Маріо Манджукич

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за клуб «Марсонія» (23 матчі 14 голів).

У 2005 році перейшов у «Загреб» за який виступав упродовж 2 років (50 матчів 14 голів)

У 2007 році отримав пропозицію перейти в «Динамо» (Загреб) на заміну Едуардо да Сілві який пішов до «Арсеналу». Сума трансферу склала 1.3 мільйона євро. Манджукич з ходу заграв, у складі «Динамо» у кваліфікаційному матчі Кубка УЄФА проти «Аякса» забив два вирішальні м'ячі. До нього виявляли інтерес донецький «Шахтар», «Манчестер Сіті» та інші відомі європейські клуби.

У сезоні 2008/09 став кращим бомбардиром чемпіонату Хорватії, забивши 13 м'ячів у 23 матчах. Манджукич є кращим футболістом року в Хорватії 2012 і 2013 років.

14 липня 2010 року перейшов у «Вольфсбург» за 7 мільйонів євро. Перший гол забив 12 березня 2011 року в матчі проти «Нюрнберга».

27 червня 2012 року Манджукич перейшов у мюнхенську «Баварію». Взяв 9 номер.

Манджукич не найкращим чином запам'ятався в матчі 12-го туру Бундесліги з «Нюрнбергом». Вразивши ворота суперників, хорватський гравець підбіг до трибуни фанатів «Баварії» і скинув руку в «римському салюті», чим одразу привернув до себе увагу всієї європейської громадськості. На заході тут же звинуватили Манджукича пропаганду неонацизму, а сербські ЗМІ резонно угледіли в жесті Маріо тріумфуючу реакцію на виправдання гаазьким трибуналом двох хорватських генералів Анте Ґотовіни та Младена Маркача, що звинувачувалися в етнічних чистках сербів під час війни в Югославії 1991—1995 років. Версія останніх має місце, особливо враховуючи, що Манджукича в його «салютованні» підтримував зображенням військового вітання партнер по «Баварії» Джердан Шакірі, етнічний косовський албанець, який виступає за збірну Швейцарії. У підсумку Маріо довелося виправдовуватися і заявляти, що його не так зрозуміли.

Першим трофеєм Манджукича став Суперкубок Німеччини 2012, «Баварія» грала проти дортмундської «Боруссії», цей матч «Баварія» виграла завдяки дублю Манджукича. У першому матчі в Бундеслізі Манджукич забив свій перший гол проти «Гройтер Фюрт». «Баварія» пробилася у фінал Ліги чемпіонів, причому це був вперше німецький фінал проти «Боруссії» (Дотмунд), рахунок відкрив Манджукич, для якого це був третій гол у турнірі. Але Гюндоган, який грав за «Боруссію», зрівняв рахунок з пенальті, а на останніх хвилинах партнер по команді Ар'ен Роббен забив гол, у підсумку «Баварія» виграла. У цьому сезоні його команда виграла чотири трофеї за сезон. 30 серпня 2013 року «Баварія» виграла Суперкубок УЄФА 2013 в матчі проти «Челсі».

9 липня 2014 року Маріо перейшов в «Атлетіко Мадрид» і підписав з клубом чотирирічний контракт. Перший гол за «матарасників» забив 30 серпня 2014 року в матчі проти «Ейбара».

У червні 2015 року Манджукич потрапив у сферу інтересів італійського «Ювентуса», який шукав заміну аргентинцю Карлосу Тевесу. 21 червня Маріо прибув в Турин для проходження медобстеження, а на наступний день підписав з «Ювентусом» контракт на чотири роки. Сума трансферу склала 19 млн євро.

Протягом своїх перших трьох сезонів в Італії незмінно допомагав «Ювентусу» захищати титул чемпіонів Італії.

Протягом 2020 року захищав кольори клубу «Ад-Духаїль».

У січні 2021 став гравцем італійського «Мілана».

3 вересня 2021 завершив кар'єру в якості професійного гравця[2].