Населення Непалу

Населення Непалу
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	31,551 млн осіб
Густота	198,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції	3,86 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲1,79 %
Народжуваність	20,64 ‰
Фертильність	2,24 дітей на 1 жінку
Смертність	6,56 ‰
Смертність немовлят	39,14 ‰
Вікова структура
• до 14 років	30,72 %
• 15–64 років	64,68 %
• старіші за 65 років	4,6 %
Середня тривалість життя	67,52 року
• чоловіків	66,18 року
• жінок	68,92 року
Статева структура
загалом	0,98 чол./жін.
при народженні	1,04 чол./жін.
до 15 років	1,04 чол./жін.
15–64 років	0,9 чол./жін.
після 65 років	0,86 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	непальці
Найбільший етнос	непальці
Нацменшини	чхеттрі, брахмани, магарці
Мови
Офіційна	непальська
Також у побуті	майтхілі, бходжпурі, тхару

Населення Непалу. Чисельність населення країни 2015 року становила 31,551 млн осіб (42-ге місце у світі)[1]. Чисельність непальців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,64 ‰ (80-те місце у світі), смертність — 6,56 ‰ (146-те місце у світі), природний приріст — 1,79 % (64-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Непалі, станом на 2015 рік, дорівнює 20,64 ‰ (80-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,24 дитини на одну жінку (96-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 49,7 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,1 року, медіанний вік для жінок — 25-29 років (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Непалі 2015 року становила 6,56 ‰ (146-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,79 % (64-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Непалу, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Непалу становить 23,6 року (165-те місце у світі): для чоловіків — 22,4, для жінок — 24,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 67,52 року (166-те місце у світі), для чоловіків — 66,18 року, для жінок — 68,92 року[1].

Вікова структура населення Непалу, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 30,72 % (4 937 627 чоловіків, 4 755 971 жінки);
молодь віком 15—24 роки — 22,51 % (3 580 083 чоловіка, 3 522 047 жінок);
дорослі віком 25—54 роки — 36,5 % (5 552 621 чоловік, 5 964 599 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,67 % (874 350 чоловіків, 913 683 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,6 % (668 760 чоловіків, 781 563 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 22,1 року, жінки — 17,9 року, загалом — 20 років (дані за 2011 рік)[2].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 198,9 особи/км² (72-ге місце у світі)[1].

Урбанізація

Непал низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,18 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Катманду (столиця) — 1,183 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 3,86 ‰ (33-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

Станом на 2016 рік, в країні постійно перебуває 15 тис. біженців з Тибету, 14,0 тис. з Бутану[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 40,7 тис. внутрішньо переміщених осіб через десятилітній терор маоїстів (що офіційно закінчився 2006 року), без врахування осіб, що постраждали внаслідок землетрусу 2015 року[1].

ООН працює з непальським урядом над вирішенням питання великого числа осіб без громадянства, серед яких бутанські індуїстські біженці непальського походження, що були позбавлені бутанського громадянства наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, незареєстровані тибетські біженці[1].

Непал є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
чхеттрі			16.6%
брахмани			12.2%
магарці			7.1%
тхару			6.6%
таманґ			5.8%
неварці			5%
камі			4.8%
мусульмани			4.4%
ядави			4%
раї			2.3%
тхакурі			1.7%
гурунги			2%
інші			27%

Головні етноси, клани й касти країни: чхеттрі (кшатрії) — 16,6 %, брахмани — 12,2 %, магарці — 7,1 %, тхару — 6,6 %, таманґ — 5,8 %, неварці — 5 %, камі — 4,8 %, мусульмани — 4,4 %, ядави — 4 %, раї — 2,3 %, тхакурі — 1,7 %, гурунги — 2 %, дамай (дхолії) — 1,8 %, лімбу — 1,5 %, саркі — 1,4 %, телі — 1,4 %, чамар (хариджа) — 1,3 %, койрі (кушвана) — 1,2 %, інші — 19 %, загалом 125 каст, кланів і етносів (згідно з переписом 2011 року)[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Непалу (2012 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
непальська			44.6%
майтхілі			11.7%
бходжпурі			6%
тхару			5.8%
таманг			5.1%
неварська			3.2%
маґар			3%
баджика			3%
урду			2.6%
авадхі			1.9%
лімбу			1.3%
ґурунґ			1.2%
інші			10.6%

