Полоник Василь Петрович
Василь Петрович Поло́ник (нар. 13 лютого 1930, Привілля - пом. 1995[джерело?]) — український скульптор; член Спілки художників України з 1958 року[2]. Батько скульптора Андрія Полоника.
| Полоник Василь Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 лютого 1930[1] (91 рік) Привілля (Краматорський район), Слов'янський район, Артемівська округа, Українська СРР, СРСР[1] |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Вчителі | Лисенко Михайло Григорович |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
    |
Біографія
Народився 13 лютого 1930 року в селі Привіллі (тепер Краматорський район Донецької області, Україна). Протягом 1945—1950 років навчався у Ворошиловградському художньому училищі (викладач Віктор Мухін); у 1950—1956 роках навчався на скульптурному факультеті у Київському художньому інституті (викладач Михайло Лисенко). Дипломна робота — скульптура «В забої»[2].
Член ВКП(б) з 1959 року. З 1960 року — голова Донецької організації Спілки художників України[2]. Жив у місті Донецьку, в будинку на вулиці Газети «Соцдонбас» № 22, квартира 7.
Творчість
 Пам'ятник «Героям Громадянської Війни» |
_%D1%96_%D0%BF%D1%80._%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%252C_%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB.jpg.webp) Пам'ятник художнику Архіпу Куїнджі |
Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- «В забої» (1956, гіпс);
- «Портрет матері» (1957);
- «Портрет Героя Соціалістичної Праці В. Зубова» (1957);
- «Васько» (1958);
- «Портрет матері» (1959, деревина);
- «Петько» (1960);
- «Іра» (1960, гіпс);
- «Шахтар Донбасу» (1960, гіпс);
- «Сапер» (1965, чавунобетон);
- «Голова шахтаря» (1967, деревина);
- «Будівельниця» (1967, шамот);
- «Портрет робітника» (1970, оргскло);
- «Весна» (1973);
- «Азовський рибак» (1974);
- «Портрет архітектора П. Вігдергауза» (1974);
- «Портрет архітектора А. Лукіна» (1974);
- «Портрет архітектора В. Бучека» (1979);
- «Роздуми» (1979, граніт, оргскло);
- «Портрет письменника П. Байдебури» (1980);
- «Камінь скіфського кургану» (1990);
- «Героям Громадянської Війни» у Вищому Луганської області (1957, співавтор скульптор Леонід Бринь);
- Володимиру Леніну в Макіївці (1970, бронза, граніт; архітектор Артур Лукін);
- обеліск «Перемога» в селі Дмитрівці Донецької області (1976, бетон, карбована мідь);
- Володимиру Леніну в Горлівці (1980);
- художнику Архіпу Куїнджі в Маріуполі (1984);
- композитору Сергію Прокоф'єву в селі Сонцівці Донецької області (1991);
- маршалу Федору Толбухіну в Донецьку (1995).
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.
Відзнаки
- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року;
- Народний художник УРСР з 1982 року;
- Нагороджений орденами:
- «Знак Пошани» (1960; за внесок у розвиток художнього мистецтва);
- Трудового Червоного Прапора (1971).
Примітки
- Українська радянська енциклопедія
- Library Art Blog ~ Відділ мистецтв МСМБ «Молода гвардія».
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 368;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 182.
;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 467—468. — ISBN 5-88500-042-5.