Мігел Велозу
Мігел Луїш Пінту Велозу (порт. Miguel Luís Pinto Veloso; нар. 11 травня 1986, Коїмбра) — португальський футболіст, гравець італійського клубу «Верона».
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Мігел Велозу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мігел Велозу на Євро-2012 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Мігел Луїш Пінту Велозу | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 11 травня 1986[1][2] (35 років) | Коїмбра | Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 79 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Португалія | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | опорний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Верона» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 4 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1999–2001 2001-2005 |
«Понтінья» «Спортінг» | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
Молодіжна кар'єра
Мігел Луїш Пінту Велозу народився 11 травня 1986 року в родині багаторічного капітана «Бенфіки» Антоніу Велозу.
У восьмирічному віці Мігель очікувано потрапляє до школи «Бенфіки», але надовго затриматись там не зумів: 1999 року «Орли» не захотіли підписувати контракт з Велозу через його зайву вагу.
Наступного року з хлопцем уклав угоду принциповий суперник «Бенфіки» — лісабонський «Спортінг». За молодіжні команди «Левів» Мігель виступав п'ять років.
«Спортінг» (Лісабон)
2005 року керівництво «Спортінга» вирішило відправити талановитого футболіста, який у сезоні 2004/05 завоював звання чемпіона молодіжної першості Португалії, в оренду до клубу «Олівайш і Москавіді», що виступав другому дивізіоні, для набуття досвіду виступів на професійній арені. Саме в цьому клубі Велозу і дебютував в професійних матчах і за підсумками сезону допоміг клубу виграти лігу і підвищитись у класі.
Влітку 2006 року Велозу повернувся до «Спортінга», за який дебютував у основній команді 12 вересня 2006 року в матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти міланського «Інтернаціонале». Португальська команда попри всі очікування перемогла з рахунком 1:0, а Мігела було визнано найкращим у матчі. Щоправда, в тому розіграші «Леви» із п'ятьма очками посіли четверте місце в групі.
Кар'єра Велозу стрімко набирала обертів і з часом він став основним виконавцем у своєму клубі.
«Дженоа»
2010 року Мігель покинув «Спортінг», за який провів 170 матчів і забив 14 м'ячів, вигравши також два Кубки і Суперкубки країни, та перебрався до італійського «Дженоа». Там він дебютував 28 серпня у матчі проти «Удінезе». За генуезький клуб, який у сезоні 2010/11 років фінішував на 10-й позиції у Серії А, а наступної першості ледве уник пониження в класі, футболіст провів 49 матчів і забив два голи[3]. Усього за клуб зіграв 53 матчі і забив 2 м'ячі.
«Динамо» (Київ)
4 липня 2012 року підписав 4-річний контракт з київським «Динамо»[4]. Компенсація за перехід, за неофіційними даними, склала 7-8,5 мільйона євро. Дебютував 22 липня 2012 у матчі проти київського «Арсенала» який закінчився 1-0 на користь динамівців. Перший сезон він проводив дуже добре. Саме тому за версією вболівальників став найкращим гравцем першої половини УПЛ 2012/2013. А дебютний гол забив у ворота «ПСЖ». А також став одним з основних виконавців штрафних ударів.
Його випробовували ще й на позиції лівого півзахисника. Влітку 2016 року контракт португальського хавбека з киянами закінчився і футболіст вирішив не підписувати нову угоду з «Динамо». Велозу приєднався до італійського «Дженоа» на правах вільного агента.
Повернення до Італії
У «Дженоа» після повернення португалець провів три сезони, взявши участь у 66 матчах Серії A.
Влітку 2019 року його контракт з клубом завершився, і він на правах вільного агента уклав однорічну угоду з «Вероною». Свій дебют у чемпіонаті за нову команду відзначив забитим голом.
Виступи за збірну
Не раз Велозу викликався до португальських збірних різного віку. Найбільшого успіху на цьому рівні він досяг 2003 року, коли переміг на домашньому чемпіонаті Європи серед 17-річних.
Після молодіжного чемпіонату Європи 2007 року, де Мігел себе вдало проявив, на нього звернув увагу тодішній наставник національної збірної Луїс Феліпе Сколарі.
