Найзаможніші люди України 2012

Деякі висновки що зробив журнал:

• 16 нардепів із фракції Партії регіонів коштують понад третину від вартості всієї сотні капіталістів. Разом із «опозиціонерами», урядовцями, членами РНБОУ, Черновецьким і Януковичем усі представники влади коштують половину рейтингу «Forbes».

• Сукупні статки 100 найбагатших українців складають $54 млрд, що на два мільярди менше ніж рік тому. Здешевлення відбулось через другу хвилю кризи на фондовому ринку, яка змусила інвесторів переоцінити цілі галузі. Це призвело до погіршення позицій сталевих і нафтогазових магнатів. Також дешевіли українські аграрії, медійники, банкіри.

• До рейтингу потрапили 16 нардепів з фракції Партії регіонів, які «коштують» понад третину від загальної вартості сотні капіталістів – $19,93 млрд, що на $400 млн менше, ніж рік тому: Рінат Ахметов, Андрій Веревський, В'ячеслав Богуслаєв, Микола Янковський, Таріел Васадзе, Євген Сігал, Юхим Звягільський, Василь Хмельницький, Олександр Фельдман, Юрій Іванющенко, Георгій Скударь, Леонід Клімов, Сергій Клюєв, Антон Пригодський, Ігор Гуменюк, Павло Климець. У порівнянні з минулим роком склад нардепів-регіоналів дещо змінився – в рейтинг вперше ввійшов Гуменюк, до фракції ПР перебрались Васадзе і Сігал. Проте з рейтингу випали Савчук, який продав частину бізнесу Іванющенку, Глусь (всі власники «Nemiroff» випали з рейтингу), Ландик.

• Чотири народних депутатів з інших фракцій мають статки $2,21 млрд: Жеваго (БЮТ(Втік до Партії Регіонів.), Буряк (п/ф), Палиця (НУНС), Тополов (НУНС). Не-«регіонали» за рік подешевшали в півтора рази через перехід до фракції ПР Сігала та Васадзе.

• В уряді працюють три віце-прем'єри і один міністр зі статками $2,64 млрд: Тігіпко, Колесніков, Хорошковський, Порошенко. Це вдвічі дорожче, ніж рік тому через перехід Петра Порошенка та Хорошковського до уряду та власне здороження Колеснікова.

• Також в рейтинг потрапили колишній мер Києва Черновецький і його екс-дружина Айвазова (по $390 млн у кожного), секретар РНБОУ Андрій Клюєв ($135 млн), заступник голови РНБОУ Нестор Шуфрич ($235) та син президента України Олександр Янукович ($99 млн).

• Таким чином загальні статки 28 чиновників, народних обранців та президентського сина склали понад $26,03 млрд, або половину від загальної «вартості» сотні українських капіталістів.

«Forbes Україна» оцінював статки найбагатших українців (резидентів з українським громадянством) за оцінкою вартості належних їм активів, за даними з відкритих джерел.

• Це вже шостий рейтинг журналу фокус. Перший з'явився 2007 року, мав лише 100 найзаможніших українців та до нього тоді включали також іноземців, які володіли значним бізнесом в Україні[7]
• У нинішньому рейтингу найбагатших українців шість чиновників вищого рангу (держслужбовців та депутатів), найзаможніший з яких – нещодавно призначений міністром економіки Петро Порошенко (№ 19), 36 народних депутатів, 19 депутатів місцевих рад. Це майже третина всього списку.
• Статки 200 найбагатших українців у 2,1 рази більші від доходів Нацбюджету.[8]
• Сукупне багатство 200 найбагатших людей перевищує $93 млрд. – майже три річні бюджети України. Зазвичай розвиток бізнесу автоматично тягне поліпшення позицій самої країни на міжнародній арені. Але поки України це не стосується – в рейтингу конкурентоспроможності, до якого ввійшли 139 держав, в останні п'ять років Україна не піднімалася вище 70-го рядка.[9]

Оцінювалися тільки видимі активи компаній на підставі офіційних даних, публічної інформації, консультацій з експертами і даних, наданих самими власниками оцінювалися вартість компаній, якими володіє учасник рейтингу, нерухомість, а також доходи / витрати фігурантів рейтингу від реалізації / на покупку активів за звітний період (березень 2011 р. – лютий 2012 р. включно) нерухомість оцінювалася виходячи із середньої ціни за квадратний метр в містах України; при цьому враховувалося її призначення і розташування; якщо у власності учасника рейтингу знаходяться житлові комплекси, оцінювалися тільки реалізовані і здані в експлуатацію об'єкти якщо власність розподілена між членами сім'ї, оцінювалася загальна вартість активів якщо учасники рейтингу належать до однієї групи з розмитою структурою власності, оцінка проводилася виходячи з аналізу прямої участі в ключовому активі групи всі публічні компанії оцінювалися за їх ринковою капіталізацією; оцінка непублічних компаній проводилася порівняльним методом, з використанням компаній-аналогів, акції яких торгуються на фондових біржах Східної Європи та Азії, з урахуванням обсягу продажів, прибутку, власного капіталу для публічних компаній як оцінка бралася їхня капіталізація станом на 1 березня 2012 оцінка зарубіжних активів проводилася тільки при наявності достатньої та достовірної інформації; оцінка будівельних компаній проводилася виходячи з вартості реалізованих об'єктів, що знаходяться в їх власності; банки оцінювалися на підставі власного капіталу з урахуванням якості фінансової установи враховувалися завершені угоди злиття та поглинання; якщо сума угоди не оголошувалася, її оцінка проводилася експертним шляхом. Не оцінювалися активи, що знаходяться в пасивному управлінні, на які право власності чітко не простежується активи компаній, які фактично є торговими будинками в групі і виконують, по суті, посередницьку функцію особисте майно спірну власність або майно, права на яке не можна визначити однозначно.[10]

