Пролактин

Регулює лактацію у ссавців, диференціювання різних тканин, ростові та обмінні процеси, сприяє формуванню материнських інстинктів; у деяких тварин (щури, миші) пролактин контролює функцію жовтого тіла яєчників. У нижчих хребетних спричинює ряд ефектів, що сприяють процесам розмноження та виховування потомства.

На 1998 рік досліджено понад 390 функцій, які виконує пролактин в організмі людини[6]. Він також може відігравати роль у виживанні клітин шляхом придушення апоптозу[7].

Взаємодіє з пролактиновим рецептором на мембрані клітини.

Особливо посилено виробляється в організмі жінок під час вагітності та в період годування грудьми. Механізм дії пролактину полягає в активації біосинтезу різних типів рибонуклеїнових кислот в альвеолярній тканині молочної залози, що спричинює вироблення білків молока та їх секрецію.

Найбільш впливовим, щодо синтезу та виділення пролактину вважають: дофамін, який є інгібітором, та нейромедіатори норадреналін та серотонін, які є стимуляторами. Проте, це лише "вершина айсберга" складних процесів регулювання.

Період напіввиведення з крові становить в середньому 30 хвилин.

Кількість пролактину різко зростає в людини через 60-90 хвилин від початку сну і зберігається такою аж до просинання. Причому, це не пов'язано з фазами сну, статтю, періодом доби коли триває сон. Після просинання концентрація гормону падає до нормальної[8]. Втім, амплітуда цих коливань значно вища в жінок[9].

Загальна кількість плазмового пролактину починає збільшуватись у вагітних жінок з 11 триместру і досягає максимума при пологах. Після пологів концентрація пролактину коливається, збільшується кожного разу після годування грудьми. До 6 місяців відновлюється нормальна секреція та кількість пролактину, причому у здорових жінок лактація зберігається.

Рівень пролактину зростає у чоловіків під час статевого акту, а піковий викид — є одним із факторів, що стимулює та забезпечує рухливість сперматозоїдів при еякуляції.

Пролактин — білок з молекулярною масою 22-25 кДа (кілька ізомерів), складається з одного поліпептидного ланцюга з трьома внутрішніми дисульфідними зв'язками.

У 2010 році виявлено існування великого пролактину (60 кДа) та макропролактину (150 кДа)[10]. Великий пролактин може «перетворюватись» у пролактин під дією певних факторів. Дослідження вторинної структури показали, що PRL є білком усе-α-спіраль і містить майже 50 % α-спіралей, тоді як залишок білка складається в неорганізовані петлеві структури.

Пролактин одержано в кристалічному вигляді.

Середня нормальна кількість пролактину у крові людини:

• США: менше 500 mIU/L (20 ng/mL чи µg/L) для жінок; менше 450 mI U/L для чоловіків
• Україна: 6,6-23,3 нг/мл для жінок; 4,7-15,2 нг/мл для чоловіків [11]
• Росія: до 20 нг/мл (до 400 мЕд/л) у чоловіків; до 27 нг/мл (до 550 мЕд/л ) у жінок
• МЕТ(Міжнародне Ендокринологічне Товариство): до 25 мкг/л (1 мкг/л=21,2 мМО/л )для жінок[12]

Підвищення концентрації пролактину в крові називають гіперпролактинемією, зниження — гіпопролактинемією.

Підвищення рівня пролактину спостерігається при пролактиномі — доброякісному новоутворенню (аденомі) гіпофіза.

Також при гіперсекреції можуть виникинути такі паталогічні стани як галакторея та аменорея.

• Хромосома 6
• Лактація