Нестор (Доненко)
Єпископ Нестор, (в миру Миколай Миколайович Доненко , нар. 20 лютого 1958, м. Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР, СРСР) — архієрей Української православної церкви (Московського патріархату), єпископ Ялтинський, вікарій Сімферопольської єпархії, настоятель Покровського храму в смт. Ореанда (Автономна Республіка Крим).
Єпископ Нестор (Доненко) | ||
Єпископ Нестор (Доненко) | ||
| ||
---|---|---|
з 25 вересня 2018 | ||
Церква: | Російська православна церква (Московський патріархат) | |
Попередник: | Павло (Кратіров) – 1923 рік [1] | |
| ||
з 16 листопада 2021 | ||
Церква: | Російська православна церква (Московський патріархат) | |
Альма-матер: | Одеська духовна семінарія | |
Діяльність: | священнослужитель | |
Тезоіменитство: | 9 листопада | |
Ім'я при народженні: | Доненко Миколай Миколайович | |
Народження: | 20 лютого 1958 (63 роки) м. Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР, СРСР | |
Священство: | 30 червня 1991 | |
Чернецтво: | 13 червня 2018 | |
Єп. хіротонія: | 27 вересня 2018 | |
Тезоіменитство — 9 листопада (27 жовтня за старим стилем в день пам'яті прп. Нестора Літописця).
Життєпис
Народився в м. Бердянськ Запорізької області в родині службовців — батько - адвокат, мати - лікар.[2]. У 1974 році став регулярно відвідувати богослужіння і брати участь в церковних Таїнствах. У 1976 році вступив до Харківського художньо-промислового інституту на скульптурне відділення. Після закінчення інституту в 1981 році працював в Художньому фонді Сімферополя. Брав участь у всесоюзних і міжнародних виставках.
З 1983 року ніс послух читця в Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Сімферополя. З 1985 року став цікавитися усним церковним переказом. Для чого здійснював поїздки по різним регіонам країни у пошуках свідків церковних подій першої половини ХХ століття.
У 1989 році вступив до Спілки художників СРСР. З 1990 року - член Національної спілки художників України.
30 червня 1991 року був висвячений у сан диякона, а 7 липня того ж року - в сан священника.
З 31 липня 1991 року ніс послух у Свято-Троїцькому соборі м. Сімферополя. У 1993 році призначений настоятелем Покровського храму в смт. Ореанда (Автономна Республіка Крим).
З 1991 року викладав на курсах катехізації в єпархіальному духовному училищі, згодом - викладач Таврійської духовної семінарії. Активно брав участь в богословських та історичних конференціях. Щорічно робив доповіді в Свято-Тихонівському інституті за результатами архівних досліджень по Українській церковній історії першої половини ХХ століття.
У 1993 році воведений у сан протоієрея.
У 1996 році закінчив Одеську духовну семінарію.
З 1995 року ніс послух в Синодальній комісії УПЦ по канонізації новомучеників і сповідників ХХ століття. В цей же час вів дослідницьку роботу в різних архівах СБУ, а також в державних архівах. Результатом цієї роботи стали книги, присвячені подвигу новомучеників і сповідників ХХ століття.
13 червня 2018 року пострижений у чернецтво з ім'ям Нестор в честь прп. Нестора Літописця.
У 2018 році возведений у сан архімандрита.
Рішенням Священного Синоду УПЦ (МП) від 25 вересня 2018 року був призначений єпископом Ялтинським, вікарієм Сімферопольської єпархії.[3] Хіротонія була звершена 27 вересня 2018 року у Хрестовоздвиженському храмі Києво-Печерської Лаври. Її очолив митрополит Київський і всієї України Онуфрій (Березовський) . Йому співслужили митрополити Сімферопольський і Кримський Лазар (Швець), Вишгородський і Чорнобильський Павел (Лебідь), Луганський і Алчевський Митрофан (Юрчук), Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич), архієпископи Бучанський Пантелеймон (Бащук), Ровеньківський і Свердловський Пантелеймон (Поворознюк), Городницький Олександр (Нестерчук), Обухівський Іона (Черепанов), Бородянський Варсонофій (Столяр), єпископи Баришівський Віктор (Коцаба), Білогородський Сильвестр (Стойчев), та духовенство Києво-Печерської Лаври.[4]
16 листопада 2021 року очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій (Березовський) призначив єпископа Нестора тимчасовокеруючим Джанкойською єпархією[5].