Офіційна мова[5]: непальська — розмовляє 44,6 % населення. Інші поширені мови: майтхілі — 11,7 %, бходжпурі — 6 %, тхару — 5,8 %, таманг — 5,1 %, неварська — 3,2 %, маґар — 3 %, баджика — 3 %, урду — 2,6 %, авадхі — 1,9 %, лімбу — 1,3 %, ґурунґ — 1,2 %, інші мови — 10,6 % (дані на 2011 рік). Згідно з переписом 2011 року в державі було зареєстровано 123 мови й діалекти. Більшість бізнесменів і урядовців вільно володіють англійською.

Релігії

Релігії в Непалі (2015 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
індуїсти			81.3%
буддисти			9%
мусульмани			4.4%
кірантисти			3.1%
християни			1.4%
інші			0.5%
агностики			0.2%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: індуїзм — 81,3 %, буддизм — 9 %, іслам — 4,4 %, кірантизм — 3,1 %, християнство — 1,4 %, інші — 0,5 %, не визначились — 0,2 % (станом на 2011 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 63,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 76,4 % — серед чоловіків, 53,1 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (87-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2013 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5 ліжок на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,8 % ВВП країни (125-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 39,14 ‰ (52-ге місце у світі); хлопчиків — 39,24 ‰, дівчаток — 39,04 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 258 випадків на 100 тис. народжень (60-те місце у світі)[1].

Непал входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, японський енцефаліт, малярія, гарячка денге (станом на 2016 рік)[1].

2014 року було зареєстровано 39,2 тис. хворих на СНІД (63-тє місце в світі), це 0,2 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (97-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,6 тис. осіб (50-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 2,9 % (189-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 30,1 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 90,9 % населення в містах і 91,8 % в сільській місцевості; загалом 91,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 56 %, в сільській місцевості — 43,5 %, загалом по країні — 45,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 9,5 км³ на рік, або 334,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 2 % припадає на побутові, 0 % — на промислові, 98 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 61,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 52,9 %; частка осіб похилого віку — 9 %, або 11,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 25,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,2 %, верхній дециль — 29,5 % (станом на 2011 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 6,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 76 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 97 %, у сільській місцевості — 72 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,547 млн унікальних інтернет-користувачів (80-те місце у світі), що становило 17,6 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 15,2 млн осіб (39-те місце у світі)[1]. Відчувається нестача кваліфікованої робочої сили. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 69 %; промисловість і будівництво — 12 %; сфера послуг — 19 % (станом на 2014 рік)[1]. 2,467 млн дітей у віці від 5 до 14 років (34 % загальної кількості) 2008 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2007 року дорівнювало 46 % працездатного населення, 2004 року — 42 % (200-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 3,5 %, серед юнаків — 4,2 %, серед дівчат — 2,9 %[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Нелегальний виробник марихуани і гашишу на внутрішній та міжнародний ринок; транзитна країна для наркотрафіку опіатів з Південно-Східної Азії до Європи й США[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Непалу докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[6][7].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,93 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,96 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,86 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

.

Див. також

Примітки

Nepal : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Govt. of Nepal, National Planning Commission Secretariat, CBS (2011). National Population and Housing Census 2011 (National Report). NPHC 01: 42. Архів оригіналу за 18 квітень 2013. Процитовано 6 January 2013.
International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Непал // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Непал // Страны и народы. Зарубежная Азия. Южная Азия / Редкол. : отв. ред. Ю. В. Ганковский, П. В. Куцобин, Г. В. Сдасюк. — М. : «Мысль», 1982. — 253 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Nepal : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Непалу.
Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
At a glance: Nepal. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей Непалу.
Nepal. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Непалу.
Nepal. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Непалу від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in Nepal : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[WF-1] Nepal : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[UNSD-2] Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[c2011-3] Govt. of Nepal, National Planning Commission Secretariat, CBS (2011). National Population and Housing Census 2011 (National Report). NPHC 01: 42. Архів оригіналу за 18 квітень 2013. Процитовано 6 January 2013.

[IOM-4] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[Державна-5] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[trafficking-6] Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.

[UNDOC-7] UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.