Пониковиця

Пони́ковиця — село в Україні, у Бродівському районі Львівської області. Відстань до обласного центру становить 92 км, що проходить автошляхом обласного значення; до райцентру становить 8 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Пониковиця становить 0,5 км.

село Пониковиця
Каплиця Святої Трійці
Каплиця Святої Трійці
Країна  Україна
Область Львівська
Район/міськрада Бродівський
Рада Пониковицька сільська рада
Код КАТОТТГ UA46040010420049221
Основні дані
Засноване 1511
Населення 1565
Площа 3,528 км²
Густота населення 443,59 осіб/км²
Поштовий індекс 80640[1]
Телефонний код +380 3266
Географічні дані
Географічні координати 50°03′04″ пн. ш. 25°02′53″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 322[2] м
Водойми р. Стир
Відстань до
обласного центру		 92 км
Відстань до
районного центру		 8 км
Найближча залізнична станція Пониковиця
Відстань до
залізничної станції		 0,5 км
Місцева влада
Адреса ради 80640, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Пониковиця[3]
Сільський голова Бенедик Галина Миколаївна[4]
Карта
Пониковиця
Пониковиця
Мапа

 Пониковиця у Вікісховищі

Село є центром Пониковицької сільської ради, якій підпорядковано села Пониковиця, Глушин, Голосковичі, Ковпин Ставок, Косарщина, Суходоли.[3] Населення становить 1565 осіб.

Географія

Населений пункт лежить при річці Стир, за 8 км на південний захід від м. Броди.

Топоніми

Назву виводять із індоєвропейської мови — корінь назви вказує на болота, мочарі.

Землі на південь і південний захід від Бродів належали польському шляхтичу Петрові Сененському. Згодом він подарував їх своїй дочці Ядвізі, котра була заміжня за шляхтичем Ковіцою. Так у 1515 році владна пані назвала село, котре знаходилося ближче до Бродів — Паніковіца (пані + Ковіца), а значно менше село — Глосковіци (Глос + Ковіци).

Історія

Перша письмова згадка датується 1511 роком, хоча археологічні знахідки Висоцької культури засвідчують, що поселення були тут у більш давні часи. Поселення двічі, у 1688 та 1696 роках, зазнало набігів кримських татар. У XVII-XVIII століттях належало шляхтичам Дідинським, Крушельницьким, Оміцинським, Софії Швейковській, Валевським. З 1791 року воно у власності підкамінського домініканського монастиря. У 1840 році потрапляє у власність Шумлянському, який село розорив, після нього тут господарював бродівський купець Саля, пізніше, з 1856 року, — Міхал Новаковський. У 1860-их роках поблизу села проходило будівництво залізниці зі Львова до Бродів, завдяки чому багато місцевих отримали тут роботу. Підкамінський монастир продав під залізничне полотно 13 моргів 375 сажнів у пониковицькому лісі.[5]

У 1891 році у Пониковиці закладено читальню Бродівської повітової філії товариства «Просвіта».

У районі села відбувалися бої в роки Першої і Другої світових воєн. Пониківці брали участь в бойових діях у складі підрозділів Українських січових стрільців, Української Галицької Армії, згодом — УПА, Червоної армії.

У 1940–1941 та 1944–1946 роках Пониковиця була районним центром Львівської області, у 1946—1956 рр. входила до складу Заболотцівського району.

У радянський період село Пониковиця було відоме іподромом, на якому часто у 1980-х роках проходили міжнародні змагання з кінного спорту.

25 грудня 2009 році за материнську самовідданість, народження і зразкове виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку Указом Президента України присвоєно почесне звання «Мати-героїня» п'ятьом мешканкам Пониковиці — Якимчук Є. Я., Батурін О. М., Івасечко М. Є., Ковальчук Н. Л. та Ковалюк М. С.[6]