Політичні погляди
Як з’ясувала Релігія в Україні, новий вікарний архиєрей - єпископ Нестор (Доненко) - теж відомий як фігурант листування Кирила Фролова, лідера "Асоціації православних експертів" (АПЕ), куди входять священики і миряни РПЦ і УПЦ (МП), з Патріархією РПЦ і Адміністрацією Президента РФ. Протоєрей Микола Доненко рекомендувався Фроловим в загальному списку "проросійських сил" в Україні, які могли б стати партнерами руху "Український вибір" Віктора Медведчука.[6]
Нагороди
Церковні
1992 - набедреник, камилавка, наперсний хрест
1995 - палиця
1996 - хрест з прикрасами
1997 - орден прп. Нестора Літописця
2000 - ювілейна медаль «Різдво Христове — 2000»
2003 - митра
2009 - служіння при відкритих Царських вратах до «Херувимської»
2013 - орден прп. Антонія і Феодосія Печерських
2015 - Другий хрест із прикрасою
2017 - орден св. князя Володимира ІІІ ступеня
2018 - орден свт. Димитрія Ростовського
Світські
2014 р. - лауреат Всеросійської премії «Хранители наследия».
2015 р. - лауреат державної премії „Республіки Крим“ [7] за книги «Ялта – город веселья и смерти» и «Новомученики Феодосии».
Опубліковані праці
- «Феномен христианского мученичества в истории России ХХ века: Был ли безбожным уходящий век в России?», „Московский журнал“, 1.10.1998 р.
- «Исповедник Димитрий Игнатенко», „Московский журнал“, 1.04.1999 р.
- «Митрополит Анатолий (Грисюк)», „Московский журнал“, 1.07.1999 р.
- «Неподдающийся: (О многих других и кое-что о себе...)», М.: вид. «Вагриус», 2000 р.
- «Претерпевшие до конца» - 82 с. вид. «Бизнесинформ» – 1997 р.
- «Наследники царства» I том - 462 с. вид. «Бизнесинформ» – 2000 р.
- «Наследники царства» II том - 498 с. вид. «Бизнесинформ» – 2002 р.
- Житие преподобномученика Парфения, игумена Кизилташского монастыря. – 56 с. вид. «Н. Оріанда» - 2007 р.
- «Священномученик Аркадий, епископ Бежецкий» - 591 с. вид. Дом Коктебель – 2008 р.
- «Новомученники Феодосии» - 318 с. вид. «Н. Оріанда» – 2004 р.
- «Новомученики Бердянска» - 214 с. вид. Свято-Троїцка Лавра 2005 р. (ця книга вийшла на грецькій та болгарській мовах).
- «Секретно» Архиепископ Лука под надзором у Советских органов – 2016 с. вид. «Бизнесинформ» Симферополь - 2004 р.
- «Крымская епархия под началом Святителя Луки» - 582 с. вид. «Н. Оріанда» - 2010 р.
- «Разработку Луки продолжаем» - вид. Сретенський монастир – 2011 р.
- «Крымская епархия в документах Святителя Луки (Войно-Ясенецкого) и надзирающих органов 1946-1961 гг.» - 1231 с. вид. «Н. Оріанда» – 2015 р.
- «Ялта – город веселья и смерти» - 672 с. вид. «Н. Оріанда» – 2015 р.
Примітки
- Вікарна єпархія була відновлена у 2018 році
- В багатьох джерелах вказується: «Після закінчення музичної школи по класу фортепіано в 1982 році вступив в Республіканську художню школу ім. Т.Г. Шевченка в Києві», але, можливо тут помилка в даті. Більш ймовірна дата вступу до художньої школи - 1972 рік.
- Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 25 вересня 2018 року(Журнал №35)
- «У день Воздвиження Хреста Господнього Блаженніший Митрополит Онуфрій очолив Божественну літургію у Києво-Печерській Лаврі» - процитовано 23.10.2019
- Предстоятель УПЦ МП призначив тимчасово керуючого Джанкойською єпархією - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). Процитовано 18 листопада 2021.
- В УПЦ (МП) висвятили нового єпископа для Криму — процитовано 24.10.2019
- Територія Автономної Республіки Крим, яка тимчасово окупована Російською Федерацією
Джерела
- Біографія на офіційному сайті УПЦ (МП)
- Біографія на сайті Симферопольської єпархії УПЦ (МП)
- Нестор (Доненко) - сторінка відкритої православної енциклопедії «Древо»(рос.)