• Обрахунок найзаможніших українців ведеться журналом Кореспондент з 2006 року; тоді він складався з 30 дійових осіб, а вже у 2007-му з 50ти, а з 2010-го зі 100 учасників. Партнером проекту у 2012 році був інвестиційний банк Dragon Capital.

• 14 осіб із Золотої сотні 2012 збили свій капітал у металургії, внесок якої у ВВП – понад 34 %. Ще 31 бізнесмен зробив своєю опорою аграрний сектор і харчопром. І це не рахуючи двох десятків інших мільйонерів, для яких сільське господарство не основний, але все ж важливий бізнес. У першій десятці рейтингу – сім сталеварів, два аграрії й один представник хімпрому.

• Незважаючи на розгул кризи у 2012 році, найсміливіші із сотні багатіїв продовжили вкладати в розвиток своєї ділової імперії. Віктор Пінчук (№ 6) вперше в історії незалежної України побудував сучасний сталеплавильний комплекс – Інтерпайп-Сталь, інвестувавши в проект $ 700 млн. А новачок Золотої сотні, в недавньому минулому російський, а тепер український бізнесмен Вадим Новинський (№ 3) вклав понад $ 33 млн у будівництво заводу з виробництва біопалива у Вінницькій області. Дмитро Фірташ урочисто відкрив в Чернівецькій області найбільше тепличне господарство, виділивши на це $ 100 млн. Олександр Ярославський (№ 13) завершив свій інвестиційний марафон, вклавши в підготовку Харкова до футбольного чемпіонату Європи $ 300 млн. Інші учасники рейтингу теж активно інвестували у свої холдинги, створюючи нові активи буквально на порожньому місці. Так, агробізнесмен Юрій Косюк (№ 12) запустив в тій самій Вінницькій області першу лінію одного з найбільших у світі птахокомплексів, а поруч з ним Петро Порошенко (№ 11) звів кондитерську фабрику корпорації Roshen, будівництво якої коштувало підприємцю приблизно $ 75 млн. Цікавою деталлю є те, що Олексій Вадатурський (№ 14), найбільший зернотрейдер України, незважаючи на намагання влади, вижив і навіть зумів інвестувати в будівництво річкового флоту. Наймолодший бізнесмен списку Золота сотня, Володимир Кличко (№ 92), звів у Києві п'ятизірковий готель Eleven Mirrors й однойменний ресторан. Олександр Роднянський (№ 99) хоч і перебуває в хвості списку, але й він далеко не аутсайдер. У центрі української столиці він закінчує будівництво фешенебельного готелю Hilton. Євген Черняк (№ 34), який консолідував у своїх руках найбільшу лікеро-горілчану компанію країни, задоволений тим, як ідуть справи. Особливо в Росії і США, де він запускає горілку під новою торговою маркою. «У нас цей рік кращий, ніж минулий, відсотків на 40», – каже бізнесмен Корреспонденту. Вільним капіталом непогано розпорядився і мільярдер Рінат Ахметов (№ 1). Він скупив мажоритарні пакети в найбільших обленерго України – часто на тендерах з одним учасником. З подібним розмахом діяв і Фірташ, в чиї володіння практично без боротьби на відкритих конкурсах перейшов ряд газорозподільних компаній.

• Капіталізацію першої п'ятірки Золотої сотні можна порівняти із сумарними активами решти 95 бізнесменів зі списку. Цей феномен українського капіталізму унікальний. Настільки високий показник першої п'ятірки в Україні, який дорівнює майже 20 % ВВП країни, свідчить не про високу, а про вкрай високу концентрацію капіталу. Важко відшукати на карті країну з таким самим високим рівнем концентрації капіталу в руках кількох людей. Підсумок – монополізована, неконкурентна, орієнтована на сировинний експорт економіка консервує своє технічне відставання від світу. Як наслідок, порівняно з минулим роком активи Золотої сотні подешевшали на чверть. А найбільші фінансово-промислові групи – СКМ, Приват, EastOne – взагалі просіли на 30-40 %.

