Населення Нікарагуа

Населення Нікарагуа
	Ріст чисельності населення країни
Чисельність	5,907 млн осіб
Густота	50,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції	3 ‰
Природний рух
Природний приріст	▲1 %
Народжуваність	18,03 ‰
Фертильність	1,94 дітей на 1 жінку
Смертність	5,08 ‰
Смертність немовлят	19,65 ‰
Вікова структура
• до 14 років	28,57 %
• 15–64 років	66,45 %
• старіші за 65 років	4,98 %
Середня тривалість життя	72,98 року
• чоловіків	70,81 року
• жінок	75,26 року
Статева структура
загалом	0,95 чол./жін.
при народженні	1,05 чол./жін.
до 15 років	1,04 чол./жін.
15–64 років	0,89 чол./жін.
після 65 років	0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація	нікарагуанці
Найбільший етнос	нікарагуанці
Нацменшини	індіанці
Мови
Офіційна	іспанська
Також у побуті	англійська, мескіто, індіанські мови

Населення Нікарагуа. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,907 млн осіб (111-те місце у світі)[1]. Чисельність нікарагуанців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,03 ‰ (103-тє місце у світі), смертність — 5,08 ‰ (185-те місце у світі), природний приріст — 1 % (118-те місце у світі) .

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Нікарагуа, станом на 2015 рік, дорівнює 18,03 ‰ (103-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,94 дитини на одну жінку (132-ге місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 80,4 % (станом на 2012 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 19,7 року, медіанний вік для жінок — 20-24 роки (оцінка на 2007 рік)[1].

Смертність у Нікарагуа 2015 року становила 5,08 ‰ (185-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1 % (118-те місце у світі)[1].

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Нікарагуа, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Нікарагуа становить 25,2 року (154-те місце у світі): для чоловіків — 24,3, для жінок — 26 років[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 72,98 року (134-те місце у світі), для чоловіків — 70,81 року, для жінок — 75,26 року[1].

Вікова структура населення Нікарагуа, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

діти віком до 14 років — 28,57 % (860 721 чоловік, 827 136 жінок);
молодь віком 15—24 роки — 22,16 % (657 339 чоловіків, 651 744 жінки);
дорослі віком 25—54 роки — 38,69 % (1 081 081 чоловік, 1 204 669 жінок);
особи передпохилого віку (55—64 роки) — 5,6 % (153 711 чоловіків, 177 334 жінки);
особи похилого віку (65 років і старіші) — 4,98 % (131 965 чоловіків, 162 181 жінка)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 4,5; коефіцієнт розлучуваності — 0,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 18 (дані за 2005 рік)[2][3].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 50,5 особи/км² (158-ме місце у світі)[1]. Переважна більшість населення проживає в західній половині країни з центром в Манагуа; великі скупчення поселень також і в прибережних районах.

Урбанізація

Нікарагуа високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 58,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,96 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Манагуа (столиця) — 956,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 3 ‰ (181-ше місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 1 офіційно зареєстрована особа без громадянства[1].

Нікарагуа є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос:			Відсоток:
метиси			69%
білі			17%
темношкірі			9%
індіанці			5%

Головні етноси країни: метиси — 69 %, білі — 17 %, темношкірі — 9 %, індіанці — 5 % населення[1].

Українська діаспора

Мови

Мови Нікарагуа (2015 рік)[1]
Мова:			Відсоток:
іспанська			95.3%
мескіто			2.2%
інші			2.5%

Офіційна мова[5]: іспанська — розмовляє 95,3 % населення країни. Інші поширені мови: мескіто — 2,2 %, мова метисів — 2 %, інші мови — 0,5 %, англійська та індіанські мови поширені на узбережжі Карибського моря (оцінка 2005 року).

Релігії

Релігії в Нікарагуа (2005 рік)[1]
Віросповідання:			Відсоток:
католики			58.5%
протестанти			23.2%
свідки Єгови			0.9%
інші			1.6%
атеїсти			15.7%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: римо-католицтво — 58,5 %, протестантизм — 23,2 % (євангелізм — 21,6 %, чеські брати — 1,6 %), Свідки Єгови — 0,9 %, інші — 1,6 %, не сповідують жодної — 15,7 % (станом на 2005 рік)[1].

