Наперстянка
Наперсник[1], наперстя́нка[2] (Digitális)[3] — рід трав'янистих рослин, що належить до родини подорожникових (Plantaginaceae). Квіти розміщені на високому стеблі, трубчасті і відрізняються кольорами за видами, від фіолетового до рожевого, білого і жовтого. Найбільш відомим видом наперстянки є наперстянка пурпурова. Ця дворічна рослина вирощується як декоративна рослина через її яскраві квіти, які варіюються в кольорі, з різними фіолетовими відтінками, а також від світло-сірого до чисто білого. Також квіти можуть мати різноманітні цяточки і плями. Дигіталіс, виділений з наперстянки, довгий час залишався єдиним і незамінним препаратом для лікування хронічної серцевої недостатності; в той же час при передозуваннях він є небезпечною отрутою.
Наперстник | |
---|---|
![]() | |
Digitalis purpurea — наперсник пурпуровий typus | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Подорожникові (Plantaginaceae) |
Триба: | Digitalideae |
Рід: | Наперсник (Digitalis) L. |
Види | |
Понад 20 видів, включно: | |
![]() |
Характеристика
Назва
Наукова назва роду походить від лат. digitus («палець» або «наперсток») — за формою віночка. Поряд з наперстянка відомий також варіант напе́рстник[4][5].
Ботанічний опис
Багаторічні або дворічні трави, в Західному Середземномор'ї напівчагарники та чагарники.
Стебла жорсткі високі, нерозгалужені від 30 до 150 см заввишки.
Листки чергові, цільнокраї, ланцетоподібні або довгасто-ланцетні, гострі, здебільшого поступово переходять у приквіткове листя.
Квітки неправильні, частіше великі, жовті, пурпурові, рудуваті, у верхівкових, здебільшого густих односторонніх чи багатосторонніх китицеподібних суцвіттях. Оцвітина 5-членна; віночок двогубий, дзвониковий або кулясто роздутий. Цвітуть в червні — серпні.
Плід — коробочка з дрібним коричневим насінням, що зберігає схожість 2-3 роки. У 1 г близько 10000 насінин.
Поширення
Цей рід поширений у Західній та Південно-Західній Європі,[6] Західній та Центральній Азії, Австралії та Північно-Західній Африці.
Ростуть здебільшого у листяних та змішаних лісах, на узліссях, галявинах, чагарниках, лугах.
Біологічні особливості
![](../I/Digitalis_purpurea_by_Danny_S._-_001.JPG.webp)
Наперстянки є кормовими рослинами для метеликів: Euphydryas Aurinia, Euphydryas Aurinia beckeri, Euphydryas maturna, Mellicta Aurelia та совки Polymixis flavicincta.[7].
Квітки наперстянки служать притулком для комах у холодні ночі, так як температура вночі всередині квітки значно вища, ніж температура навколишнього повітря. Залишаючи свої притулки, комахи переносять на собі пилок і залишають на інших квітках, сприяючи тим самим запиленню рослин. Квітки наперстянки влаштовані так, що джмелі неминуче вимазують в пилку спину, дотикаючись нею до двох пар пиляків.
У садівництві
Деякі види наперстянок декоративні. Наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora) в культурі з 1561 року, (Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea) — з 1597, а Наперстянка пурпурова (Digitalis purpurea) — з глибокої давнини. у СРСР наперстянку червону культивували в Краснодарському краї, Західному Сибіру, наперстянка шерстисту — на Північному Кавказі та в Україні.
Наперстянка росте на кислих ґрунтах, на ділянках з різним освітленням, але краще на сонці.[6][8] У рік посіву утворяться розетки і тільки на наступний рік наперстянки зацвітають.
У дикому стані зазвичай зустрічається на проблемних ділянках — вирубаного лісу, після пожежі тощо.[9]
У медицині
Хімічний склад
Наперстянки містять сапоніни — (Від лат. Sapo — мило), рослинні глікозиди, що відрізняються наступними властивостями: дряпає, а в великих кількостях викликає нудотний смак (звідси їх застосування в якості відхаркувальних). Сапоніни викликають гемоліз — фізіологічну деструкцію кров'яних клітин і при введенні в кров дають важкі явища отруєння.
