Населення Румунії

Населення Румунії. Чисельність населення країни 2015 року становила 21,666 млн осіб (58-ме місце у світі)[1]. Чисельність румунів стабільно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,14 ‰ (208-ме місце у світі), смертність — 11,9 ‰ (27-ме місце у світі), природний приріст — -0,3 % (220-те місце у світі) .

Населення Румунії
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 21,67 млн осіб
Густота 84,8 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,24 
Природний рух
Природний приріст -0,3 %
Народжуваність 9,14 
Фертильність 1,33 дітей на 1 жінку
Смертність 11,9 
Смертність немовлят 9,89 
Вікова структура
  до 14 років 14,49 %
  15–64 років 69,78 %
  старіші за 65 років 15,73 %
Середня тривалість життя 74,92 року
  чоловіків 71,46 року
  жінок 78,59 року
Статева структура
загалом 0,95 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 0,98 чол./жін.
після 65 років 0,68 чол./жін.
Етнічні групи
Нація румуни
Найбільший етнос румуни
Нацменшини угорці, роми
Мови
Офіційна румунська
Також у побуті угорська, циганська

Природний рух

Зміни чисельності населення країни: 1948 року ‒ 15,87 млн осіб, 1956 ‒ 17,48 млн осіб, 1966 ‒ 19,1 млн осіб, 1977 ‒ 21,56 млн осіб, 1992 ‒ 22,8 млн осіб, 2002 ‒ 21,7 млн осіб, 2011 ‒ 20,12 млн осіб[2].

Відтворення

Народжуваність у Румунії, станом на 2015 рік, дорівнює 9,14 ‰ (208-ме місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,33 дитини на одну жінку (215-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 69,8 % (станом на 2005 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26 років (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Румунії 2015 року становила 11,9 ‰ (27-ме місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,3 % (депопуляція) (220-те місце у світі)[1].

Природний рух населення Румунії в 1946—2015 роках[3][4]

Вікова структура

Віково-статева піраміда населення Румунії, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Румунії становить 40,7 року (44-те місце у світі): для чоловіків — 39,3, для жінок — 42,1 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,92 року (109-те місце у світі), для чоловіків — 71,46 року, для жінок — 78,59 року[1].

Вікова структура населення Румунії, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 14,49 % (1 612 090 чоловіків, 1 526 431 жінки);
  • молодь віком 15—24 роки — 10,94 % (1 215 309 чоловіків, 1 154 618 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 45,92 % (5 030 926 чоловіків, 4 919 140 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 12,92 % (1 308 475 чоловіків, 1 491 858 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,73 % (1 376 634 чоловіка, 2 030 868 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 5,4; коефіцієнт розлучуваності — 1,5; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік 28 (дані за 2010 рік)[5]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 30,2 року, жінки — 26,7 року, загалом — 28,5 року (дані за 2014 рік)[6].

Розселення

Густота населення країни 2015 року становила 84,8 особи/км² (120-те місце у світі)[1]. Населення країни не утворює значних міських агломерації, окрім столичної, міста розташовані досить рівномірно територією країни; утворені міські райони приваблюють для проживання значну частину населення.

Урбанізація

Румунія високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 54,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 0,01 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Бухарест (столиця) — 1,868 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].

Міграції

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,24 ‰ (122-ге місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

У країні мешкає 240 осіб без громадянства[1].

Румунія є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[7].

Расово-етнічний склад

Етнічний склад (2010 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
румуни
 
83.4%
угорці
 
6.1%
роми
 
3.1%
українці
 
0.3%
німці
 
0.2%
інші
 
6.8%

Головні етноси країни: румуни — 83,4 %, угорці — 6,1 %, роми — 3,1 %, українці — 0,3 %, німці — 0,2 %, інші — 0,7 %, інші — 6,1 % населення (оціночні дані за 2011 рік)[1].

Динаміка національного складу населення Румунії (відносна кількість)
Етнос 1956 1966 1977 1992 2002 2011
румуни85,76 %87,67 %88,13 %89,47 %89,49 %88,92 %
угорці9,08 %8,48 %7,95 %7,12 %6,60 %6,50 %
роми0,60 %0,34 %1,05 %1,76 %2,47 %3,29 %
українці0,35 %0,29 %0,26 %0,29 %0,28 %0,27 %
німці2,20 %2,00 %1,67 %0,52 %0,28 %0,19 %
турки0,08 %0,09 %0,11 %0,13 %0,15 %0,15 %
росіяни0,22 %0,21 %0,15 %0,17 %0,17 %0,12 %
татари0,12 %0,12 %0,11 %0,11 %0,11 %0,11 %
Динаміка національного складу населення Румунії (абсолютна кількість)
Етнос195619661977199220022011
румуни14 996 11416 746 51018 999 56520 408 54219 399 59716 792 868
угорці1 587 6751 619 5921 713 9281 624 9591 431 8071 227 623
роми104 21664 197227 398401 087535 140621 573
українці60 47954 70555 51065 47261 09850 920
німці384 708382 595359 109119 46259 76436 042
турки14 32918 04023 42229 83232 09827 698
росіяни38 73139 48332 69638 60635 79123 487
татари20 46922 15123 36924 59623 93520 282
серби46 51744 23643 18033 76929 57018 076
хорвати5 408
словаки23 33122 22121 28619 59417 22613 654
болгари12 04011 19310 3729 8518 0257 336
греки11 1669 0886 2623 9406 4723 668
євреї146 26442 88824 6678 9555 7853 271
поляки7 6275 8604 6414 2323 5592 543
чехи11 8219 9787 6835 7973 9412 477
вірмени6 4413 4362 3421 9571 7801 361
не вказано4 1652 3094527661 9411 236 810
все населення17 489 45019 103 16321 559 91022 810 03521 680 97420 121 641