• У першій трійці найбагатших українців з'явилося нове обличчя. Цю людину звуть Вадим Новинський. Навесні нинішнього року російський бізнесмен отримав українське громадянство і відразу ж увірвався у Золоту сотню – на третє місце. Партнер найбагатшого українця, Ріната Ахметова, Новинський – людина віруюча. На церкву він жертвує чималі суми не тільки в рідному Санкт-Петербурзі, але і в матері міст руських Києві. Він є одним із найбільш щедрих – якщо не найщедрішим – парафіянином Києво-Печерської лаври.

• Син Президента Олександр Янукович за рік піднявся у списку 100 найбагатших українців із 70-го на 61-е місце. Його статки за цей час зросли незначно – зі $ 130 млн до $ 133 млн. Зростання в списку сталося завдяки здешевленню активів більшості учасників. Янукович вперше потрапив до списку в минулому році.

• Практично кожна четверта людина у Золото сотні-2012 родом з Донецька і області. Регіон дає країні 25 % багатих людей, у той час як в області живуть менше 10 % населення країни. Друга за рівнем представництва у списку Дніпропетровська область. Вона делегує в Сотню 11 представників.

• В Україні вкрай висока за світовими мірками ступінь концентрації капіталу. Вона висока навіть за мірками дикого капіталізму колишнього СРСР. Тепер це документальний факт. Дійти такого висновку можна, визначивши співвідношення сумарних активів 100 найбагатших людей України до ВВП країни. Цей показник сягає 38 % – майже вдвічі більше, ніж у сусідній Росії (20 %). Загалом у розвинених країнах матеріальні блага розподілені значно рівномірніше. Цей самий показник, за підрахунками Кореспондента, в Німеччині становить близько 11 %, у Франції – 10 %, у США – 7 %, а в Китаї взагалі 3 %.

• На момент здобуття Україною незалежності 41-ній людині з нинішньої Золотої сотні було 25 років і менше. 14 сьогоднішнім мільйонерам в той час не виповнилося й 45, і лише одному, Юхиму Звягільському, вже тоді можна було б замислитися про пенсію – йому було 58 років. Найбільш урожайний рік, який дав країні найбільшу кількість мільйонерів, – 1966-й. У цьому році народилися 11 осіб з нинішньої Золотої сотні.

• Пересічному українцю із зарплатою $ 348 необхідно працювати 9,6 тис. років і не витрачати жодної копійки, для того щоб збити статок, який дозволить би йому ввійти в нинішню Золоту сотню. Щоб її очолити, йому знадобилося б 4,3 млн років. Приблизно за такий час праця перетворила пітекантропа, а потім і неандертальця на людини. Тепер кожному українцю знову відведені мільйони років, але вже для перетворення людини на олігарха.

Оцінка активів найбагатших українців проводилася Корреспондентом спільно з інвестиційною компанією Dragon Capital. У ході підготовки рейтингу ми з'ясовували структуру власності найбільших українських компаній. Враховували всю доступну офіційну інформацію про власників цих компаній, використовуючи публічні висловлювання учасників рейтингу, дані інвестиційних меморандумів, які видають компанії під час випуску корпоративних облігацій або первинного розміщення своїх акцій, дані з бірж і Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, а також інші офіційні джерела. Потім експерти Dragon Capital проводили безпосередню оцінку активів. При цьому дотримувалися наступних принципів: оцінювалися активи людей; оскільки українські підприємці часто записують свої акції на найближчих родичів, фахівці підсумовували всі активи, які оформлені на родичів глави сім'ї, якщо ті не беруть активної участі в управлінні своїм майном; для компаній, де частка акцій була продана або куплена, використовували оприлюднену вартість операції для оцінки всієї компанії; для компаній, які публічно торгують на українських чи іноземних біржах, аналітики використовували їхню поточну капіталізацію станом на травень 2010 року.

Сталося кілька нововведень у методології. По-перше, раніше, якщо бізнесмен продав свої активи, то вже через шість місяців Dragon Capital не рахував отримані кошти, оскільки їх майже ніколи не можна відстежити. А тепер ми враховуємо цей капітал, зменшуючи його пропорційно терміну давності. І головне, для українських компаній, які торгуються на провідних фондових біржах Європи, аналітики, як і раніше, використовували їхню поточну капіталізацію (на листопад 2012 року). Але оскільки український фондовий ринок сильно стиснувся, він уже не може бути індикативом вартості. Тому, як і у випадку із закритими компаніями, Dragon Capital застосовував метод порівняльної оцінки. Він базується на оціночних коефіцієнтах вартості аналогічних українських або зарубіжних компаній (які оперують в тому самому секторі і мають схожу структуру доходів) на основі їхньої поточної ринкової капіталізації та відповідних дисконтів для обліку оціночних, суверенних, корпоративних та інших ризиків.

Крім того, Корреспондент звертався до фігурантів рейтингу, щоб уточнити перелік належних їм активів. Якщо учасники рейтингу повідомляли про себе інформацію, якої не було у відкритих джерелах, редакція враховувала її і вносила в розрахунки відповідні корективи.