Ольховський Георгій Сергійович

Гео́ргій Сергі́йович Ольхо́вський (8 січня 1989(19890108), с. Зарічне, Сімферопольський район, Кримська область, Українська РСР 23 серпня 2018, с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область, Україна) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Ольховський Георгій Сергійович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 8 січня 1989(1989-01-08)
Зарічне, Кримська область, УРСР
Смерть 23 серпня 2018(2018-08-23) (29 років)
Старогнатівка, Донецька область, Україна
(загиблий у бою)
Поховання Луцьк
Alma Mater НАСВ ім. Сагадачного
Псевдо «Ольха»
Військова служба
Роки служби 2014—2018
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Гірська піхота
Формування
 15 ОГПБ
Війни / битви
Командування
командир гірсько-штурмової роти
Нагороди та відзнаки
Зовнішні зображення
Георгій Ольховський, лицар ордену Богдана Хмельницького
Фото

Біографія

Народився 1989 року в Криму[1]. Після закінчення 8 класів середньої школи № 40 міста Сімферополь навчався у Кримському республіканському ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою в Алушті. По тому проходив строкову військову службу у 73-му морському центрі в Очакові. Обравши професію військового, продовжив навчання в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові, яку закінчив на початку війни, у 2014 році. Мешкав з дружиною в місті Луцьк.

З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України, пройшов бої за Дебальцеве, боронив Станицю Луганську та позицію Шахта «Бутівка» біля Донецька.

Старший лейтенант, командир гірсько-штурмової роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону (в/ч А1778, м. Ужгород) 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Загинув від кулі снайпера 23 серпня 2018 року близько 2:00, під час ворожого обстрілу зі стрілецької зброї та великокаліберних кулеметів опорного пункту поблизу села Старогнатівка Волноваського району[2][3].

Похований 26 серпня на міському кладовищі Луцька в селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань[4][5].

Вдома у Луцьку залишилася дружина Віта Миколаївна та однорічний син.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України від 23.08.2018 № 239/2018, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. (посмертно)[6].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.