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 82,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 82,4 % — серед чоловіків, 83,2 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,5 % ВВП країни, станом на 2010 рік (88-ме місце у світі)[1].

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,9 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2014 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 0,9 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 9 % ВВП країни (55-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 19,65 ‰ (88-ме місце у світі); хлопчиків — 22,56 ‰, дівчаток — 16,59 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 150 випадків на 100 тис. народжень (76-те місце у світі)[1].

Нікарагуа входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф, гарячка денге, малярія. Станом на серпень 2016 року в країні були зареєстровані випадки зараження вірусом Зіка через укуси комарів Aedes, переливання крові, статевим шляхом, під час вагітності[1].

2014 року було зареєстровано 10,0 тис. хворих на СНІД (107-ме місце в світі), це 0,27 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (88-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 400 осіб (91-ше місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 15,5 % (81-ше місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 5,7 % (оцінка на 2007 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,3 % населення в містах і 69,4 % в сільській місцевості; загалом 87 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 76,5 %, в сільській місцевості — 55,7 %, загалом по країні — 67,9 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2008 рік, дорівнює 1,39 км³ на рік, або 265,9 тонни на одного мешканця на рік: з яких 23 % припадає на побутові, 4 % — на промислові, 73 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 54,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 46,3 %; частка осіб похилого віку — 7,8 %, або 12,8 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2015 року перебувало 29,6 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 1,4 %, верхній дециль — 41,8 % (станом на 2005 рік)[1].

Станом на 2013 рік, в країні 1,4 млн осіб не має доступу до електромереж; 78 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 100 %, у сільській місцевості — 43 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 1,164 млн унікальних інтернет-користувачів (123-тє місце у світі), що становило 19,7 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 2,98 млн осіб (104-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 31 %; промисловість і будівництво — 18 %; сфера послуг — 50 % (станом на 2011 рік)[1]. 223,99 тис. дітей у віці від 5 до 17 років (14 % загальної кількості) 2005 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2014 року дорівнювало 6,1 % працездатного населення, 2013 року — 6 %, 2008 року — 46,5 % (68-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 11,9 %, серед юнаків — 9,8 %, серед дівчат — 15,6 % (110-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт для кокаїну на шляхах до США; незаконна торгівля зброєю[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Нікарагуа докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[6][7].

Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 15—24 років — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 25—54 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці 55—64 років — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
у віці за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Населення Нікарагуа
Рік	Населення	Зміна
1950	1295	—
1960	1775	+37.1%
1970	2400	+35.2%
1980	3250	+35.4%
1990	4138	+27.3%
2000	5101	+23.3%
2010	5822	+14.1%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[8].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

.

Див. також

Примітки

Nicaragua : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською

Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
Кузик С. П., Книш М. М. Економічна і соціальна географія країн Америки : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 1999. — 299 с. — ISBN 966-613-026-2.
Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

(рос.) Никарагуа // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
(рос.) Никарагуа // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
(рос.) Никарагуа // Страны и народы. Америка. Общий обзор Латинской Америки. Средняя Америка / Редкол. : отв. ред. В. В. Вольский, Я. Г. Машбиц и др. — М. : «Мысль», 1981. — 333 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
(рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
(рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
(рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
(рос.) Урланис Б. Ц. Рост населения в Европе (опыт исчисления). — М. : ОГИЗ-Госполитиздат, 1941. — 436 с.
(рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання

World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
Global Health Observatory. Nicaragua : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Нікарагуа.
Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення в країнах, що розвиваються.
At a glance: Nicaragua. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і положення дітей у Нікарагуа.
Nicaragua. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Нікарагуа.
Nicaragua. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Нікарагуа від Міжнародної організації праці.
United Nations Development Programme in Nicaragua : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[WF-1] Nicaragua : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.

[UNSTAT2011marriage-2] Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[UNSTAT2011divorce-3] Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 14 February. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

[IOM-4] International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.

[Державна-5] Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.

[trafficking-6] Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.

[UNDOC-7] UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

[WPP_2010-8] World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.