Українська діаспора

Чисельність української громади в Румунії постійно знижується. Станом на 2011 рік, вона налічувала 50,9 тис. осіб (0,27 % загальної кількості населення країни). У повоєнній Румунії найбільшої чисельності вона сягала 1992 року - 65,5 тис. осіб, а у відносному - 1956 року (0,35 % загальної кількості населення країни).

Мови

Мови Румунії (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
румунська
 
85.4%
угорська
 
6.3%
циганська
 
1.2%
інші
 
7%

Офіційна мова[8]: румунська — розмовляє 85,4 % населення країни. Інші поширені мови: угорська — 6,3 %, циганська — 1,2 %, інші мови — 7 % (дані на 2011 рік). Румунія, як член Ради Європи, 17 липня 1995 року підписала і ратифікувала 24 жовтня 2007 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 травня 2008 року). Регіональними мовами визнані: албанська, вірменська, македонська, італійська, польська, русинська, їдиш, грецька, циганська, татарська; болгарська, чеська, словацька, німецька, хорватська, угорська, російська, сербська, турецька, українська[9].

Релігії

Релігії в Румунії (2011 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
православні
 
81.9%
протестанти
 
6.4%
католики
 
4.3%
інші
 
0.9%
атеїсти
 
0.2%
агностики
 
6.3%

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: православ'я — 81,9 %, протестантизм — 6,4 %, римо-католицтво — 4,3 %, інші — 0,9 %, не сповідують жодної, або атеїсти — 0,2 %, не визначились — 6,3 % (станом на 2011 рік)[1].

Релігійний склад населення за переписом 2002 року:

  • 85,9 % — православ'я;
  • 4,6 % — римо-католицизм;
  • 3,2 % — кальвінізм;
  • 1,9 % — п'ятидесятництво;
  • 0,8 % — греко-католизизм;
  • 3,6 % — інше.

Освіта

Рівень письменності 2015 року становив 98,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,1 % — серед чоловіків, 98,5 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,9 % ВВП країни, станом на 2012 рік (104-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 15 років, для хлопців — до 14 років, для дівчат — до 15 років (станом на 2012 рік).

Охорона здоров'я

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,45 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,1 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,6 % ВВП країни (138-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,89 ‰ (139-те місце у світі); хлопчиків — 11,23 ‰, дівчаток — 8,47 [1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 31 випадків на 100 тис. народжень (127-ме місце у світі)[1].

Румунія входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

2013 року було зареєстровано 16,2 тис. хворих на СНІД (85-те місце у світі), це 0,11 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (111-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 500 осіб (84-те місце у світі)[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 23,4 % (101-ше місце у світі)[1].

Санітарія

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 92,2 %, в сільській місцевості — 63,3 %, загалом по країні — 79,1 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 6,88 км³ на рік, або 320,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 22 % припадає на побутові, 61 % — на промислові, 17 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 48,9 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 23,1 %; частка осіб похилого віку — 25,8 %, або 3,9 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 22,4 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 15,3 %, верхній дециль — 7,6 % (станом на 2014 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 12,082 млн унікальних інтернет-користувачів (44-те місце у світі), що становило 55,8 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 9,266 млн осіб (54-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 28,3 %; промисловість і будівництво — 28,9 %; сфера послуг — 42,8 % (станом на 2014 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 6,7 % працездатного населення, 2014 року — 6,8 % (78-ме місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 24 %, серед юнаків — 23,6 %, серед дівчат — 24,7 % (45-те місце у світі)[1].

Кримінал

Наркотики

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Значний перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну, що прямує до Західної Європи балканським шляхом; країна залишається вразливою для відмивання грошей через банківську систему, конвертаційні центри, ігорну індустрію[1].

Торгівля людьми

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Румунії докладає значних зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не в повній мірі, країна знаходиться у списку другого рівня[10][11].

Гендерний стан

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,88 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,68 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

Див. також

Примітки

  1. Romania : [англ.] // The World Factbook. Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Переписи населення Румунії.
  3. World Population Prospects: The 2012 Revision : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat.  . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
  4. (англ.) Eurostat - Tables, Graphs and Maps Interface (TGM) table.
  5. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  6. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission.  .
  7. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  8. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  9. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  10. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  11. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC.  . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

Українською

  • Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
  • Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
  • Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
  • Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
  • Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
  • Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
  • Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
  • Масляк П. О. Країнознавство. К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
  • Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.

Російською

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.