Поліція Бангладеш

Поліція Бангладеш (бенг. বাংলাদেশ পুলিশ) — головне правоохоронне відомство Бангладеш, підпорядковане Міністерству внутрішніх справ Бангладеш.[4] Відіграє вирішальну роль у підтриманні миру та забезпеченні правопорядку на території держави. Попри те, що поліція перш за все відповідальна за правопорядок і безпеку людей та майна фізичних осіб, вона також відіграє неабияку роль у системі кримінального правосуддя.[5][6]

Поліція Бангладеш
(BP)
бенг. বাংলাদেশ পুলিশ
англ. Bangladesh Police
 
 
Загальна інформація:
Тип: Правоохоронні органи
Юрисдикція:  Бангладеш
Площа юрисдикції: 147 570 км2
Населення: 162 221 000[1] осіб
Девіз: শৃঙ্খলা নিরাপত্তা প্রগতি
(Дисципліна, безпека, поступ)
Структура:
Міністр внутрішніх справ: Асадуззаман Хан
Генеральний інспектор поліції: Мохаммад Джавед Патварі[2]
Керівна організація: Міністерство внутрішніх справ Бангладеш
Ключовий документ: The Police Act, 1861
Кількість співробітників: 205 000 [3]
Кількість відділків: 636
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: 6, Phoenix Road, Fulbaria, Dhaka – 1000
Вебсайт:
http://www.police.gov.bd/
Адміністративна карта Бангладеш
Поліція Бангладеш
Правоохоронці Бангладеш під час протестів студентів приватних університетів Бангладеш проти введення ПДВ.

Історія

На ранній стадії промислової революції, коли Англія зіткнулася з серйозною кризою через соціально-економічну трансформацію, гостро відчувалася необхідність дієвої організованої поліційної служби. Тодішній прем'єр-міністр сер Роберт Піль 1829 року вніс до британського парламенту законопроєкт про створення організованої державної поліції в Лондоні.[7] Коли 1858 р. всю владу над Індійською територією було передано від Ост-Індійської компанії до британського уряду, успіх лондонської поліції спонукав британську владу реформувати систему органів правопорядку на субконтиненті на зразок британських правоохоронних органів. Із цією метою парламент Великої Британії ухвалив Закон про поліцію (Act V of 1861). Згідно з цим законом у кожній провінції Британської Індії було створено сили поліції, які передавалися під управління провінційного уряду. Керівництво поліції провінції покладалося на офіцера, призначеного на посаду генерального інспектора поліції. Керівництво поліції в окрузі здійснював начальник поліції. Закон досі діє на всьому субконтиненті, регулюючи функції поліції Бангладеш та інших розташованих на ньому держав.[7]

Після поділу Індії 1947 р. поліція Бангладеш спочатку дістала назву «поліція Східної Бенгалії», а потім — «поліція Східного Пакистану». Однак вона й далі функціонувала на тих самих засадах, що й під час британського правління.[8]

Бенгальськомовні співробітники поліції спільно з іншими громадянами брали участь у війні за незалежність Бангладеш, воюючи проти пакистанців гвинтівками, що стріляли патронами .303 British. Опір бенгальських працівників поліції у столичному районі Раджарбаг вважається першим розділом історії збройного протиборства під час визвольної війни у Бангладеш.[9][10] У січні 2017 р. поліція Бангладеш заснувала в Раджарбагу музей визвольної війни.[11]

З появою незалежної держави Бангладеш 16 грудня 1971 р. ця силова структура здобула визнання та взяла на себе роль національної поліції[7] У січні 2004 р. уряд, керований Націоналістичною партією Бангладеш, вилучив з емблеми сил поліції човен, оскільки той був символом тодішньої опозиційної партії Авамі Ліг. Поліція використовувала човен у своєму символі з часу здобуття незалежності Бангладеш.[12]

Жінки у бангладеській поліції

Жінки вперше з'явилися серед службовців поліції Бангладеш у 1974 р., коли 14 жінок-поліціянток було призначено у Спеціальну службу: сім із них — у званні помічника інспектора (субінспектора), а сім — у чині констебля. Перших співробітниць поліції в уніформі було набрано двома роками пізніше, у 1976 р., коли 15 правоохоронниць дістали призначення в столичну поліцію Дакки. Вони також були в ранзі констебля і субінспектора.[13]

1986 року була лише одна співробітниця поліції — заступниця начальника відділу поліції Фатема Бегум. Через два роки, 1988 р., лави поліції Бангладеш поповнилися чотирма жінками. Після тривалої перерви з 1989 по 1998 р. 1999 року на посади в поліцію було призначено вісім жінок. 21 червня 2011 р. було створено жіночий озброєний батальйон поліції (11-й батальйон цієї силової структури).

