Підмонастир

Підмонасти́р — село у Львівському районі Львівської області.

село Підмонастир
Краєвид
Краєвид
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Львівський район
Громада Бібрська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060010300026357
Основні дані
Населення 387 чол.
Площа 2,690 км²
Густота населення 143,87 осіб/км²
Поштовий індекс 81228
Географічні дані
Географічні координати 49°40′00″ пн. ш. 24°13′46″ сх. д.
Водойми річка Давидівка
Найближча залізнична станція зупинний пункт Підмонастир
Місцева влада
Адреса ради с. Великі Глібовичі
Карта
Підмонастир
Підмонастир
Мапа

 Підмонастир у Вікісховищі

Розташування

Село не позначене на всіх картах, відстань до обласного центру орієнтовно 30 км у напрямку Бібрки.

Адміністративно підпорядковується Великоглібовицькій селищній раді. 5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Великоглібовицьку сільраду Пустомитівського району до складу Перемишлянського району[1]. Із січня 2019 року входить до складу Бібрської ОТГ.

17 липня 2020 року село увійшло до складу Львівського району, у зв'язку з ліквідацією Перемишлянського району.

Попри те, що географічно село розташоване неподалік від автршляху Львів Бібрка, на відстані кількох кілометрів, попасти туди автотранспортом зі Львова тривалий час можна було лише об'їхавши орієнтовно 45 км. Для цього слід було доїхати до Бібрки і звернути біля заправної станції ОККО в місті на північ у напрямку Великих Глібовичах. Впродовж 20102012 років прокладено гравійну дорогу, від автошляху Н09 з поворотом праворуч перед селом Залісся, що скоротило відстань до села зі Львова орієнтовно на 14 км.

В селі відсутнє асфальтне покриття. Через населений пункт проходить залізнична лінія, на якій розташований пасажирський однойменний зупинний пункт Підмонастир, який відкритий 1974 року[2]. Структурно поділяється залізничною колією та річкою Давидівка на дві частини.

Історія

Перша писемна згадка про село відноситься до 1396 року[3]

Станом на 1914 рік в селі проживало 696 осіб. Землями в селі володів Роман Потоцький[4].

22 травня 1945 року підвідділ (чота) УПА командира «Довбні» з сотні УПА «Свободи» наскочив на станицю бандитів — ковпаківців в селі Підмонастир (Бібреччина), які тривалий час знущалися над населенням околиці. Після знищення стійкового швидким приступом заатаковано будинок, в якому розташовувались злочинці. Після короткого опору вбито чотирьох і полонено трьох ковпаківців. Кромі цього, знищено чотирьох ворожих прислужників[5].

Перекази

Згідно з переказами селян [6] монголо-татари брали село в облогу. Їхня мета була захопити два золоті дзвони, що знаходилися на дзвіниці монастиря. Щось пішло не за планом і монголи почали відступати. Хан Батий вирішив забути про золоті дзвони, але наказав спалити дзвіницю. Наказ був виконаний, але під час пожежі дерев'яний монастир завалився і дзвони скотилися в долину (село лежить в низині). У той час поряд із територією монастиря знаходилося торфовисько, а зараз на цьому місці покинутий піщаний кар'єр висотою приблизно 400 метрів. Є версія, що дзвони затонули в торфовищі. Були навіть геодезичні дослідження, але вони не дали жодних результатів.

Спорт

Підмонастир має власну футбольну команду ФК «Фенікс-Стефано». В селі є власне футбольне поле, яке використовується для проведення ігор та тренувань команди.

У 2021 року команда «Фенікс» стала півфіналістом кубка України серед аматорських команд[7].

Відомі люди

  • Полотнюк Євген (10 березня 1906, с. Підмонастир — 28 грудня 1943, Ворохта) — учасник українського національно-визвольного руху, чоловік Ірини Вільде.
  • Керницький Іван (псевдо: Крилатий) (* 4 січня 1921, с. Підмонастир, Бібрецького повіту Львівського воєводства — † 16 лютого 1947, с. Гавареччина, Олеського району, Львівської області) — діяч ОУН, районовий провідник Бібреччини, один із організаторів куреня «Леви».
  • Кучабський Володимир (1901—1945) — священик УГКЦ, катехит, науковець, письменник і редактор католицької преси.

Світлини

Примітки

  1. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  3. Острозька давнина. 2019. — Вип. 6. — С. 234—266. Богдан Смерека СТАРОСІЛЬСЬКА МАЄТНІСТЬ У ЛЬВІВСЬКІЙ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА: ТЕРИТОРІЯ І НАСЕЛЕННЯ У XVI—XVIII СТОЛІТТЯХ.
  4. Bigo,, Jan (1914). Najnowszy skorowidz wszystkich miejscowości z przysiółkami w Królestwie Galicyi, Wielkiem Księstwie Krakowskiem i Księstwie Bukowińskiem z uwzględnieniem wszystkich dotąd zaszłych zmian terytoryalnych kraj. Lwów. с. 151.
  5. Літопис УПА (1943—1952)
  6. Бакай Василь Ігорович. Короткий Опис села Підмонастир. За переказом Марії Мазурик(Мазуричка?)
  7. «Фенікс» не дійшов до фіналу // Нова Доба, № 17 (732), 2021-05-06.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.