При прийманні сапонінів організм стає більш сприйнятливим для отрут, ліків та інших хімічних засобів, тому при введенні ліків разом з сапонінами дози іноді в кілька десятків разів менші діють так само, як великі дози. Так наприклад настій наперстянки діє набагато сильніше і вірніше, ніж розчин одних глікозидів наперстянки, звільнених від сапоніну. Причину такого явища вбачають в тому, що в наперстянці міститься сапонін (дигітонін). Сапоніни володіють властивістю емульгувати жири, для цієї мети запропоновані зокрема вилучення з мильного кореня (див.) або квілаі.
Сапоніни мають дуже різну за силою і навіть за характером дію, що до сих пір заважає введенню сапонінів в медичний обіг.[10][11]
Деякі наперстянки — в народній медицині цінні лікарські рослини: Наперстянка пурпурова, або червона (Digitalis purpurea); Наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora), яка зустрічається у Європі, на Кавказі і півдні Західного Сибіру; Наперстянка шерстиста (Digitalis lanata), яка росте у Закарпатській та Одеській областях; а також кавказькі види (Наперстянка іржава (Digitalis ferruginea), та Наперстянка війчаста (Digitalis ciliata)).
Глікозиди, які містяться у листі наперстянки, регулюють діяльність серця, посилюють сечовиділення і зменшують набряки. Будь-яке самостійне використання рослини суворо заборонено. Усі види — отруйні рослини, містять складні глікозиди (у всіх частинах рослини, але головним чином у листі), які сильно впливають на роботу серця.[12]
Симптоми отруєння
Дигіталіс і дигоксин (глікозиди наперстянки) представляють собою найсильніші серцево-судинні отрути, що крім того, мають місцеву подразнювальну дію. Симптоми отруєння: серцевий напад (у важких випадках — зупинка серця), нудота, блювота, біль у животі, діарея, головний біль, повільний нерегулярний пульс (падіння пульсу), задишка, запаморочення, ціаноз, іноді також тремтіння, конвульсії, делірій і галюцинації. Мінімальною смертельною дозою наперстянки є доза 2,25 г[13].
- Digitalis grandiflora
- Digitalis lutea
- Digitalis ferruginea
- Digitalis parviflora
- Digitalis mariana
- Digitalis grandiflora
- Digitalis lanata
Примітки
- Digitalis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Digitalis at Dictionary.com]
- Наперстник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Наперстник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Anon. Foxglove (Digitalis purpurea). Arkive: images of life on Earth. Wildscreen. Архів оригіналу за 13 червня 2010. Процитовано 6 травня 2010.
- Наперстянка на nic.funet.fi (Перевірено 30 січня 2010)
- Anon. Foxglove: Digitalis purpurea (Scrophulariaceae). Wildflowers in Bloom. Wildseed farms. Процитовано 7 травня 2010.
- Klein, Carol (18 травня 2002). How to grow: Foxgloves. The Telegraph (London, UK: Telegraph Media Group Limited). Процитовано 6 травня 2010.
- Большая медицинская энциклопедия (рос.). Directmedia. 13 березня 2013. ISBN 9785446042784.
- Что такое САПОНИНЫ - Большая Медицинская Энциклопедия. bigmeden.ru (рос.). Процитовано 12 травня 2018.
- Cardiac Glycoside Plant Poisoning: Medscape reference. Процитовано 3 липня 2012.
- Природные ядовитые вещества. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 21 травня 2014.
Посилання
- Наперсниця // Садові декоративні рослини / Олєйнікова О. М.. — Харків : «Веста», 2010. — С. 96.
- НАПЕРСТЯНКА //Фармацевтична енциклопедія
- Flora Europaea: Digitalis species list
- Molecule of the Month — Digitalis
- eMedicine link
- Grecian Foxglove USDA Noxious Weed List.
- Purple Foxglove USDA Noxious Weed List.
Джерела
- Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник / А. П. Лебеда та ін.; Ред. Андрій Гродзінський,. — К. : Головна редакція УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — 543 с.
- Мінарченко В. М. Атлас лікарських рослин України: (хорологія, ресурси та охорона) / В. М. Мінарченко, І. А. Тимченко ; НАН України ; Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного ; Українське ботанічне товариство. — Київ: Фітосоціоцентр, 2002. — 172 с., [ 8 ] л. іл. : іл. — ISBN 966-7938-41-7
- Лебеда А. П. Інвентаризація флори України (Лікарські рослини — носії алкалоїдів) / А. П. Лебеда ; НАН України, Нац. ботанічний сад ім. М. М. Гришка. — Київ: Академперіодика, 2006. — 261 с., [3] с. — Бібліогр.: с. 154—262. — ISBN 966-360-058-6