Начальник Генерального штабу (Німеччина)
Начальник Генерального штабу (Німеччина) — одна з вищих військових посад у Збройних силах Німеччини за часів існування Прусської, імперської армій, а також армій Рейхсверу й Вермахту (1808–1945).
Начальник німецького Генерального штабу, спочатку Прусського Генерального штабу і офіційно Великого Генерального штабу (нім. Großer Generalstab) перебував на чолі прусської армії, а пізніше, німецької армії, й ніс персональну відповідальність за безперервне вивчення всіх аспектів війни, у тому числі бойового досвіду армій світу, за розробку концептуальних і доктринальних положень військового будівництва з метою підготовки армії Пруссії до війни, а також для складання і розгляду планів мобілізації або кампанії. Неофіційно посада начальника Генштабу існувала з 1 березня 1808, коли цей орган військового управління очолив легендарний генерал Шарнгорст, а легітимізована посада була офіційно законом від 1814 році, зі створенням першого у світової історії генштабу.
Начальники Генерального штабу прусської армії (1808–1871)
Діяльність Генштабу Пруссії цього періоду (1808–1871) включала в себе вивчення досвіду бойових дій, розробку перспективних планів (в залежності від політичної ситуації), розвиток картографічної бази, вирішення питань управління та військової логістики, в тому числі здійснювався контроль за розвитком дорожньої мережі з військової точки зору.
# | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
---|---|---|---|---|
1 | Герхард фон Шарнгорст (1755–1813) |
генерал-лейтенант | 1 березня 1808 — 17 червня 1810 | |
2 | Карл Георг фон Гаке (1769–1835) |
генерал від інфантерії | 17 червня 1810 — березень 1812 | |
3 | Густав фон Раух (1774–1841) |
генерал від інфантерії | березень 1812 — березень 1813 | |
4 | Герхард фон Шарнгорст (1755–1813) |
генерал-лейтенант | березень — 28 червня 1813 | |
5 | Август Найдгардт фон Гнайзенау (1760–1831) |
генерал-лейтенант[1] | 28 червня 1813 — 3 червня 1814 | |
6 | Карл фон Крольман (1777–1843) |
генерал-майор | 3 червня 1814 — листопад 1819 | |
7 | Отто Август фон Лілієнштерн (1780–1847) |
генерал-лейтенант | листопад 1819 — 11 січня 1821 | |
8 | Карл фон Мюффлінг (1775–1851) |
генерал-лейтенант[1] | 11 січня 1821 — 29 січня 1829 | |
9 | Вільгельм фон Краузенек (1774–1850) |
генерал від інфантерії[1] | 29 січня 1829 — 13 травня 1848 | |
10 | Карл фон Рейхер (1786–1857) |
генерал кінноти | 13 травня 1848 — 7 жовтня 1857 | |
11 | Гельмут фон Мольтке старший (1800–1891) |
генерал-майор[2] | 7 жовтня 1857 — 18 січня 1871 |
Начальники Генерального штабу Німецької імперії (1871–1919)
Після об'єднання Німеччини Прусський Генеральний штаб став Імперським Німецьким Генеральним штабом, з прикомандируванням до нього офіцерів Генеральних штабів Саксонії, Вюртемберга та Баварії, і відповідав за військове планування для всієї Німецької імперії. Генштаб поділявся між центральним Великим Генштабом в Берліні, де знаходився його голова, і генеральних штабів корпусів та штаб-квартир дивізій . Глава Великого Генштабу носив титул «начальник Генерального штабу», а також здійснював оперативне керівництво усіма штабними офіцерами імперської армії.
# | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
---|---|---|---|---|
1 | Гельмут фон Мольтке старший (1800–1891) |
генерал від інфантерії[3] | 18 січня 1871 — 10 серпня 1888 | |
2 | Альфред фон Вальдерзеє (1832–1904) |
генерал-квартирмейстер[4] | 10 серпня 1888 — 7 лютого 1891 | |
3 | Альфред фон Шліффен (1833–1913) |
генерал-лейтенант[5] | 7 лютого 1891 — 1 січня 1906 | |
4 | Гельмут фон Мольтке молодший (1848–1916) |
генерал-квартирмейстер[6] | 1 січня 1906 — 14 вересня 1914 | |
5 | Ерік фон Фалькенгайн (1861–1922) |
генерал-майор[7] | 14 вересня 1914 — 29 серпня 1916 | |
6 | Пауль фон Гінденбург (1847–1934) |
генерал-фельдмаршал | 29 серпня 1916 — 3 липня 1919 | |
7 | Вільгельм Ґренер (1867–1939) |
генерал-лейтенант | 3 — 7 липня 1919 | |
8 | Ганс фон Зект (1866–1936) |
генерал-полковник | 7 — 15 липня 1919 | |
Начальники Генерального штабу Веймарської республіки (1919–1933)
Після катастрофічної поразки німецької армії і капітуляції Німецької імперії, за умовами Версальського мирного договору Імперський Генеральний штаб був розпущений й у відповідності до розділу 160 договору Німеччині було категорично заборонено відновлювати цю інституцію. Однак, німецький генералітет формально підкорився вимогам союзників, й водночас перетворив свій Генеральний штаб на, так званий Військовий офіс (Truppenamt), який поступово перебрав на себе усі повноваження військового управління Рейхсвером.
# | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
---|---|---|---|---|
1 | Ганс фон Зект (1866–1936) |
генерал-полковник | 11 жовтня 1919 — 26 березня 1920 | |
2 | Вільгельм Гайе (1869–1947) |
генерал-полковник | 26 березня 1920 — лютий 1923 | |
3 | Отто Хассе (1871–1942) |
генерал від інфантерії | лютий 1923 — жовтень 1925 | |
4 | Георг Вітцель (1869–1947) |
генерал від інфантерії | жовтень 1925 — 27 січня 1927 | |
5 | Вернер фон Бльомберг (1878–1946) |
оберст[8] | 27 січня 1927 — 30 вересня 1929 | |
6 | Курт фон Гаммерштайн-Екворд (1878–1943) |
генерал-майор | 30 вересня 1929 — 31 жовтня 1930 | |
7 | Вільгельм Адам (1877–1949) |
генерал-майор | 31 жовтня 1930 — 30 вересня 1933 | |
8 | Людвіг Бек (1880–1944) |
генерал-лейтенант | 1 жовтня 1933 — 1 липня 1935 | |
Начальники Генеральних штабів Вермахту (1935–1945)
Начальники Генерального штабу Сухопутних військ (1935–1945)
# | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
---|---|---|---|---|
1 | Людвіг Бек (1880–1944) |
генерал-полковник | 1 липня 1935 — 31 серпня 1938 | |
2 | Франц Гальдер (1884–1972) |
генерал артилерії[9] | 31 серпня 1938 — 24 вересня 1942 | |
3 | Курт Цейтцлер (1895–1963) |
генерал від інфантерії[10] | 24 вересня 1942 — 10 червня 1944 | |
4 | Адольф Гойзінгер (1897–1982) |
генерал-лейтенант | 10 червня — 21 липня 1944 | |
5 | Гайнц Гудеріан (1888–1954) |
генерал-полковник | 21 липня 1944 — 28 березня 1945 | |
6 | Ганс Кребс (1898–1945) |
генерал від інфантерії | 28 березня — 1 травня 1945 | |
Начальники Генерального штабу Люфтваффе (1935–1945)
# | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
---|---|---|---|---|
1 | Вальтер Вефер (1887–1936) |
генерал-лейтенант | 1 березня 1935 — 3 червня 1936 | |
2 | Альберт Кессельрінг (1885–1960) |
генерал-лейтенант[11] | 5 червня 1936 — 31 травня 1937 | |
3 | Ганс-Юрген Штумпф (1889–1968) |
генерал-лейтенант | 1 червня 1937 — 31 січня 1939 | |
4 | Ганс Єшоннек (1899–1943) |
оберст[12] | 1 лютого 1939 — 19 серпня 1943 | |
5 | Гюнтер Кортен (1898–1944) |
генерал авіації | 25 серпня 1943 — 22 липня 1944 | |
6 | Вернер Крайпе (1904–1967) |
генерал авіації | 2 серпня — 28 жовтня 1944 | |
7 | Карл Коллер (1898–1951) |
генерал авіації | 12 листопада 1944 — 8 травня 1945 | |
Начальники Генерального штабу Крігсмаріне (1937–1945)
# | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
---|---|---|---|---|
1 | Гюнтер Гюзе (1891–1974) |
контр-адмірал | 1 жовтня 1937 — 31 жовтня 1938 | |
2 | Отто Шнівінд (1887–1964) |
контр-адмірал[13] | 31 жовтня 1938 — 12 червня 1941 | |
3 | Курт Фріке (1889–1945) |
віце-адмірал | 13 червня 1941 — 21 лютого 1943 | |
4 | Вільгельм Майзель (1891–1974) |
адмірал | 21 лютого 1943 — 22 травня 1945 | |
Див. також
- Генеральний штаб Німеччини
- Начальник Генерального штабу (Франція)
- Начальник Генерального штабу (Австро-Угорщина)
- Начальник Генерального штабу (Велика Британія)
- Голова комітету начальників штабів (Велика Британія)
- Начальник Генерального штабу (Російська імперія)
- Начальник Генерального штабу (Російська Федерація)
Література
- Addington, Larry H (1971). The blitzkrieg era and the German General Staff, 1865–1941. New Brunswick, N.J.: Rutgers University Press. ISBN 0-8135-0704-9.
- Dupuy, Trevor N. (1977). A Genius for War: The German Army and General Staff, 1897–1945. London: Prentice Hall. ISBN 0-13-351114-6. largely derivative in nature (Goerlitz and others) but easy reading
- Goerlitz, Walter (1985). History of the German General Staff, 1657–1945. Boulder, Colorado: Westview Press. ISBN 0-8133-0195-5.
- Гёрлиц В. Германский Генеральный штаб. История и структура. 1657–1945. — М.: Центрполиграф, 2005.
- Stone, David (2011). Twilight of the Gods: The Decline and Fall of the German General Staff in World War II. Conway. ISBN 1844861368.
- Zabecki, David (2008). Chief of Staff: Napoleonic wars to World War I. New York: Naval Institute Press. ISBN 1591149908.
Примітки
- Закінчив службу генерал-фельдмаршалом прусської армії
- На цій посаді дійшов до рангу генерал від інфантерії
- 16 червня 1871 отримав військове звання генерал-фельдмаршала імперської армії
- 6 травня 1900 отримав військове звання генерал-фельдмаршала імперської армії
- Закінчив військову службу у званні генерал-полковника; 1 січня 1911 отримав військове звання генерал-фельдмаршала імперської армії
- Закінчив військову службу у званні генерал-полковника
- Закінчив військову службу у званні генерала від інфантерії
- 20 квітня 1936 отримав військове звання генерал-фельдмаршала Вермахту
- 19 липня 1940 отримав військове звання генерал-полковника Вермахту
- 30 січня 1944 отримав військове звання генерал-полковника Вермахту
- 19 липня 1940 отримав військове звання генерал-фельдмаршала Вермахту
- 1 березня 1942 отримав військове звання генерал-полковника Вермахту
- 1 січня 1940 отримав військове звання віце-адмірала Крігсмаріне