Населення Об'єднаних Арабських Еміратів

Населення Об'єднаних Арабських Еміратів. Чисельність населення країни 2015 року становила 5,779 млн осіб (113-те місце у світі)[1]. За оцінками ООН населення країни становить 9,157 млн, з яких 85 % трудові мігранти з інших країн. Чисельність громадян ОАЕ стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 15,43 ‰ (128-ме місце у світі), смертність — 1,97 ‰ (224-те місце у світі), природний приріст — 2,58 % (20-те місце у світі) .

Населення Об'єднаних Арабських Еміратів
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 5,779 млн осіб
Густота 109,5 особи/км²
Коефіцієнт міграції 12,36 ‰
Природний рух
Природний приріст ▲2,58 %
Народжуваність 15,43 ‰
Фертильність 2,35 дітей на 1 жінку
Смертність 1,97 ‰
Смертність немовлят 10,59 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 20,85 %
 • 15–64 років 78,14 %
 • старіші за 65 років 1,01 %
Середня тривалість життя 77,29 року
 • чоловіків 74,67 року
 • жінок 80,04 року
Статева структура
загалом 2,18 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
15–64 років 3,21 чол./жін.
після 65 років 1,69 чол./жін.
Етнічні групи
Нація еміратці
Найбільший етнос араби
Мови
Офіційна арабська
Також у побуті перська, англійська, гінді, урду

Природний рух

Відтворення

Народжуваність у Об'єднаних Арабських Еміратах, станом на 2015 рік, дорівнює 15,43 ‰ (128-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,35 дитини на одну жінку (85-те місце у світі)[1].

Смертність у Об'єднаних Арабських Еміратах 2015 року становила 1,97 ‰ (224-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,58 % (20-те місце у світі)[1].

Вікова структура
Віково-статева піраміда населення Об'єднаних Арабських Еміратів, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Об'єднаних Арабських Еміратів становить 30,3 року (110-те місце у світі): для чоловіків — 32,1, для жінок — 25,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,29 року (72-ге місце у світі), для чоловіків — 74,67 року, для жінок — 80,04 року[1].

Вікова структура населення Об'єднаних Арабських Еміратів, станом на 2015 рік, має такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 20,85 % (616 669 чоловіків, 588 546 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 13,57 % (466 663 чоловіка, 317 735 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 61,38 % (2 704 889 чоловіків, 842 851 жінки);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,18 % (137 753 чоловіка, 46 214 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 1,01 % (36 725 чоловіків, 21 714 жінок)[1].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 109,5 особи/км² (109-те місце у світі)[1].

Урбанізація

Об'єднані Арабські Емірати надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 85,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 2,87 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Дубай — 2,415 млн осіб, Шарджа — 1,279 млн осіб, Абу-Дабі (столиця) — 1,145 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень імміграції 2015 року становив 12,36 ‰ (7-ме місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Расово-етнічний склад
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
 19%
іранці
  
 23%
південні азіати
  
 50%
іноземці
  
 8%

Головні етноси країни: місцеві еміратські араби — 19 %, інші араби та іранці — 23 %, південні азіати — 50 %, іноземці-заробітчани — 8 % населення[1]. Лише 20 % населення держави 1982 року мали громадянство.

Українська діаспора

Мови
Мови Еміратів (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
 %
перська
  
 %
англійська
  
 %
гінді
  
 %
урду
  
 %

Офіційна мова[2]: арабська. Інші поширені мови: перська, англійська, гінді, урду.

Релігії
Релігії в Еміратах (2016 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
 76%
християни
  
 9%
інші
  
 15%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 76 %, християнство — 9 %, інші (індуїзм, буддизм, зороастризм (парси), бахаїзм, друзи, сікхізм, ахмадія, ісмаїлізм, юдаїзм) — 15 % (станом на 2005 рік)[1]. Дана статистика репрезентує усе населення країни, 85 % з якого не є її уродженцями.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 93,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 93,1 % — серед чоловіків, 95,8 % — серед жінок[1]. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,53 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 3,6 % ВВП країни (182-ге місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 10,59 ‰ (131-ше місце у світі); хлопчиків — 12,35 ‰, дівчаток — 8,75 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 6 випадків на 100 тис. народжень (146-те місце у світі)[1].

Об'єднані Арабські Емірати входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 34,5 % (22-ге місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,6 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 99,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 98 %, в сільській місцевості — 95,2 %, загалом по країні — 97,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 3,99 км³ на рік, або 739,5 тонни на одного мешканця на рік: з яких 15 % припадає на побутові, 2 % — на промислові, 83 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 17,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 16,4 %; частка осіб похилого віку — 1,3 %, або 74,6 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2003 року перебувало 19,5 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].

Станом на 2012 рік, у країні 177,99 тис. осіб не має доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, у містах цей показник дорівнює 99 %, у сільській місцевості — 93 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,274 млн унікальних інтернет-користувачів (63-тє місце у світі), що становило 91,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 5,136 млн осіб, з яких 85 % не громадяни країни (80-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 7 %; промисловість і будівництво — 15 %; сфера послуг — 78 % (станом на 2000 рік)[1]. Безробіття 2001 року дорівнювало 2,4 % працездатного населення (15-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 12,1 %, серед юнаків — 7,9 %, серед дівчат — 21,8 % (91-ше місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики
Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Перевалочний пункт наркотрафіку до Південно-Західної Азії; через те, що країна виступає важливим регіональним фінансовим центром, вона уразлива до відмивання грошей[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Об'єднаних Арабських Еміратів докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[3][4].

  • Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.)
  • Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,47 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 3,21 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 2,98 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 1,69 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 2,18 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження
Населення Об'єднаних Арабських Еміратів
Рік Населення Зміна
1950 70 000 —
1960 90 000 +28.6%
1970 232 000 +157.8%
1980 1 016 000 +337.9%
1990 1 809 000 +78.1%
2000 3 033 000 +67.7%
2010 7 512 000 +147.7%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[5]

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Див. також

Примітки
  1. The United Arab Emirates : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  4. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  5. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література

Українською
  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
  • Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.