Озеряни (Борщівська міська громада)

Озеря́ни село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на півночі району. Центр сільради, якій підпорядковане село Констанція. До Озерян приєднано хутір Борухи. Колишнє містечко.

село Озеряни
Герб
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Код КАТОТТГ UA61060050150072045
Облікова картка Озеряни 
Основні дані
Населення 1945 осіб (2001)
Територія 5.777 км²
Густота населення 336.68 осіб/км²
Поштовий індекс 48711
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°53′30″ пн. ш. 25°56′47″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
301 м
Відстань до
районного центру
11 км
Місцева влада
Адреса ради 48711, с. Озеряни
Карта
Озеряни
Озеряни
Мапа

 Озеряни у Вікісховищі


Географія

Село розташоване між річками Млинки і Драпана, на відстані 372 км від Києва, 77 км — від обласного центру міста Тернополя та 12 км від міста Борщів.

Назва

Назва, ймовірно, походить від того, що поселення багате озерами[1].

Історія

Поблизу Озерян виявлено археологічні пам'ятки трипільської і черняхівської культури, а також слов'янське поселення VIII ст.

1912 р. пожежа знищила багато будівель.

Під час першої світової війни зазнало значних руйнувань і в міжвоєнний період втратило статус міста.

Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

У листопаді 1918 року село увійшло до складу ЗУНР. Під час відступу УГА (травень-червень 1919 року; до початку Чортківської офензиви) в ході українсько-польської війни 1918—1919 років в селі розташовувалась команда (командування) II-го корпусу УГА.[2] 1920 року в Озерянах перебували загони Симона Петлюри.

До 2-ї світ. війни в Озерянах були численні єврейські організації. Влітку 1942 німецькі нацисти розстріляли і відправили до таборів смерті багато євреїв.

Від кінця 1943 до лютого 1946 поблизу Озерян діяла підпільна друкарня УПА.

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[3][4]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[5].

Від вересня 2015 до 20 листопада 2020 року — центр Озерянської сільської громади.

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[7].

Населення

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,02
російська 0,31
румунська 0,31
вірменська 0,21
молдовська 0,05

Пам'ятки

Неоготичний костел Св. Анни (1875 р.)
  • Неоготичний костел Св. Анни (1875 р.), збудованого князями Сапєгами. Автором проекту був львівський архітектор Адольф Кун (Adolf Kuhn).
  • Залишки замку (в самому центрі села).
  • Мурована церква Христа-Царя. Споруджена 1937 року за проектом Олександра Пежанського. Освячена 30 жовтня того ж року.[9]
  • 2 каплички в пам'ять про жертви голодомору 1933 року та на честь 5-річчя незалежності України (1996, спорудив З. Чижишин), 2 «фігури»
  • Братська могила воїнам РА (1944)
  • Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967)
  • Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлено 1990)
  • Символічна могила УСС (1989)
  • Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Модрина європейська (6 дерев)

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, 2 аптеки, відділення зв'язку, лісосклад, 8 торговельних закладів.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 125.
  2. Ю.Макотерський. Тигровий скок. — Чортків, 2004. — 52 с. — C. 9
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  9. Дописи // Діло. — 1937. — 13 листопада. — № 250 (14793). — С. 8.
  10. Гуцал П. Білинський Осип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А  Я (додатковий). — С. 55. ISBN 978-966-528-318-8.

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.