Пам'ятна книжка

Особисту «Пам'ятну книжку» мав Тургенєв І. С., у неї записувалися поштові адреси і дні народження рідних і близьких.

Пам'ятні книжки у Російській імперії були щорічною офіційною довідковою інформацією, що випускалася в світ в 89 губерніях та областях тодішньої Росії з середини 1830-х до 1917 року. Випускалися місцевими офіційними особами та органами Міністерства внутрішніх справ Російської імперії.

На даний час пам'ятні книжки є одним з найбільш цінних задокументованих джерел інформації з історії, важливе джерело генеалогічної інформації поряд з такими джерелами, як «губернські відомості», «єпархіальні відомості», «огляди губерній», «труди губернських вчених архівних комісій», «списки дворян» тощо.

Пам'ятні книжки дозволяють отримати відомості про склад і заняттях жителів, стан природи, економіки, культури, побуту; дають можливість спостерігати за змінами, що відбувалися в губерніях чи областях щороку, протягом більш ніж 60 років у Російській імперії. Виявлено понад дві тисяч пам'ятних книжок.

У незалежній України такі книжки публікували відомості відповідно областей України[1][2][3] та тем[4], наприклад, щодо реперсованих[5], Збройних сил України[6] тощо.

У незалежній Білорусі такі книжки публікували відомості відповідно районів областей Республіки Білорусь[7][8][9][10][11][12].

Російська національна бібліотека веде науковий проект «Пам'ятні книжки губерній і областей Російської імперії». Робота за проектом здійснюється у Відділі бібліографії та краєзнавства та Відділі фондів та обслуговування.

Основною метою проекту є:

• виявлення з вичерпною повнотою відомостей про всі випуски пам'ятних книжок губерній та областей Росії за весь період їх видання — із зазначенням всіх встановлених місць їх зберігання;
• розкриття змісту всіх пам'ятних книжок як джерела насамперед краєзнавчих відомостей;
• створення цілісного уявлення про самі пам'ятні книжки як самостійний об'єкт дослідження, що характеризує розвиток краєзнавчої, наукової, статистичної та книговидавничої діяльності у різних губерніях й областях тодішньої Росії.

У всіх губерніях пам'ятні книжки мали свої особливості. У найбільш повному вигляді вони мали чотири великі розділи:

• адресу-календар (перелік усіх губернських, повітових, урядових і громадських установ із їх особовим складом), адміністративний довідник (відомості про адміністративний поділ губернії, про поштових та телеграфні установи, шляхи та маршрути сполучення у межах конкретної губернії, про промислові та торговельні підприємства, лікарні й аптеки, навчальні заклади, музеї та бібліотеки, книгарні й друкарні, про періодичні видання, списки населених місць, списки великих землевласників губернії і т. д.),
• статистичний огляд (статистичні таблиці населення, землеволодіння, сільського господарства, статистичні відомості про судову, медичну, фабрично-заводську, народну освіту, пожежників, фінансові доходи та недоїмки, і т. д.);
• науково-краєзнавчий збірник (джерелознавчі, описові, науково-дослідні, археографічні та бібліографічні матеріали).

Всі перераховані елементи надають пам'ятним книжкам виняткову цінність і значення яко комплексних першоджерел для історичних (у тому числі генеалогічних та біографічних), географічних, демографічних, етнографічних, краєзнавчих досліджень.

• Електронна книга пам'яті України