Розпуття (Польща)
Розпу́ття (пол. Rozpucie) — давнє українське село в Польщі, у гміні Тирява-Волоська Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 465 осіб (2011[1]).
Село
 Координати 49°36′ пн. ш. 22°24′ сх. д.
|
Назва
У 1977-1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Ткачова (пол. Tkaczowa).
Історія
Закріпачив село Стеч Даблович коло 1530 р., за отриманим привілеєм село повинно було мати 18 колоністів, солтиство, корчму і священика, звільнення від повинностей мало тривати 24 роки. Входило до Сяніцької землі Руське воєводства.
У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії. У 1865 р. в селі була зведена дерев’яна церква Собора Пресвятої Богородиці.
У 1880 році село належало до Добромильського повіту, в селі нараховувалось 98 будинків і 576 мешканців та 5 будинків і 32 мешканці у фільварку (310 греко-католиків, 261 римо-католик і 37 юдеїв), греко-католики села належали до парафії Завадка Ліського деканату Перемишльської єпархії.
У 1900 році в селі нараховувалось 799 мешканців (348 греко-католиків, 409 римо-католиків і 42 юдеїв). Однак польська адміністрація Галичини проводила інтенсивну політику латинізацію і полонізації, у 1914 р. в селі збудували костел.
У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. На 1 січня 1939-го в селі з 930 жителів було 350 українців-грекокатоликів, 500 українців-римокатоликів, 40 поляків і 40 євреїв[2]. Село належало до Добромильського повіту Львівського воєводства, ґміна Кузьміна.
12 вересня 1939 року німці окупували село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити з правобережної частини Сяну, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Дрогобицької області у складі повіту[3]. Територія ввійшла до складу утвореного 17.01.1940 Бірчанського району (районний центр — Бірча)[4]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями, які винищили євреїв. В серпні 1944 року радянські війська знову оволоділи селом. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області правобережжя Сяну включно з селом було передане до складу Польщі.
Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[5], а на їхнє місце поселені поляки. Церква закрита, у 1980 р. зруйнована.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 230 | 48 | 157 | 25 |
| Жінки | 235 | 58 | 128 | 49 |
| Разом | 465 | 106 | 285 | 74 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19, 118.
- Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
- Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
- Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Розпуття (Польща)
- Rozpucie 2 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 844. (пол.)