Парипси

22 січня 1683 року можна вважати датою першої письмової згадки про село Парипси. Згадка про село Парипси у Інвентарі обезлюднених сіл, що адміністративно підпорядковувалися волосному містечкові Паволоч («ф. 15, оп. 1, спр.3 арк.37 зв.,39»)

У 1782—1876 роки село підпорядковувалось Житомирському повіту, а з 1876 року — Сквирському повіту Київської губернії.

У XIX ст. власником села Парипси був генерал-лейтенант від кавалерії Уваров Федір Петрович (1773—1824), російський бойовий генерал епохи Наполеонівських війн.

У 1811 року генерал-лейтенант Уваров продав своїй пасербиці графині Калиновській за 320 рублів села Парипси, Малі Лисівці, Миньківці, Попільня «ф. 533, оп. 1, спр.1363, арк.. 1-10»

У 1842 року у селі при церкві св. Стефана було відкрито церковно-приходську школу, і у 1847 році в ній викладав один вчитель і навчалося п'ять хлопців «ф. 707, оп. 13, спр.557,арк.. 22-27»

1848 року відбулась судова суперечка між поміщицею Челишевою та її заміжніми доньками княгинями Ольгою Огінською з роду Калиновських і Севериною Плаутіновою за ґрунти сіл Парипси, Малі Лисівці і Попільня «ф. 442, оп. 159, спр.421, арк. 1-35».

1849 року у селі було збудовано нову дерев'яну церкву св. Стефана на місці давнішої церкви 1732 року побудови.

Станом на 1860 рік у селі Парипси існувала школа, у якій навчалися двадцять учнів «ф. 127, оп. 798, спр.106, арк. 2-3».

За даними «Географічного словника Королівства Польського та інших слов'янських країн» 1886 року видання, населення села становило 1110 православних та 25 католиків.

У 1918 році встановлено радянську окупацію. В 1930 організовано сільськогосподарська артіль «Вперед», згодом колгосп «Перше травня» (існував до 2006)^{[джерело?]}.

Сільська рада почала діяти з 1932 року.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 208 жителів села[1].

У Радянсько-фінській війні (1939—1940) загинуло 45 жителів села. У радянсько-німецькій війні брали участь 278 жителів села, з яких 114 загинули, 239 були відзначені різними нагородами.

У період з 14 липня 1941 по 13 листопада 1943 року село Парипси перебувало під німецькою окупацією.

14 липня 1941 року під час відступу радянських військ бою з нацистськими загарбниками біля села Голуб'ятин загинув начальник комендатури 94-го прикордонного загону Герой Радянського Союзу капітан Середа Іван Михайлович.

13 листопада 1943 року під час визволення села від німецьких військ загинув командир 9-ї роти 1318 полку Герой Радянського Союзу лейтенант Калюжний Микола Гаврилович, який похований в селі Парипси.

У селі працювали: дитячий будинок (1944—1966, директори Малюта Г.А, Жабокрицька Є. М.), лікарня (1966—1986), інкубатор (1953—1983), дитячий садок (до 2002).

Станом на 1991 рік у селі працюють фермерське господарство «Велес-Агро», фермер Венгер О. Л., підприємці Можарівський В. М. та Пасічник В. М., а також 89 приватних господарств.

Всього в обігу 2 081,65 га. Провідними сільськогосподарськими культурами є пшениця, цукрові буряки, кукурудза, впроваджено посіви сої.

На території села діють будинок культури, лікарська амбулаторія, бібліотека, 7 магазинів.

В загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів навчається 130 дітей, викладають 18 вчителів.

Згадки про Парипси з Київського архіву

На щиті з фоном фортечного муру постать озброєного козака з парою псів — символ сторожі. Щит обрамлений орнаментальною композицією з листям хмелю, квітками льону і пшеничним колоссям із герба Попільнянського району.

Увінчує щит срібна корона із гербом області.

Промовиста назва Парипси розкрита за рахунок образу пари псів біля ніг козака, символу сторожової охорони. Зубчатий фортечний мур, озброєний козак, пара сторожових собак розкриває давню історію поселення, яке здійснювало охорону військово-адміністративної одиниці — Паволоцького реєстрового козацького полку від несподіваного нападу ворога з півночі.

Квадратне полотнище, розділене на дві горизонтальні смуги — жовту і чорну. У центрі жовтої смуги герб розміром в 1/3 від висоти хоругви.

Чорна смуга символізує родючі чорноземи села Парипси. Жовта смуга символізує жито. Кольори хоругви відповідають кольорам прапора Попільнянського району.