Пам'ятна книжка

Пам'ятна книжка, книга пам'яті (рос. Памятная книжка) — назва офіційних провінційних довідкових видань у Російській імперії, що видавалися після подій повстання (1830–1831) та фактичної ліквідації Великого князівства Литовського. У XIX столітті в Росії видавалися також «пам'ятні книжки» у таких галузях як педагогіка, освіта, ремесла. Ці видання піддавалися цензуруванню в Російській імперії, тому ці книги друкувалися тільки російською мовою (див. «Хронологія заборон української мови»). Після розвалу СРСР практика публікацій подібних книжок відновилася в Україні та Білорусі відповідно українською мовою та білоруською мовою. Такий тип видань є цінним історичним матеріалом для всіх дослідників (див. «Історична пам'ять»).

«Пам'ятна книжка»
Пам'ятна книжка Харківської губернії за 1866 рік
Мова російська
Тема історія, географія
Жанр довідник
Видано 1831-1917
Видано українською немає

Історія

Особисту «Пам'ятну книжку» мав Тургенєв І. С., у неї записувалися поштові адреси і дні народження рідних і близьких.

Пам'ятні книжки у Російській імперії були щорічною офіційною довідковою інформацією, що випускалася в світ в 89 губерніях та областях тодішньої Росії з середини 1830-х до 1917 року. Випускалися місцевими офіційними особами та органами Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.

На даний час пам'ятні книжки є одним з найбільш цінних задокументованих джерел інформації з історії, важливе джерело генеалогічної інформації поряд з такими джерелами, як «губернські відомості», «єпархіальні відомості», «огляди губерній», «труди губернських вчених архівних комісій», «списки дворян» тощо.

Пам'ятні книжки дозволяють отримати відомості про склад і заняттях жителів, стан природи, економіки, культури, побуту; дають можливість спостерігати за змінами, що відбувалися в губерніях чи областях щороку, протягом більш ніж 60 років у Російській імперії. Виявлено понад дві тисяч пам'ятних книжок.

У незалежній України такі книжки публікували відомості відповідно областей України[1][2][3] та тем[4], наприклад, щодо реперсованих[5], Збройних сил України[6] тощо.

У незалежній Білорусі такі книжки публікували відомості відповідно районів областей Республіки Білорусь[7][8][9][10][11][12].

Науковий проект

Російська національна бібліотека веде науковий проект «Пам'ятні книжки губерній і областей Російської імперії». Робота за проектом здійснюється у Відділі бібліографії та краєзнавства та Відділі фондів та обслуговування.

Основною метою проекту є:

  • виявлення з вичерпною повнотою відомостей про всі випуски пам'ятних книжок губерній та областей Росії за весь період їх видання — із зазначенням всіх встановлених місць їх зберігання;
  • розкриття змісту всіх пам'ятних книжок як джерела насамперед краєзнавчих відомостей;
  • створення цілісного уявлення про самі пам'ятні книжки як самостійний об'єкт дослідження, що характеризує розвиток краєзнавчої, наукової, статистичної та книговидавничої діяльності у різних губерніях й областях тодішньої Росії.

Зміст

У всіх губерніях пам'ятні книжки мали свої особливості. У найбільш повному вигляді вони мали чотири великі розділи:

Всі перераховані елементи надають пам'ятним книжкам виняткову цінність і значення яко комплексних першоджерел для історичних (у тому числі генеалогічних та біографічних), географічних, демографічних, етнографічних, краєзнавчих досліджень.

Див. також

Примітки

  1. Книга памяти Украины (рос.)
  2. В Бердичеві відбулась презентація ”Книги Пам’яті України. Переможці. Житомирська область» Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine., сайт "РІО Бердичів" (укр.)
  3. «Книга Памяти Украины. Полтавская область», сайт "История Полтавы" (рос.)
  4. «Національна книга пам'яті», сайт Українського інституту національної пам'яті (укр.)
  5. Національна книга пам´яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні: Київська область. / Український інститут національної пам´яті, Київська обласна державна адміністрація. Голова редакційної колегії Ульянченко В. І. Упорядник Гай А. І. Редкол.: Бутник В. Г. (керівник редакційно-видавничої групи), Даниленко В. П., Єрема Р. М. (заст. голови редакол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г. — Біла Церква: «Буква» 2008. — 1376 с.: іл. — ISBN 978-966-7195-95-3 (укр.)
  6. Міністерство оборони України готує до видання перший том «Книги пам’яті Збройних Сил України», сайт Міністерства оборони України (укр.)
  7. «Памяць. Гіст.-дакум. Хроніка Веткаускага р-на. У 2-х кн.» Мінск, 1997 г. (біл.)
  8. Насевіч В.Л. Гістарычныя нарысы // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Крупскага р-на. – Мінск, 1999 (біл.)
  9. Насевіч В.Л. Гістарычныя нарысы // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Лагойскага р-на. У 2 кнігах. - Мінск, 2003 (біл.)
  10. Насевіч В.Л. Наваградчына ў палітычных падзеях ХІІІ ст. // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Навагрудскага р-на. Мінск., 1996 (біл.)
  11. Насевіч В.Л. Дубровеншчына ў складзе Вялікага княства Літоўскага // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Дубровенскага р-на: У 2-х кн. – Мінск, 1997 (біл.)
  12. ЛитМир - Электронная библиотека (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.