Пам'ятки
  • Храм Пресвятої Трійці. Попередницею храму була невеличка каплиця УГКЦ Святої Трійці, збудована у 1920-х роках замість зруйнованої під час першої світової війни дерев’яної церкви. Місце під будівництво святині — на вигоні поблизу сільського цвинтару, обрав та пізніше освятив Митрополит Андрей Шептицький, котрий у 1922 році перебував з візитацією у Пониковиці. Керував будівництвом церки тодішній парох Пониковиці о. Петро Герасимів. 1928 року було освячено збудовану каплицю. 1932 року о. Петро Герасимів помер, а його місце зайняв Лютослав Куссий, пізніше о. І. Палій. 1946 року ліквідовано УГКЦ. Каплиця залишалався діючою і у радянський час, але вже під юрисдикцією Православної церкви Московського патріархату. Відновлення УГКЦ відбулося на початку 1990-х років вже після того, як Україна здобула свою незалежність. Тоді ж було вирішено будувати новий більший храм. Розпочали будівництво за о. Богдана Тишкуна. 1995 року єпископ Зборівської єпархії УГКЦ владика Михайло (Колтун) та парох о. Богдан Тишкун освятили наріжний камінь під майбутній храм. Продовжували спорудження за о. Віктора Гуменюка, а завершили — під керівництвом о. Андрія Степанюка, теперішнього настоятеля парафії Пониковиці. 1 червня 2015 року новозбудований храм було освячено.[7] До 2016 року парафія УГКЦ Пониковиці належала до Бродівського деканату, а від 6 червня 2016 року увійшла до складу новоствореного Старобрідського деканату Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ.[8] Чисельність парафії — 1200 вірян.[9]

Спорт

Честь села в чемпіонаті та кубку Бродівського району з футболу захищають футбольні клуби «Стир», створена 1959 р. та «Захід».

Досягнення ФК «Стир»
  • 2008, 2010, 2011 2012, 2013, 2014, 2015, 2017 — чемпіон Бродівського району з футболу;[10]
  • 2007, 2016, 2019, 2020 — срібний призер чемпіонату Бродівського району з футболу;
  • 2009, 2018 — бронзовий призер чемпіонату Бродівського району з футболу;
  • 2009, 2010, 2011, 2012, 2015, 2018 — володар весняного кубку Бродівського району з футболу;
  • 2010, 2013, 2017, 2018 — володар осіннього кубку Бродівського району з футболу;
  • 2007— фіналіст весняного кубку Бродівського району з футболу;
  • 2007, 2011, 2012, 2014, 2016, 2018 — фіналіст осіннього кубку Бродівського району з футболу;
  • 2018 — володар суперкубку Бродівського району з футболу;
  • 2011 — учасник Кубку Чемпіонів Львівської області.

Щорічно, починаючи з 2008 року, ФК «Стир» організовує футбольний турнір в Пониковиці. За весь час існування турніру у ньому брали участь наступні команди: «Чехи» (Лугове), «Рута» (Білявці),«Серет» (Заложці), «Сокіл» (Радивилів), «Стир» (Берестечко), «Стандарт» (Заводське) та «Спиртовик» (Лопатин). Футбольний клуб, починаючи з 2011 року, також є організатором міні-футбольного турніру між сільськими колективами Бродівського району, що проходить у спортивній залі Пониковицької школи. Тричі поспіль переможцем була міні-футбольна команда «Сонечко» з Пониковиці.

Відомі люди

Народилися
  • Ігнатій Башнянський (1786—1842) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, доктор філософії, педагог, архімандрит.
  • Анна Власенко-Бойцун — літературознавець, журналіст, освітній діяч.
  • Франц Ковалишин — відомий архіваріус та графік;
  • Степан Шелест — ботанік, знаний за межами України. Дослідив та описав унікальну рослину — скрученик приємний (лат. Spiranthes amoena);
  • Микола Шуневич — поет, краєзнавець, журналіст, член Національної спілки журналістів України.

Працювали

Поховані
  • о. Михайло Туркевич (пом. 1957) — багаторічний парох села, Підкамінський декан УГКЦ.[11] герой оповідання своєї небоги Марія-Анни Голод «Як Михайло з духами розмовляв».

Галерея
  • Храм Пресвятої Трійці
  • Став
  • Меморіал односельцям, полеглим в Другій світовій війні
  • Стара школа (початок ХХ століття)
  • Футбольна команда «Стир» Пониковиця 2019 рік

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Бродівський район
  2. Прогноз погоди в селі Пониковиця
  3. Пониковицька сільська рада
  4. ЦВК. Обрані на посаду сільського голови. Львівська область. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
  5. Baracz S. Wiadomosc o Ponikowicy malej. — Poznan, 1886.
  6. Указ Президента України від 25.12.2009 року № 1107/2009 Про присвоєння почесного звання «Мати-героїня»
  7. Шуневич М. Велична святиня Пониковиці // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Матеріали десятої краєзнавчої конференції / В. Стрільчук та ін. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2016. — С. 46-49. — ISBN 978-966-7544-76-8.
  8. Утворено Старобрідський деканат
  9. Конфесійні громади Бродівського району
  10. Стир-чемпіон Бродівського району 2012 року
  11. Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — ISBN 966-518-225-0 (англ.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.