hydrictis (maculicollis)
  • рід Лонтра — Lontra (canadensis, felina, longicaudis, provocax)
  • рід Видра — Lutra* (lutra*, nippon, sumatrana)
  • рід Lutrogale (perspicillata)
  • рід Птеронура — Pteronura (brasiliensis)

• Brachypsalis
• Chamitataxus
• Corumictis
• Cyrnaonyx
• Ekorus
• Eomellivora
• Hoplictis
• Megalictis
• Oligobunis
• Plesictis
• Sthenictis
• Teruelictis
• Trochictis