Станом на 2010 р., поліція Бангладеш налічувала 2240 жінок у ранзі від констебля до начальника поліції.[14]

Миротворчі місії ООН

З часу своєї першої місії в Намібії 1989 р. поліція Бангладеш долучалася до численних миротворчих операцій ООН.[15]

Перелік завершених і нинішніх миротворчих місій сил ООН за участі поліції Бангладеш:[16]

№ з/п Назва місії Країна Період
1 UNTAG Намібія 1989–1990
2 UNTAC Камбоджа 1992–1994
3 UNPROFOR Югославія 1992–1996
4 ONUMOZ Мозамбік 1993–1994
5 UNAMIR Руанда 1993–1995
6 UNMIH Гаїті 1994–1995
7 UNAVEM III Ангола 1995–1999
8 UNTAES Східна Славонія 1996–1998
9 UNMIBH Боснія 1996–2002
10 UNAMET і UNTAET Східний Тимор 1999–2002
11 UNMIK Косово 1999–2009
12 UNAMSIL Сьєрра-Леоне 2000
13 UNMIL Ліберія з 2003
14 UNOCI Берег Слонової Кістки з 2004
15 UNMIS Судан 2005–2011
16 MONUSCO ДРК з 2005
17 UNMIT Східний Тимор 2006–2012
18 UNAMID Дарфур з 2007
19 UNAMA Афганістан 2008–2010
20 UNMISS Південний Судан з 2011

Корупція

Поліцію Бангладеш критикують за політичний вплив на всіх рівнях та за те, що основні рішення ухвалюються з політичних міркувань. Серед правоохоронних органів доволі поширена корупція, на тлі якої найчастіше трапляються випадки смертності під вартою та катування.

У січні 2016 посадовець корпорації «Дака Саут-Сіті» зазнав катувань від співробітників столичної поліції Даки.[17] В тому самому місяці субінспектора столичної поліції звинуватили у катуванні та спробі здирства грошей у чиновника Банку Бангладеш.[18][19] Поліцію Бангладеш звинувачують у причетності до злочинів, включаючи зґвалтування та вбивства.[20] Бангладеська опозиційна партія звинуватила поліцію у тому, що вона використовується для придушення опозиційних партій.[21] Підзвітність поліції викликає сумніви у ЗМІ.[22] 230 працівників поліції Барісала створили колективний фонд підкупу для просування по службі.[23] Поліція Бангладеш зіткнулася з критикою, наказавши світським блогерам ввести самоцензуру після нападів на противників релігії, що трапилися в країні.[24] Дружина Авіджіта Роя звинувачувала поліцію Бангладеш у бездіяльності під час нападу на її чоловіка.[25] Британський уряд зіткнувся з критикою за допомогу поліції Бангладеш, яка могла бути використана для придушення дисидентів.[26]

Примітки

  1. Department of Economic and Social Affairs Population Division (2009). World Population Prospects, Table A.1. 2008 revision. United Nations. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 12 березня 2009.
  2. Javed Patwary new IGP. The Daily Star. 25 січня 2018.
  3. 134 women cops in UN missions. Daily Sun. Процитовано 7 липня 2011.
  4. Demands for Grants and Appropriations 2012-13. Ministry of Home Affairs. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 20 березня 2014.
  5. Bangladesh Police official website. Bangladesh Police. Процитовано 12 січня 2019.
  6. Innocent must not face torture, harassment. The Daily Star. 5 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  7. Police administration, interrogation of offenders. The New Nation. 8 серпня 2009. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 2 лютого 2010 через HighBeam Research.
  8. History of Bangladesh Police. Процитовано 20 березня 2016.
  9. Valour of Rajarbagh goes on display. The Daily Star. 25 березня 2013. Процитовано 11 грудня 2017.
  10. A glimpse into police history. Dhaka Tribune. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  11. Police war museum. bdnews24.com. Процитовано 11 грудня 2017.
  12. Boat dropped from police emblem. The Daily Star. Процитовано 9 серпня 2019.
  13. Raza, Razzak (21 лютого 2008). Women in the Police. The New Nation. Архів оригіналу за 28 лютого 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  14. Arzu, Alpha; Zannat, Mahbuba; Urmee, Farhana (8 березня 2010). Bangladeshi women on the move. The Daily Star. Процитовано 29 червня 2017.
  15. Bangladesh Police in UN Missions. Bangladesh Police. Процитовано 29 червня 2017.
  16. List of Mission Completed UNPOL and FPU Peacekeepers. Bangladesh Police. Архів оригіналу за 26 липня 2013. Процитовано 4 квітня 2010.
  17. Police brutality continues. The Daily Star. Процитовано 18 січня 2016.
  18. Police officer 'tried to blackmail Bangladesh Bank official' threatening Yaba taint. bdnews24.com. Процитовано 18 січня 2016.
  19. BB official assault: SI Masud did not behave like police, says Home Minister. bdnews24.com. Процитовано 18 січня 2016.
  20. Policemen's involvement in crimes rising. Dhaka Tribune. Процитовано 18 січня 2016.
  21. Police going overboard on government indulgence, says BNP. bdnews24.com. Процитовано 18 січня 2016.
  22. Huq Zahid, Shamsul. Are police unaccountable?. The Financial Express (Dhaka). Процитовано 18 січня 2016.
  23. 10 cops disciplined. The Daily Star. Процитовано 18 січня 2016.
  24. Petition calls for Bangladeshi police chief to resign after he warned secularists not to insult religion. National Secular Society. 18 серпня 2015. Процитовано 18 січня 2016.
  25. Wife of murdered US blogger Avijit Roy says Bangladesh police 'did not act' during attack. The Sydney Morning Herald. Процитовано 18 січня 2016.
  26. Holehouse, Matthew. Did British aid help Bangladeshi police lock up dissidents?. The Daily Telegraph (London). Процитовано 18 січня 2016.

Література

  • Zaman, Rashed Uz; Biswas, Niloy R. (2013). Bangladesh. У Bellamy, Alex J.; Williams, Paul D. Providing Peacekeepers: The Politics, Challenges, and Future of United Nations Peacekeeping Contributions. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-967282-0. doi:10.1093/acprof:oso/9780199672820.001.0001. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.