Рейд в Індійський океан

Рейд в Індійський океан (англ. Indian Ocean raid, яп. セイロン沖海戦) — рейд 1-го Ударного авіаносного з'єднання Імперського флоту Японії в період з 31 березня по 10 квітня 1942 з метою знищення та виведення з ладу військово-морських баз союзників та порушення систем морських комунікацій в акваторії Індійського океану.

Рейд в Індійський океан
Indian Ocean raid
セイロン沖海戦
Війна на Тихому океані

Британські важкі крейсери «Дорсетшир» та «Корнуолл» під бомбардуванням японською палубною авіацією. Битва за Цейлон. 5 квітня 1942
Дата: 31 березня 10 квітня 1942
Місце: Індійський океан, Цейлон
Результат: рішуча перемога японського флоту
Сторони
Союзники:
Британська імперія
*  Велика Британія
*  Австралія
 Нідерланди
 Канада
 США
Країни Осі:
Японська імперія
Командувачі
Джеймс Сомервілль Туіті Нагумо
Військові формування
Східний флот 1-е авіаносне ударне з'єднання
Військові сили
3 авіаносці
5 лінкорів
2 важких крейсери
5 легких крейсерів
15 есмінців
більш за 100 літаків
30 допоміжних кораблів та суден
50 військових транспортних суден[а 1]
6 авіаносців
4 лінкори
7 важких крейсерів
2 легких крейсери
19 есмінців
5 підводних човнів
350 літаків[а 2]
Втрати
1 авіаносець
2 важких крейсери
2 есмінці
1 допоміжний крейсер
1 корвет
1 шлюп
23 військових транспортних судна
40+ літаків
20+ літаків

Передісторія

Після успішного завершення Малайської кампанії, опанування Сінгапуром та іншими успіхами в Південно-Східній Азії, а також завданням рішучої поразки флоту союзників у битві в Яванському морі, японське флотське керівництво зосередило свої основні зусилля на західному напрямку. Для знищення Східного флоту Великої Британії, підтримки своїх військ, що билися в Бірмі та знищення військових транспортів, що діяли в східній частині Індійського океану, командування Імперським флотом Японії відправило Об'єднане авіаносне угруповання, що складалося з 1-го Ударного авіаносного з'єднання Імперського флоту Японії під командуванням віце-адмірала Т.Нагумо, Малайського флоту віце-адмірала Д.Одзава та підводного флоту.

Хід подій

Японський Малайський флот атакував першим. Після забезпечення десантної операції з висадки на Андаманські острови, віце-адмірал Д.Одзава продовжив рух на захід, топлячи усі судна, що ставали в нього на шляху. 6 квітня 1942 флот розпочав повітряні атаки по двох портах на східному узбережжі Британської Індії, потопивши 23 судна та вивівши з ладу безліч портових структур та об'єктів перед тим, як відступити.

Водночас, японські субмарини баражували західне узбережжя Індії, здійснюючи розвідку та принагідно знищуючи поодинокі кораблі та судна союзників. Так, підводний човен I-10, патрулюючи західніше острову Мадагаскар, потопив 9 транспортних суден та серйозно пошкодив британський лінкор «Раміліз».

Задача знищення британського Східного флоту покладалася на основний склад угруповання — авіаносну ударну групу віце-адмірала Т.Нагумо, яка мала 6 ударних авіаносців з більш ніж 300 літаками палубної авіації за підтримки 4 лінійних кораблів, 7 важких та 2 легких крейсерів і 19 есмінців.

Незважаючи на відверто слабку готовність британського флоту в Індійському океані до відбиття атак та низку помилок, віце-адміралу[1] Дж. Сомервіллю вдалося вивести свій значно слабкіший флот з портів Цейлону і направити їх південніше на атол Адду на Мальдівах. Атаці японської авіації піддалися лише старі допоміжний крейсер та есмінець в бухті Коломбо, які затонули. Японці розбомбили основні споруди порту та збили близько 27 британських літаків. Другою атакою японським льотчикам вдалося знайти та потопити 2 важких крейсери зі складу британського флоту.

9 квітня Т.Нагумо розпочав чергову атаку на британські повітряні та морські об'єкти інфраструктури поблизу цейлонського порту Тринкомалі. В результаті нападу були потоплені легкий авіаносець «Гермес», австралійський есмінець «Вампайр» та корвет «Голліхук».

12 квітня флот Т.Нагумо, який перебував беззмінно в океані з листопада 1941 року, повернув до Японії на відпочинок та відновлення, втративши за час битви менш за 30 літаків.

Див. також

Примітки

Виноски
  1. З боку британсько-австралійсько-голландського флоту в битві брали участь: 3 авіаносці «Гермес», «Індомітебл», «Фомідебл»; 5 лінкорів «Воспайт», «Раміліз», «Резолюшн», «Ройал Соверін»,«Рівендж»; 2 важких крейсери «Дорсетшир», «Корнуолл»; 5 легких крейсерів: «Каледон», «Драгон», «Емеральд», «Ентерпрайз», голландський «Якоб ван Хемскерк»; 15 есмінців: «Паладин», «Пантер», «Хотспар», «Фоксхаунд», «Гріфін», «Ерроу», «Дікой», «Форчун», «Скаут», «Тенедос», австралійські «Нейпір», «Нестор», «Норман», «Вампайр», голландський «Ісаак Свірз»
  2. 6 авіаносців: «Акагі», «Хірю», «Сорю», «Дзуйкаку», «Сьокаку», «Рюдзьо»; 4 лінкори «Конго», «Харуна», «Хієй», «Кірішіма»; 7 важких крейсерів «Тоне», «Чокай», «Тікума»,«Кумано», «Мікума», «Судзуя», «Могамі»; 2 легких крейсери: «Абукума», «Юра»; 19 есмінців: Уракадзе, Танікадзе, Ісокадзе, Хамакадзе, Касумі, Араре, Каґеро, Сіранухі, Акігумо, Фубукі, Сіраюкі, Хацуюкі, Миракумо, Амагірі, Асагірі, Ширакумо, Югірі
Джерела

Посилання

Література

  • D'Albas, Andrieu (1965). Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. Devin-Adair Pub. ISBN 0-8159-5302-X.
  • Dull, Paul S. (1978). A Battle History of the Imperial Japanese Navy, 1941–1945. Naval Institute Press. ISBN 0-87021-097-1.
  • Gill, G. Hermon (1968). Volume II – Royal Australian Navy, 1942–1945. Australia in the War of 1939–1945. Canberra: Australian War Memorial. Процитовано 20 листопада 2006.
  • Morison, Samuel Eliot (1958 (reissue 2001)). The Rising Sun in the Pacific 1931 – April 1942, vol. 3 of History of United States Naval Operations in World War II. Castle Books. ISBN 0-7858-1304-7.
  • Tomlinson, Michael The Most Dangerous Moment: The Japanese Assault on Ceylon 1942, London: William Kimber & Co Ltd, 1976, ISBN 955-564-000-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.