Вперше на матч за головну збірну країни Велозу вийшов 13 жовтня 2007 року у відборі до Євро-2008 проти збірної Азербайджану, а рівно через рік і один день, 14 жовтня 2008 року забив у ворота збірної Мальти свій перший гол.
У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, чемпіонату світу 2010 року у ПАР, чемпіонату Європи 2012 року в Україні та Польщі, а також чемпіонату світу 2014 року в Бразилії.
Статистика виступів
Статистика клубних виступів
- Станом на 25 серпня 2019 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2005-06 | «Олівайш і Москавіді» | 2Д | 28 | 7 | 28 | 7 | |||||||||
| 2006-07 | «Спортінг» | ПД | 22 | 0 | 22 | 0 | |||||||||
| 2007-08 | ПД | 29 | 1 | КПЛ | 1 | 0 | ЛЧ+КУЄФА | 6+5 | 0+0 | СП | 1 | 0 | 42 | 1 | |
| 2008-09 | ПД | 21 | 0 | КПЛ | 1 | 0 | ЛЧ | 7 | 1 | СП | 1 | 0 | 30 | 1 | |
| 2009-10 | ПД | 25 | 3 | КПЛ+КП | 3+3 | 2+2 | ЛЧ+ЛЄ | 4+10 | 1+3 | 45 | 11 | ||||
| 2010-11 | ПД | 0 | 0 | ЛЄ | 1 | 0 | 1 | 0 | |||||||
| Усього за «Спортінг» | 97 | 4 | 8 | 4 | 33 | 5 | 2 | 0 | 140 | 13 | |||||
| 2010-11 | «Дженоа» | A | 20 | 0 | КІ | 2 | 0 | 22 | 0 | ||||||
| 2011-12 | A | 29 | 2 | КІ | 2 | 0 | 31 | 2 | |||||||
| 2012-13 |  «Динамо» | УПЛ | 24 | 2 | КУ | 1 | 0 | 12 | 1 | 37 | 3 | ||||
| 2013-14 | УПЛ | 20 | 1 | КУ | 4 | 0 | 8 | 1 | 32 | 2 | |||||
| 2014-15 | УПЛ | 14 | 1 | КУ | 5 | 2 | 9 | 3 | 28 | 6 | |||||
| 2015-16 | УПЛ | 12 | 2 | КУ | 4 | 1 | 4 | 0 | 1 | 0 | 21 | 3 | |||
| Усього за «Динамо» (Київ) | 78 | 8 | 14 | 3 | 34 | 5 | 1 | 0 | 127 | 14 | |||||
| 2016–17 | «Дженоа» | A | 23 | 0 | КІ | 2 | 1 | - | - | - | - | - | - | 25 | 1 |
| 2017–18 | A | 22 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 23 | 1 | |
| 2018–19 | A | 21 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 22 | 0 | |
| Усього за «Дженоа» | 115 | 1 | 8 | 1 | - | - | - | - | 123 | 4 | |||||
| 2019–20 | «Верона» | A | 1 | 1 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 2 | 1 |
| Усього за кар'єру | 302 | 21 | 32 | 8 | 72 | 10 | 3 | 0 | 409 | 39 | |||||
Статистика виступів за збірну
- Станом на 25 серпня 2019 року
.svg.png.webp){kind=small}
.svg.png.webp){kind=small}
Титули і досягнення
- Переможець чемпіонату Європи серед 17-річних:
- Португалія U-17: 2003
- Володар Кубка Португалії (2):
- Володар Суперкубка Португалії (2):
- Чемпіон України (2):
- Володар Кубка України (2):
- Бронзовий призер чемпіонату Європи:
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- Base de Datos del Futbol Argentino
- Мігель Велозу — гравець «Динамо»!
- Bem-vindo a Dynamo Miguel!
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Мігел Велозу на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Мігел Велозу на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
- Мігел Велозу на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Мігел Велозу на сайті Soccerbase (англ.)
- Мігел Велозу на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Мігел Велозу на сайті National-Football-Teams.com (англ.)