Новий Люблинець

Новий Любл́инець (пол. Nowy Lubliniec) — село в Польщі, у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення 498 осіб (2011[1]). Розташоване на 7 км на північ від містечка Чесанів. До села належали присілки: Мельники, Дубрівка, Тепили, прокині, Острівки, Жари, Кутні, Обліс.[2]

Село
Новий Люблинець
пол. Nowy Lubliniec
Церква Преображення Господнього (нині костел)

Координати 50°16′ пн. ш. 23°04′ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Чесанів
Дата заснування 1569
Населення 498 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-611
Автомобільний код RLU
SIMC 0600190
GeoNames 765875
Новий Люблинець
Новий Люблинець (Польща)
Новий Люблинець
Новий Люблинець (Підкарпатське воєводство)

Історія

Єжи Язловецький у 1569 році заснував на території села Старий Люблинець нове поселення — Воля на Селищах; воно з часом стало називатись Новий Люблинець.[3]

На 1 січня 1939 року в селі проживало 2 610 мешканців, з них 2 450 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 60 євреїв і 80 поляків[4]. Село входило до ґміни Чесанів Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, але вже 26 вересня 1939 року відступили і передали Червоній армії, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав село німцям, південніше села проліг кордон.

На 1942 рік в Новому Люблинці діяла українська 7-класна вечірня школа.

Українська 7-класна вечірня школа в Новому Люблинці. 1942 рік

Надалі поляки почали терор проти українців. 3.09.1944 поляки вбили 15-річного Григорія Денеку. 10.10.1944 польська міліція заарештувала 30 жителів села і відвела їх у с. Руда Рожанецька де вірогідно цієї ж ночі розстріляли. 2.02.1945 поляки вбили 50-річного Івана Качора, 12.02.1945 польською міліцією вбитий Іван Кіт, 27.02.1945 убитий 25-річний Михайло Артемович, 15.03.1945 — 19-річна Марія Денека, 35-річні Дмитро Ступак і Козій Іван, 42-річний Іван Колега. 23.03.1945 польське військо і польська міліція вбили 37 жителів села. Загалом убито 86 осіб, ще шестеро тяжко поранені, пограбовані всі селяни, зграбовано з селян 213 корів, 181 коня, 281 голову дрібної рогатої худоби, 143 800 кг збіжжя.[5] Українське населення внаслідок виселення українців у 1945 році в СРСР і депортації в 1947 році в рамках акції Вісла на понімецькі території Польщі[6] вбите або вивезене зі своєї історичної батьківщини. Жителі села в рядах ОУН і УПА чинили опір етноциду.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 261 63 180 18
Жінки 237 47 146 44
Разом 498 110 326 62

Релігія

Перша дерев'яна церква Преображення Господа Нашого Ісуса Христа в Новому Люблинці стояла вже в 1571 році.

Наступну дерев'яну церкву в селі побудовано у 1670 році. У 1770 році її було поновлено. Далі були прибудовані бічні нави. У 1841-1844 роках замінений ґонтовий дах на бляшаний. Церква простояла до 1915 р., коли згоріла під час війни. Поруч із нею в 1906-1908 роках будувалась нова за проектом Василя Нагірного, освячена єпископом Костянтином.

До Першої світової війни парафія в селі належала до Любачівського деканату, а після 1918 року Чесанівського деканату Перемишльської єпархії.

Після депортації українців Церква Преображення Господнього[8] перетворена на костел.

Відомі люди

Народилися

Померли

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новий Люблинець

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Нестор Козій, Юрій Судин, Чеслав Герон. Поселення Любачівщини і суміжні поселення Томашівщини. Короткий довідник. — Львів : Українська академія друкарства, 2014. — 71 с. Сторінка 29
  3. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий… — С. 13.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 46.
  5. Польсько-українські стосунки в 1942—1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. /. Відп. ред. та упоряд. В. М. В'ятрович. — Т. 2, с. 932.
  6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий… — C. 17.
  9. Іваник, 2012, с. 276 «Евіденційний листок старшин і підстаршин УПА куреня «Месники» за 20 жовтня 1946».
  10. Партизанськими дорогами з командиром «Залізняком». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2017.
  11. До 100-річчя від дня народження сотенного Івана Шиманського — «Шума», Наше слово, Ярослав Стех, ІСТОРІЯ № 24, 16.06.2013
  12. Літопис Червоної Калини, 1938, № 9, с. 23.
  13. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий… — С. 31.
  14. Іван ДРАБЧУК. Загибель «Сурмача» — «Галичина», 29 серпня 2017 року.

Посилання

Література

  1. Кущак Д. Історія села Люблинець Новий. — Львів : Свічадо, 2010. — 560 с. — ISBN 978-966-395-408-0.
  2. Нестор Козій, Юрій Судин, Чеслав Герон. Поселення Любачівщини і суміжні поселення Томашівщини. Короткий довідник. — Львів : Українська академія друкарства, 2014. — 71 с. Сторінки 29-30.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.