Населення Ірландії

Населення Ірландії. Чисельність населення країни 2021 року становила 5,01 млн осіб (123-тє місце у світі)[1]. Чисельність ірландців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,84 ‰ (132-ге місце у світі), смертність — 6,48 ‰ (150-те місце у світі), природний приріст — 1,25 % (94-те місце у світі) .

Населення Ірландії
Зростання чисельності населення країни
Чисельність 4,892 млн осіб
Густота 68,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції 4,09 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲1,25 %
Народжуваність 14,84 ‰
Фертильність 1,99 дітей на 1 жінку
Смертність 6,48 ‰
Смертність немовлят 3,7 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 21,5 %
 • 15–64 років 65,89 %
 • старіші за 65 років 12,61 %
Середня тривалість життя 80,68 року
 • чоловіків 78,39 року
 • жінок 83,11 року
Статева структура
загалом 1 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,04 чол./жін.
15–64 років 1,01 чол./жін.
після 65 років 0,86 чол./жін.
Етнічні групи
Нація ірландці
Найбільший етнос ірландці
Мови
Офіційна англійська, ірландська
Також у побуті  —

Історія

Автохтонне населення Ірландії має кельтське коріння, ірландці споріднені з шотландцями, валлійцями, корнуольцями й бретонцями. За часів пізнього середньовіччя місцеве населення зазнало значної англійської експансії і асиміляції, було виселено на західні менш родючі землі. У XIX сторіччі більшість ірландців через скруту і голод переселилась за океан до Америки. З 1840-х років, коли населення регіонів, що входять зараз в Ірландську Республіку, становило близько 6,5 млн, і до 1970-х відбувалося постійне скорочення чисельності населення — в основному через високий рівень еміграції. Щорічний приріст населення в 1980-х становив лише 0,5 %, а до 2001 року приріст сповільнився до 0,41 %.

2021 року населення Ірландії вперше за 1851 року перевищило 5 млн людей[2].

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Ірландії, станом на 2015 рік, дорівнює 14,84 ‰ (132-ге місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,99 дитини на одну жінку (123-тє місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 64,8 % (станом на 2005 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 29,9 року (оцінка на 2012 рік)[1].

Смертність у Ірландії 2015 року становила 6,48 ‰ (150-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,25 % (94-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Ірландії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Ірландії становить 36,4 року (70-те місце у світі): для чоловіків — 36,1, для жінок — 36,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 80,68 року (31-ше місце у світі), для чоловіків — 78,39 року, для жінок — 83,11 року[1].

Вікова структура населення Ірландії, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 21,5 % (537 239 чоловіків, 514 369 жінок);
  • молодь віком 15-24 роки — 11,84 % (294 771 чоловік, 284 710 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 43,82 % (1 076 579 чоловіків, 1 067 193 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 10,23 % (250 926 чоловіків, 249 453 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 12,61 % (284 399 чоловіків, 332 666 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,6; коефіцієнт розлучуваності — 0,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 13 (дані за 2011 рік)[3][4]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 33,2 року, жінки — 31,6 року, загалом — 32,4 року (дані за 2011 рік)[5].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 68,1 особи/км² (146-те місце у світі)[1]. Більша частина населення країни концентрується на низовинах сходу острова, найбільша агломерація — Дублін. Гірські райони заходу заселені рідко, вони менш придатні до сільського господарства, там менш розвинена транспортна мережа, відчутно вищий рівень безробіття.

Урбанізація

Ірландія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 63,2 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,58 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Дублін (столиця) — 1,169 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 4,09 ‰ (31-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Згідно з загальнодержавним переписом 2006 року, в країні мешкало 275,8 тис. іммігрантів з країн Євросоюзу (Польщі, Латвії, Литви, Румунії), Росії, Китаю, України, Пакистану, Філіппін, Нігерії[6].

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 99 осіб без громадянства[1].

Ірландія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[7].

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2011 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
ірландці
  
 84.5%
білі не ірландці
  
 9.8%
азіати
  
 1.9%
темношкірі
  
 1.4%
інші
  
 2.5%

Головні етноси країни: ірландці — 84,5 %, інші білі — 9,8 %, азіати — 1,9 %, темношкірі — 1,4 %, мішаного походження — 0,9 %, інші — 1,6 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Національні меншини, згідно з загальнодержавним переписом 2006 року, налічують 420 тис., тобто 10% населення[6].

