Рудольф Отто

Рудольф Отто (нім. Karl Lui Rudolf Otto, 25 вересня 1869, Пайне — 6 березня 1937, Марбург) — німецький євангелічний теолог, релігієзнавець, феноменолог.

Рудольф Отто
нім. Rudolf Otto
Народився	25 вересня 1869(1869-09-25)[1][2][…] Пайне, Нижня Саксонія, Німеччина[3]
Помер	7 березня 1937(1937-03-07)[3][4] (67 років) Марбург, Гіссен, Гессен, Німеччина ·пневмонія
Країна	Німецький рейх
Діяльність	богослов, політик, філософ, письменник-документаліст, викладач університету
Alma mater	Університет Ерлангена—Нюрнберга
Знання мов	німецька
Заклад	Марбурзький університет і Вроцлавський університет
Посада	член Палати представників Пруссіїd і член Ландтагу Пруссіїd
Партія	Німецька демократична партія і Націонал-ліберальна партія (Німеччина)
Конфесія	лютеранство
Нагороди	почесний доктор Уппсальського університетуd
Медіафайли у Вікісховищі

Ця стаття стосується теми
Лютеранство
Троянда Лютера
Походження Раннє християнство Християнство в Римській Імперії Католицтво Реформація Протестантизм
Книга злагоди Апостольський символ віри Нікейський символ віри Афанасіївський символ віри Аугсбурзьке сповідання Апологія аугсбурзького сповідання Малий катехізис Мартіна Лютера Великий катехізис Мартіна Лютера Шмалькальденські артикули Трактат «Про владу і примат Папи» Формула злагоди
Богослів'я Богослів'я Мартіна Лютера П'ять основ протестантського богослів'я Sola scriptura Sola fide Sola gratia Solus Christus Soli Deo gloria Закон і Євангеліє Христологія Свячення Два царства Теологія хреста Священство усіх вірних Божественне Провидіння Лютеранське вчення про Діву Марію Сакраментальний союз Лютеранство і гомосексуальність
Таїнства й обряди Хрещення Євхаристія Сповідь Конфірмація Вінчання Єлеопомазання Ординація Лютеранські гімни Церковна музика в лютеранстві Лютеранське мистецтво
Організація Конфесійна євангелічна лютеранська конференція Глобальний конфесійний і місіонерський лютеранський форум Міжнародна лютеранська рада Всесвітня лютеранська федерація Список лютеранських деномінацій Лютеранство у світі
Історія 95 тез Початок Реформації Реформація Криптолютерани Гнесіолютерани Лютеранська ортодоксія Пієтизм Гауґеанство Лестадіанство Фінське пробудження (релігійний рух) Старолютеранство Неолютеранство Високоцерковне лютеранство Конфесійне лютеранство
Лютеранство в Україні Німецька євангелічно-лютеранська церква України (НЄЛЦУ) Синод Євангелічно-Лютеранських Церков України Українська Лютеранська Церква (УЛЦ) Німецька євангелічно-лютеранська громада (Київ) Кірха Святої Катерини (Дніпро) Кірха Святої Катерини (Київ) Кірха Святої Катерини (Поділ) Кірха Христа Спасителя (Бердянськ) Лютеранська кірха (Житомир) Лютеранська кірха (Луцьк) Нойбурзька кірха Петропавлівська кірха (Полтава) Центральний лютеранський кафедральний собор України Св. Павла Лікарня лютеранської громади Школа св. Мартіна
Місіонери Бартоломей Ціґенбальґ Вільгельм Зілер Ганс Еґеде Ганс Шредер Йоганн Генріх Калленберґ Йоганн Філіпп Фабріціус Йоганн Флірль Джон Крістіан Фредерік Гаєр Карл Ґрауль Крістіан Кайзер Ларс Ольсен Скрефсруд Людвіґ Інґвер Номменсен Мартти Раутанен Онесімос Несіб Пауль Улаф Боддінґ Теодор Ярчук
Перекладачі Библії Мартін Лютер Касіодоро де Рейна Якуп Даль Вільям Тіндейл Джон Роджерс Йозеф Рогачек Йоганнес Аветаранян Ґюдбрандур Торлакссон Пауль Еґеде Отто Фабріціус Олаус Петрі Лаурентіус Петрі Неріціус Примож Трубар Юрій Далматін Себастіан Крель Мікаель Аґрікола Станіслав Раполіоніс Лаврентій Андрее Ганс Таусен Йонас Бреткунас Антоніо Бручолі Матей Бел Йоганн Ернст Ґлюк Вільям Ф. Бек
Богослови Мартін Лютер / Катаріна фон Бора Філіпп Меланхтон Йоганн Буґенгаґен Юстус Йонас Йоганнес Бренц Маттіас Флаціус Мартін Хемніц Йоганн Ґергард Абрагам Калов Йоганн Андреас Квенштедт Йоганн Вільгельм Баєр Філіпп Якоб Шпенер Давид Голлац Авґуст Герман Франке Генріх Мельхіор Мюленберґ Фрідріх Шлейєрмахер Ларс Леві Лестадіус Чарльз Портерфільд Краут Карл Фердінанд Вільгельм Вальтер Фредерік Вільям Штелльгорн Серен К'єркегор Рудольф Отто Ернст Трьольч Рудольф Карл Бультман Пауль Тілліх Герман Зассе Дітріх Бонхеффер Вольфгарт Панненберґ

Закінчив гімназію в Гільдесгаймі, навчався в університетах Ерлангена і Геттінгена. Захищав дисертації по Лютеру і Канту. У 1897 році став професором в Геттінгені. У 1906 році став екстраординарним професором, а з 1910 року — почесним доктором Гіссенського університету.

• з 1914 року — ординарний професор Вроцлавського університету,
• з 1917 — в семінарії Марбурзького університету. Читав лекції за кордоном (Швеція, США).
• У 1913—1918 — депутат Прусського ландтагу. Заснував «Союз релігійного людства».
• Після подорожі на Схід в 1927—1928 роках глибоко зацікавився індуїзмом.

У 1929 пішов у відставку. У жовтня 1936 року впав з вежі більш ніж 20-метрової висоти, отримав серйозні травми (поширювалися чутки про спробу самогубства). Через кілька місяців помер від запалення легенів.

Рудольф Отто став родоначальником західної феноменології релігії, після того як написав в 1917 році книгу «Святе».