Російсько-саудівська нафтова війна

Починаючи з 2014 року, виробництво сланцевої нафти в США збільшило частку цієї країни на нафтовому ринку. Оскільки інші виробники продовжували видобувати нафту, ціни на неї впали з 114 доларів за барель у 2014 році, до приблизно 27 доларів у 2016 році.[8][9] У вересні 2016 року Саудівська Аравія та Росія домовилися співпрацювати в утриманні ціни на нафту, створивши неформальний альянс членів ОПЕК та країн, що не входять в ОПЕК, який отримав назву «ОПЕК+». До січня 2020 року ОПЕК+ скоротив видобуток нафти на 2.1 мільйона барелів на день, а Саудівська Аравія здійснила найбільше скорочення видобутку.[10]

Внаслідок пандемії коронавірусу в 2020 році попит на виробництво та транспортування нафти впав, що призвело до зниження загального попиту на нафту та зниження ціни на нафту. 15 лютого 2020 року Міжнародне енергетичне агентство оголосило, що зростання попиту знизить темпи видобутку до найнижчого з 2011 року рівня, при цьому споживання буде скорочуватись на 435 000 барелів щоденно.[11] Хоча попит на нафту зменшився в усьому світі, саме падіння попиту на ринках Китаю, найбільше з 2008 року, спонукало до проведення саміту ОПЕК у Відні 5 березня 2020 року. На саміті, ОПЕК погодився скоротити видобуток нафти додатково на 1.5 мільйона барелів на день протягом другого кварталу року (загальне скорочення видобутку на 3.6 мільйона барелів на рік у порівнянні з первісною угодою 2016 року), при чому група збиралась переглянути і оновити цю угоду 9 червня під час їх наступної зустрічі.[12] ОПЕК закликала Росію та інших нечленів ОПЕК дотримуватися їхнього рішення.[10] Однак, 6 березня 2020 російські представники відхилили цю вимогу, фактично поклавши кінець неофіційному партнерству, після чого ціни на нафту впали на 10%, одразу після завершення саміту.[13][14]

Раніше, в лютому 2020 року, адміністрація Президента США Дональда Трампа ввела санкції проти найбільшої російської нафтової компанії «Роснафта».[15] Росія, скоріш за все, розглядала нафтову війну як спосіб помсти проти санкцій США, як стверджують деякі ЗМІ.[16]

Російські та саудівські посадовці офіційно заперечують існування економічної війни один проти одного, або проти будь-якої іншої країни. Під час переговорів, російські посадовці стверджували, що не треба поспішати скорочувати обсяги видобутку, поки не буде зрозуміло наскільки серйозним є вплив спалаху вірусу на нафтові ціни, і що зниження видобутку в близько мільйон барелів на день вже і так вже було спричинене політичними потрясіннями в Лівії, чого достатньо щоб компенсувати спад попиту.[17]

Павло Сорокін з російського міністерства енергетики висловив сумнів, що скорочення обсягів видобутку нафти спрацює, пояснивши це так: "Ми не можемо боротися, якщо немає ясності щодо того, де знаходиться дно. Дуже легко потрапити в замкнене коло, коли скоротившись один раз, потрапляєш у ще гіршу ситуацію через, скажімо, за два тижні. Ціни на нафту незабаром підскочать назад, перш ніж знову впасти, оскільки попит продовжує падати". Російська сторона винесла пропозицію продовжити поточні комбіновані скорочення членами групи «OPEC+» на 1.7 мільйона барелів на день, щонайменше на 3 місяці, щоб оцінити реальний вплив коронавірусної кризи на попит на нафту, перед тим як робити ще більше скорочення, від чого ОПЕК категорично відмовилась.[18]

Зміна ціни на нафту марки WTI з 2019 року. 20 квітня 2020 року ціна вперше в історії впала нижче нуля.[19]

