Ожина (рід)

Ожина[2][3], малина[4] (Rubus) — рід рослин родини розові (Rosaceae). Має космополітичне поширення, зростає у субарктичних, помірних і субтропічних широтах і гірських тропічних широтах[5]. Єдиний рід у трибі Rubeae.

Ожина
Період існування: еоцен — наш час
Малина звичайна (Rubus idaeus)
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Rosoideae
Триба: Rubeae
Рід: Ожина (Rubus)
L., 1753
Синоніми
Вікісховище: Rubus
Oжина звичайна

Назва

Наукова назва роду rubus означає «ожина», пов'язане етимологічно з назвою червоного кольору (СР діалектне за походженням лат. rūfus «яскраво-червоний»[6]). Українська назва малина загальновизнаної етимології не має; зводять зрештою до іє. *mōl-/mel- — «чорний, синій, пляма»[7]. Українська назва ожина походить від псл. ežina, пов'язане з еžь — «їжак» — назва пояснюється наявністю у рослини колючок[8].

Ботанічний опис

Рід представлений багаторічними травами, але найчастіше це дерев'янисті колючі рослини (чагарники) з прямостоячими, в'юнкими або й галузки та черговими простими або складними листками з прилистками.

Квітки двостатеві, рідко — одностатеві. Знаходяться вони по одному або зібрані в верхівкові та пазушні суцвіття. Гіпантій плоский або лійчастий, утворений зазвичай п'ятичленною оцвітиною та включає численні тичинки та маточки.

Плід — складна кістянка (багатокістянка) різної солодкості та аромату.

Значення та застосування

З найдавніших часів населення земної кулі вживає в їжу плоди багатьох рубусів: малину (види підроду Idaeobatus), ожину (темноплодні види, що належать до підроду Rubus, особливо рясно представлені в Європі) та морошку.

Плоди цих диких видів настільки смачні, доступні та поживні, що селекція культурних форм почалася порівняно недавно. Інтенсивна робота з культурою малини ведеться близько 150 років. Культурні сорти малини походять від дикої звичайної малини (Rubus idaeus) і від близького до неї, яку іноді розглядають як підвид американського виду малини чорноволосистої (Rubus melanolasius) або від гібридів між ними. Ведеться також селекція ожини, плоди деяких гібридних видів американської ожини досягають у довжину 5 — 6 см.

Види

У роді близько 330[9] (за іншими даними до 600) видів, поширених переважно в Північній півкулі. Згідно з Plants of the World Online і Catalogue of Life рід містить понад 1000 видів[5][10]. Вивченням роду займався відомий буковинський вчений-природознавець Костянтин Гормузакі.

Великий рід Rubus поділяють на підроди й секції (наведено тільки деякі відомі види):

Примітки
  1. Rubus Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine. на сайті Germplasm Resources Information Network — (GRIN)
  2. Rubus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  3. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  4. Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 237-238. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.
  5. Rubus. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 21.11.2021.
  6. Walde A., Hofmann J. B. Lateinisches etymologisches Wörterbuch. — Heidelberg, 1938. — Т. I. — С. 445, 448.
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 372. — ISBN 5-12-001263-9.
  8. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 165. — ISBN 966-00-0590-3.
  9. Види роду Rubus на сайті The Plant List.
  10. Rubus. Catalogue of Life. Процитовано 21.11.2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.