Сизова Алла Іванівна

Алла Сизова народилася 22 вересня 1939 року в Москві. У 1958 році закінчила Ленінградське хореографічне училище (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової; педагог Наталія Камкова).

У 1958—1988 роках працювала в Театрі опери та балету імені С. М. Кірова (нині Маріїнський театр). Дебютувала на сцені в партії Повелительки дріад балету «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. Через важку хворобу Алла Сизова періодично покидала сцену на декілька років, але повернулася і виступала в головних партіях до середини 1980-х років[5].

Була партнеркою Юрія Соловйова, Сергія Вікулова, Михайла Баришникова, Бориса Бланкова.

Гастролювала з театром за кордоном (країни Америки та Англії в 1961 році). З 1988 року Алла Сизова викладала в Ленінградському хореографічному училищі.

З 1990 року працювала в США. Останні роки проживала в Санкт-Петербурзі.

Померла Алла Сизова 23 листопада (за іншими джерелами — 24 листопада[6]) 2014 року[7]. Похована на Серафимівському кладовищі.

• Перша премія конкурсу артистів балету Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Відень, 1959)
• Заслужена артистка РРФСР (1966)
• Народна артистка РРФСР (1972)
• Народна артистка СРСР (1983)
• Премія імені Анни Павлової Паризької академії танцю (1964) — за виконання партії принцеси Аврори у фільмі-балеті «Спляча красуня»

• 1958 — Pas-de-де з балету «Корсар» Адольфа Адана, Лео Деліба, Рікардо Дріґо, Цезаря Пуні, Петра Ольденбурзького
• 1961 — «Ленінградська симфонія» Дмитра Шостаковича ― Дівчина (перша виконавиця)
• 1970 — «Гамлет» Миколи Червінського ― Офелія (перша виконавиця)
• 1972 — «Зачарований принц» Бенджаміна Бріттена — принцеса Роза (перша виконавиця)
• 1976 — Па-де-де з балету «Свято квітів у Дженцано» Е. Хельстеда та Х. С. Паулли ― Солістка
• «Лускунчик» Петра Чайковського — Маша
• «Спляча красуня» П. І. Чайковського — Аврора, принцеса Флоріна, фея Ніжності
• «Жизель» Адольфа Адана — Жизель, Мирта
• «Шопеніана» на музику Фридерика Шопена ― Сильфіда
• «Мідний вершник» Рейнгольда Глієра ― Параша
• «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва ― Джульєтта
• «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса — Повелителька дріад, Кітрі
• «Попелюшка» С. С. Прокоф'єва ― Попелюшка
• «Фея Рондских гір» Едварда Грига ― Фея
• «Кам'яна квітка» С. С. Прокоф'єва ― Катерина
• «Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва ― Марія
• «Спартак» Арама Хачатуряна ― Менада
• «Хореографічні мініатюри» (мииатюра «Снігуронька» на музику С. С. Прокоф'єва)
• «Жар-птиця» Ігоря Стравинського ― Жар-птиця
• «Коник-Горбоконик» Цезаря Пуні ― Цариця вод
• Па-де-сис з балету «Маркитантка» Ц. Пуні ― Солістка
• Па-де-труа з балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського — подруга Принца
• «Па-де-катр» на музику Ц. Пуні — Фанні Черрито
• «Польотний вальс» на музику Дмитро Шостаковича

• 1964 — «Спляча красуня» (фільм-балет) — Аврора
• 1982 — «Побачення з Терпсихорою» (фільм-концерт)
• 1987 — «Балет від першої особи» (документальний)
• «Душею виконаний політ» (телефільм)

• Балет Кіровського театру 1970-х—80-х років — Алла Сизова (рос.)