8 березня 2020 року Саудівська Аравія несподівано оголосила про цінові знижки від 6 до 8 доларів за барель для клієнтів в Європі, Азії та США. Це оголошення в той же день спричинило вільне падіння цін на нафту та інші наслідки. Ціна на нафту марки Brent знизилася на 30%, що є найбільшим падінням за часів війни в Перській затоці.[20][21] Марка сирої нафти West Texas Intermediate (WTI), яка використовується як еталон в нафтовому ціноутворенні, подешевшала на 20%. 9 березня 2020 року фондові ринки в усьому світі повідомили про великі збитки, зокрема, через поєднання цінової війни із побоюваннями щодо пандемії коронавірусу. Наслідки так само відчувалися і поза нафтовим сектором та фондовими ринками. Після вищезгаданого оголошення російський рубль впав на 7% до 4-річного мінімуму щодо долара США.[22] Через декілька днів після оголошення, ринки та ціни на нафту трохи відновилися, при цьому ціни на нафту зросли на 10%, а більшість фондових ринків відновились після цього «Чорного понеділка.[23][24] Однак, 10 березня Саудівська Аравія заявила, що збільшить видобуток нафти з 9.7 мільйона барелів на день до 12.3 мільйона, тоді як Росія планує збільшити видобуток нафти лише на 300 000 барелів на день.[25] На той час короткострокова потужність видобутку нафти саудівською державною нафтовою компанією «Saudi Aramco» становила близько 12 мільйонів барелів на день,[26] і фірмі було доручено збільшити цей показник до 13 мільйонів.[27]

Оскільки попит продовжував різко падати, ціни на нафту знижувались і далі, досягнувши 17-річного мінімуму 18 березня, коли Brent оцінювався в 24.72 долари за барель, а WTI в 20.48 доларів за барель.[28]

Ціни на нафту залишалися низькими до кінця березня. 2 квітня президент США Дональд Трамп заявив, що скорочення виробництва на 10-15 мільйонів барелів можливе, посилаючись на переговори між Росією та Саудівською Аравією, які він провів кулуарно. Наступного дня, Володимир Путін доручив міністру енергетики Олександру Новаку підготувати позачергову зустріч ОПЕК і заявив, що глобальне виробництво може скоротитися на 10 мільйонів барелів. У відповідь на заяву Путіна, ціни на нафту підскочили.[29] Між тим, Міжнародне агентство енергетики підрахувало, що навіть при скороченні на 10 мільйонів барелів, світові запаси нафти все одно будуть збільшуватись на 15 мільйонів барелів на день. Директор агентства Фатіх Бірол заявив, що 50 мільйонів робочих місць, пов'язаних з переробкою та роздрібною продажею нафти, перебувають під ризиком в усьому світі.[30] Ціни на нафту в США зросли на 25% 2 квітня, найбільше одноденне зростання в історії. А 3 квітня нафта марки Brent зросла до 32 доларів.[31]

Пізніше, 3 квітня, міністр закордонних справ та міністр енергетики Саудівської Аравії оприлюднили заяви із критикою особисто Путіна, в яких вони звинуватили Росію в тому, що вона відмовилась брати участь в угоді, розробленій ОПЕК+.[32]

ОПЕК очікувала що попит скоротиться на 6.8 мільйона барелів на добу.[33] 9 квітня ОПЕК та Росія домовились скоротити видобуток на 10 мільйонів барелів на день. США очікували, що їх виробництво до кінця року впаде на 2 мільйони барелів на день. ОПЕК попросила Мексику скоротити видобуток на 400 000 барелів на день.

20 квітня 2020 ціна на нафту вперше впала до від'ємного значення, вперше в історії. Це сталось через зниження попиту і недостачу місця для зберігання надлишків нафти.[19]

Ціни на нафту за барель, необхідні країнам ОПЕК для збалансування своїх бюджетів (у доларах США)

Дохід від продажу нафти складає значну частину доходів бюджету в деяких країнах, які видобувають нафту. Низькі ціни на нафту створюють дефіцит державних коштів.[34][35]

• Глобальна фінансова криза 2020 року
• Соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19
• Нафтова криза 1973 року

• World Oil Price — твіттер-бот, який щодня публікую поточну ціну на нафту марки «Brent» (англ.)