Українська діаспора

Мови
Мови Ірландії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
англійська
  
 94%
ірландська
  
 38.7%

Офіційні мови[8]: англійська, ірландська (гельська) — вільно володіє 38,7 % населення держави (особливо поширена на західному узбережжі в регіоні Гелтахт). Ірландія, як член Ради Європи, не підписала Європейську хартію регіональних мов[9].

Релігії
Релігії в Ірландії (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
 84.7%
християни
  
 5.5%
мусульмани
  
 1.1%
інші
  
 1.7%
агностики
  
 1.5%
атеїсти
  
 5.7%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 84,7 %, Церква Ірландії — 2,7 %, інші течії християнства — 2,7 %, іслам — 1,1 %, інші — 1,7 %, не визначились — 1,5 %, не сповідують жодної — 5,7 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 99 % дорослого населення (віком від 15 років): 99 % — серед чоловіків, 99 % — серед жінок. Державні витрати на освіту становлять 5,8 % ВВП країни, станом на 2012 рік (31-ше місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 19 років, для хлопців — до 19 років, для дівчат — до 19 років (станом на 2012 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,67 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2013 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 2,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 7,8 % ВВП країни (57-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,7 ‰ (198-ме місце у світі); хлопчиків — 4,07 ‰, дівчаток — 3,32 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 8 випадків на 100 тис. народжень (169-те місце у світі)[1].

Ірландія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2014 року було зареєстровано 8,0 тис. хворих на СНІД (102-ге місце у світі), це 0,28 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (87-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (122-ге місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27 % (57-ме місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 97,9 % населення в містах і 97,8 % в сільській місцевості; загалом 97,9 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 89,1 %, в сільській місцевості — 92,9 %, загалом по країні — 90,5 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2007 рік, дорівнює 0,79 км³ на рік, або 226,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 94 % припадає на побутові, 6 % — на промислові, 0 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 53,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 33,5 %; частка осіб похилого віку — 20,2 %, або 5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2009 року перебувало 5,5 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 2,9 %, верхній дециль — 27,2 % (станом на 2000 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 3,92 млн унікальних інтернет-користувачів (79-те місце у світі), що становило 80,1 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,176 млн осіб (121-ше місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 5 %; промисловість і будівництво — 19 %; сфера послуг — 76 % (станом на 2011 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 9,4 % працездатного населення, 2014 року — 11,3 % (110-те місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 23,9 %, серед юнаків — 26,6 %, серед дівчат — 20,9 % (38-ме місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт і країна-споживач гашишу, що надходить з Північної Африки до Нідерландів і Великої Британії; виробництво синтетичних наркотиків; фіксується збільшення споживання південноамериканського кокаїну; невеликий перевалочний пункт для героїну і кокаїну, що прямує до Західної Європи; незважаючи на суворе законодавство, залишається проблема, пов'язана з відмиванням грошей через обмінні пункти і підставні компанії, пов'язані з офшорами[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ірландії докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[10][11].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Статевий склад населення

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Ірландії
Рік Населення Зміна
1950 2 969 000 —
1955 2 921 000 −1.6%
1960 2 832 000 −3.0%
1965 2 876 000 +1.6%
1970 2 950 000 +2.6%
1975 3 177 000 +7.7%
1980 3 401 000 +7.1%
1985 3 540 000 +4.1%
1990 3 506 000 −1.0%
1995 3 601 000 +2.7%
2000 3 790 000 +5.2%
2005 4 134 000 +9.1%
2010 4 470 000 +8.1%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[12].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Див. також

Примітки
  1. Ireland : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Населення Ірландії вперше за 170 років перевищила 5 млн чоловік. РБК-Украина (рос.). Процитовано 2 вересня 2021.
  3. Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  5. Mean age at first marriage by sex : [англ.] // United Nations Economic Commission for Europe. — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — вік першого шлюбу за країною, за статтю.
  6. (англ.) (ірл.) An Phriomh-Oifig Staidrimh - Центральне статистичне управління Ірландії
  7. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  8. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  9. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  10. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  11. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  12. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.