Сидорів

Поблизу села є Сидорівське родовище вапняку.

Сидорів лежи́ть за 12 км від Гусятина.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури

Перша писемна згадка — 7 жовтня 1398 року.

У квітні 1547 Сидорів отримав статус міста стараннями свого власника (посідача) Якуба Потоцького[2].

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Історія Сидорова пов'язана насамперед з родиною Калиновських гербу Калинова.

Герб Калинова

Представником роду був генерал подільських земель Валентин-Олександр Калиновський (дружина Ельжбета Струсь. Вони мали трьох синів, з яких наймолодший — Марцін — став польним коронним гетьманом, після смерти братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань, у Сидорові був родовий замок. Тут у 1640 році гетьман наказав поставити на горі острівця, утвореного річками Суходіл та Слобідка, кам'яний замок (нині залишилися тільки руїни).

У 1672 році замок був узятий турками, в 1673 — відвойований військами Речі Посполитої. Три роки тут був комендантом Ян Самуель Хшановський з дружиною Анною, яка пізніше відзначилася при обороні замку Теребовлі в 1676 р. Ян Хжановський залишив замок, який знову зайняли турки, значно знищивши його. Пізніше замок був відбудований за сприяння ще одного представника родини Калиновських — кам'янецького каштеляна Марціна Калиновського, який виділив кошти для побудови тут також незвичайного за архітектурою костелу, в якому пізніше — обидвоє — були поховані. Після смерті власника Людвіка Калиновського Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бельським, пізніше — до її доньки Анелі М'ячинської.

Опісля на початку XIX ст. замок купив Іґнатій Пайґерт — так Сидорів перейшов до родини Пайґертів, якій належав до 1941 року. Поет та художник Йозеф Пайґерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайґертів не дбали про замок і він почав занепадати.

У 1840 році Пайґерт збудував на заході Сидорова новий палац, біля палацу були парк, фонтан.

У ХІХ ст. поселення мало власну символіку — печатку з зображенням дерева, під яким стоїть плугатар з плугом (кілька примірників такої печатки, датованих 1870 р., збереглися в колекції документів краєзнавця Антонія Шнайдера).

25 липня 1920 року в бою під Сидоровом окрема кінна дивізія армії УНР ущент розгромила ворожу більшовицьку кінноту і два полки більшовицької піхоти 123-ї пішої бригади разом з їх командирами.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших, кооператива.

Сидорівський замок

Сидорівський
костел

Костел

Костел

Костел

Інтер'єр костелу

Костел

• руїни Сидорівського замку
• костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (1628 р.)
• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1812 р., кам'яна, мурована)
• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1984 р.)
• насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990),
• встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 торговельних та 1 розважальний заклади.

• Гадиняк І., Хаварівський Б. Сидорів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 254. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — 101 s. — S. 94—95. (нім.)
• Sidorów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 480. (пол.) — S. 480. (пол.)
• Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — ISBN 978-83-927244-4-5. (пол.)

Зовнішні відеофайли
	Подорожні замальовки — с. Сидорів на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 25 вересня.

• Замки та храми України:
  • Сидорів
  • Сидорів — костел
  • Сидорівський замок
• Пам'ятки України: Сидорів
• Дикий замок^{[недоступне посилання з травня 2019]}