Розділля

Одна з версій походження назви села каже, що Розділля виникло з південної частини села Ліпінки, заселеної русинами, закріпаченими за волоським правом (через це неправильно трактуються польським істориками як волохи). Через те, що люди різних віросповідань не жили між собою у згоді, і виник «розділ» села на дві половини.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, Польща

Вперше згадується в 1530 р. як частина села Липинки. У 1564 р. село закріпачене за німецьким правом. За податковим реєстром 1505 р. в селі наділ землі попа, з якого той платив 60 грошів на рік. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.

З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. На 1900 р. село мало 112 будинків, в ньому проживало 596 осіб.

У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Горлицького повіту Краківського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі ґміни Ліпінкі. В 1928 р. в селі була заснована москвофільська читальня імені Качковського. На 01.01.1939 в селі було переважно лемківське населення: з 750 жителів села — 710 українців, 20 латинників (усі — в мішаних родинах), 10 поляків і 10 євреїв[2].

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

• Колишня греко-католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, кам'яна, з незвичною для західних міст архітектурою (на даний час римо-католицький костел, який є дочірнім парафії Успіння пресвятої діви Марії у Ліпінках, що входить до деканату Беч, єпархії жешувської). Її виникнення пов'язане з кінцевою стадією будівельної діяльності так званого «Йозефинського періоду». Засновником православної церкви (згідно інформації на збереженій дошці) був Еварист Анджей Куропатніцький. Закладення наріжного каменю відбулося 10 травня 1787 року. У 1927 р. церква була розширена через подовження нефу в західному напрямку так, що від початкового планування збереглися тільки напівкруглі вівтарі, а також східна частина нави.[5]
• Православна Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Розділлю, дерев'яна. Перенесли її у Розділля у 1985 зі села Середниця, що на Перемишльських гірських масивах, де вона існувала від 1756 року. Храм підпорядкований Парафії св. Михайла Архангела.

• У другій половині дня 7 вересня 1939 року загін польських солдатів з 1 Полку Стрільців Підгалянських вів у Розділлю запеклу перестрілку з атакуючою з боку Кригу колоною Німців. Під час бою були вбиті німецький офіцер з розвідувального дозору і лемко Стефан Ханаса, житель цього села, що знаходився на службі Польського Війська[6]. Наступного дня німці з помсти підпалили шість будівель у центрі села, обстрілюючи тих, хто біг на допомогу. Таким чином, загинуло вісім жителів села.
• На межі сіл Ліпінки і Розділля 17 серпня 1944 року під час нападу на хати членів української поліції капрал Ян Сайхта з Кригу був важко поранений. Стривожений пострілами німецький загін негайно прибув на місце події і тут, на задньому дворі будинку, добив його.
• Під час окупації в Розділлю загинули: сім'я Кулєрів з 7 осіб, Йосип і Михайло Сівак і п'ятеро дітей з родин циган Сіваків, Петро Драган, Анастасія Тилявська разом з євреєм Йоськом, котрого вона переховувала, та інші.

• Rozdziele // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 832. (пол.)
• Miejsca walki, straceń i męczeństwa ludności w powiecie gorlickiem w okresie II wojny światowej, Ludwik Dusza, Rzeszów, 1971.
• Wojciech Krukar i inni: Przewodnik Beskid Niski dla prawdziwego turysty. Pruszków: Oficyna wydawnicza REWASZ, 2002, s. 367—368,ISBN = 83-85557-98-9.
• Апокриф руський

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розділля