Останній доказ королів (фільм, 1983)

У центрі сюжету — масштабна змова гурту військовиків США під проводом генерала Джеймса Скота, спрямована проти чинного президента Джордана Лимана. Сценарій серіалу написав міжнародний оглядач Володимир Дунаєв.

• Георгій Дрозд — Президент США Джордан Лиман
• Олександр Филипенко — полковник Мартин «Джіґс» Кейси, очільник об'єднаного штабу (en)
• Ростислав Янковський — генерал ВПС Джеймс Скот, голова комітету очільників штабів
• Валерій Івченко — помічник президента Пол Джірард
• Ада Роговцева — секретар президента Естер Тавнсенд
• Михайло Данилов — сенатор від штату Джорджія Рей Кларк
• Давид Бабаєв — очільник охорони президента США Арт Корвин
• Ігор Кашинцев — сенатор Фред Прентис
• Станіслав Коренєв — фінансист Крис Тодд
• Леонід Бакштаєв — генерал Барні Рутковський, командувач ППО
• Олена Майорова — Шу, з команди телепроповідника МакФерсона, колись — подруга Джіґса Кейсі

• Євген Паперний — телепроповідник Гарольд МакФерсон
• Тетяна Лаврова — Мілісент Морган, коханка генерала Джеймса Скота
• Леонід Яновський — полковник Джоні Бродерик
• Микола Банковський — віце-адмірал Фарлі Барнсвел, командувач 6-го флоту військово-морських сил
• Владислав Кудієвський — полковник Вільям «Мат» Гендерсон, колись — однополчанин Кейсі по корпусу морської піхоти
• Валентин Шестопалов — полковник Мердок, ад'ютант Джеймса Скота
• Віктор Восканян — лейтенант Дорсі Хаф, черговий по шифрувальному відділу Пентагона
• Вадим Терентьєв — генерал Діфенбах, очільник штабу суходільних сил
• Олександр Гринько — генерал Гардесті, очільник штабу військово-повітряних сил
• Олександр Рубашкин — генерал Райлі, очільник штабу корпусу морської піхоти
• Юрий Муравицький — адмірал Лоренс Палмер, очільник штабу військово-морських сил
• Микола Задніпровський — Сол Ліберман, директор ЦРУ
• Сергій Філімонов — посол США в СРСР
• Олег Комаров — власник мотелю в Ель-Пасо
• Алла Сергійко — Мері, подруга власника мотелю
• Борис Болдиревський — генерал Гарлок
• І. Костин — Герман Вітні, американський аташе в Іспанії
• Валентина Бражник — супутниця американського аташе
• Микола Слободян
• Є. Панасенко — таксист
• Яків Козлов — Джон Рольфпатрик, президент корпорації «Дженерал авіейшн»
• Валерій Наконечний — звукооператор
• Володимир Дунаєв — коментатор у кадрі

Мінісеріала оздоблено циклом «військово-політичних» пісень, їх співає Валерій Леонтьєв (музика — Володимир Бистряков, слова — Наум Олев).

• 1. «Морська піхота» — 02:48 (mp3) (текст)
• 2. «Полювання» — 02:47 (mp3) (текст Архівовано 26 вересня 2017 у Wayback Machine.)
• 3. «Сімейний портрет в інтер'єрі» — 03:36 (mp3) (текст)
• 4. «Перегони» — 04:06 (mp3) (текст)
• 5. «Щасливе дитинство» — 04:02 (mp3) (текст)
• 6. «Сикрет-сервіс» — 01:52 (mp3) (текст)
• 7. «Кокосове молоко» — 02:40 (mp3) (текст)
• 8. «Морська миля» — 03:18 (mp3) (текст)
• 9. «Мій капрал» — 02:25 (mp3) (текст)
• 10. «Мираж Лас-Вегас» — n/a (текст)
• 11. «Happy End» — 03:43 (mp3) (текст)

• У роботі над картиною брав у часть Генеральний секретар ЦК КПРС Юрій Андропов. Фільм зроблено 1983 року й випущено на екрани на початку лютого 1984-го.
• «Мабуть, в СРСР відбувається щось нове, якщо роблять такі фільми» — сказав президент США Рональд Рейган про телефільм «Останній засіб королів».
• У пісні «Морська піхота» слова приспіву «убий чи будь убитий!» відповідають до назви армійського курсу рукопашного бою (Kill Or Get Killed), що використовують у військах НАТО.

• Статті, присвячені режисерові В. Кисину — 1, 2, 3 4
• Клуб прихильників Валерія Леонтьева «Августін», розділ музики
• Роман «Сім днів у травні» російською мовою
• Опис фільму ^{[недоступне посилання з липня 2019]}